Розділи
Матеріали

Непотрібне зерно: чому в ЄС відмовляються від української продукції та чим це загрожує Україні

Фото: Укрінформ | Чому країни ЄС відмовляються від українського зерна

Фокус розбирається, чому європейські країни поступово відмовляються від української агропродукції.

Після Польщі й Угорщини третьою країною, яка вводить заборону на імпорт українського зерна, стане Словаччина. Про це рішення 17 квітня 2023 року заявив прем'єр-міністр країни Едуард Геґер.

Що відбувається?

У Європі вважають, що місцевий ринок уже перенасичений українськими продуктами. Наприклад, 16 квітня Мінагрополітики Словаччини опублікував інформацію, що вичерпало можливості регулювання імпорту з України. Водночас, як пояснив прем'єр-міністр країни Едуард Геґер, ініціатива може бути тимчасовою.

"Словаччина тимчасово припинить імпорт зернових та інших вибраних продуктів із України. Сьогодні робоча група збиратиметься на цю тему. Результати будуть опубліковані", — написав він.

Водночас міністр сільського господарства Болгарії Явор Гечев, як повідомляє видання BNR News, заявив, що уряд країни теж розглядає можливість аналогічної заборони. За його словами, цього хочуть місцеві фермери, які втратили нагоду збувати свою продукцію, оскільки на ринку вже багато щодо дешевого українського товару.

"Потрібно захистити й болгарські інтереси, тим більше обмеження вже запровадили інші держави. Є серйозний ризик накопичення великих кількостей у нашій країні, якщо й ми не вживемо відповідних заходів", — сказав Явор Гечев.

За його словами, заборону вже обговорювали з міністрами сільського господарства шести європейських країн. Водночас Болгарія звернулася із запитом про проблему до Брюсселя ще у вересні минулого року.

Водночас у Європейській комісії ще 15 квітня відреагували на рішення урядів Польщі й Угорщини щодо імпорту українського зерна, назвавши дії країн неприйнятними.

"У такі складні часи вкрай важливо координувати й погоджувати всі рішення всередині ЄС", — сказано в заяві Єврокомісії.

Що кажуть в українському уряді

В українському міністерстві аграрної політики вважають, що дії Польщі суперечать раніше досягнутим домовленостям, згідно з якими до 7 липня Київ мав постачати через країну:

  • пшеницю;
  • кукурудзу;
  • соняшник;
  • ріпак.

"Ми розуміємо, що в польських фермерів склалася важка ситуація, але наголошуємо, що в найскладнішому становищі перебувають фермери України. Саме українські фермери зазнають колосальних збитків через війну Росії проти України, і саме українські фермери гинуть на своїх полях від російських мін", — сказано в заяві.

Водночас міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський в ефірі телемарафону 17 квітня заявив, що є надія на те, що Польща й Україна скоро проведуть переговори щодо зерна.

"У нас є надія досягти угоди з урахуванням тих тісних, близьких і сильних відносин, які ми маємо, особливо останнім часом", — зазначив він.

Зазначимо, за інформацією міністра, з України до Польщі щомісяця постачалося від 500 тис. до 700 тис. тонн різної сільськогосподарської продукції, зокрема зерно, олія, цукор, яйця, м'ясо. Але більшість із озвученого обсягу, за словами Миколи Сольського, йде транзитом до інших країн. Він наголосив, що близько 150-200 тисяч тонн української сільськогосподарської продукції продавали безпосередньо в Польщі.

Скільки втратить Україна після заборони продавати зерно

Як пояснив голова Комітету з фінансів, податкової та митної політики ВРУ Данило Гетманцев, Україна зазнає серйозних збитків через ембарго на експорт сільгосппродукції в країни ЄС. Причина: постачання до прикордонних країн становить понад чверть (28%) всього продовольчого імпорту.

За його словами, зафіксований митницею експорт сільгосппродукції з України до всіх країн світу становив 6,75 млрд у період із січня по березень 2023 року. Водночас експорт агропродукції в Польщу за цей період становив 652 млн дол.

За його підрахунками, лише на Угорщину та Польщу, які вже запровадили тимчасове ембарго на ввезення української с/г продукції, припадало 14% усього аграрного експорту в першому кварталі 2023 року. А на чотири прикордонні країни — Польщу, Угорщину, Румунію, Словаччину — загалом припадало 28% усього українського аграрного експорту, в тому числі 27% — із зерна й олії.

"Тому Україна нестиме значні втрати через ембарго на експорт своєї с/г продукції до сусідніх країн ЄС. Упевнений, що шляхом взаємних поступок і підтримки з боку ЄС скоріший компроміс у цьому питанні буде знайдено", — додав Данило Гетманцев.

А народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі додав, що зниження цін на агропродукцію в ЄС несправедливо звинувачуватиме саме українських фермерів.

"Факт у тому, що через війну й інші обставини до цього ціни на ресурси (включаючи агро) злетіли до рекордних. І зараз поступово почали знижуватися на всіх ринках. Але не скажу, що агропродукція прямо дешевшає, тому тут звинувачувати наших фермерів дуже дивно. Вартість знижується повсюдно, але все ще залишається високою", — пояснив Ярослав Железняк.

Нагадаємо, що протести проти українського зерна виникли й у Румунії. Місцеві виробники вимагали відшкодування збитків через конкуренцію з українською зернопродукцією.