Перемога, російські активи, прозорі правила. Що потрібно для економічного прориву України

На етапі повоєнної відбудови Україні потрібно максимальне спрощення для малого та середнього бізнесу й механізм страхування політичних ризиків для великих міжнародних інвесторів. До таких висновків приходять автори дослідження "Економічні пріоритети для повоєнної України: план реформ", яке нещодавно презентували в Києві.

Як зауважив під час презентації Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна, провідний автор дослідження, перед війною в Україні всі реформи рухалися в правильному напрямку, хоч і доволі повільно, і станом на 2021 рік головні здобутки в Україні були такими:

• макростабілізація;
• значний прогрес у напрямку євроінтеграції;
• посилення інституційної спроможності НБУ;
• земельна реформа;
• усунення фіскальних дисбалансів;
• децентралізація.

Війна принесла такі згубні наслідки:

• падіння ВВП на 29,2%;
• збитки, завдані інфраструктурі, в $143,8 млрд (за попередніми оцінками);
• виїзд із країни більш ніж 8 млн громадян;
• фіскальний розрив у 2022 році 27,5% ВВП і значна залежність від зовнішнього фінансування.

На етапі відновлення, за словами Дмитра Боярчука, перед Україною стоятимуть такі базові завдання:

• гармонізувати законодавство з ЄС, фактично, продовжувати євроінтеграцію;
• залучити гроші на відбудову.

Проте експерт зауважує, що швидкість Євроінтеграції визначатиметься не стільки гармонізацією законодавства з ЄС, скільки темпами впровадження верховенства права в Україні. Так само від цього фактору залежатиме й питання фінансування, як для державного бюджету, так і приватного сектору. Адже для інвесторів із цивілізованого світу важлива наявність зрозумілих, прозорих правил гри. Але, на жаль, індекс верховенства права, який мониторить Світовий банк, показує, що в Україні у цій сфері за часів незалежності мало що змінилося, і країна навіть не наблизилася до рівня Польщі, Словаччини, Латвії, Литви й Естонії.

Дмитро Боярчук підкреслює, що в такому суспільстві, як українське, зв’язок між законами тареальним життям порушений, тому головним питанням є те, як у таких умовах в період відбудови досягти стабільного та якісного росту. На думку авторів дослідження, на допомогу мають прийти такі процеси:

• спрощення, направлене на зменшення кількості випадків, коли бізнес і держава можуть по-різному інтерпретувати одну й ту саму ситуацію, що потребуватиме залучення правосуддя. Це передусім допоможе розвиватися малому та середньому бізнесу;
• страхування політичних ризиків в Україні для великих міжнародних інвесторів, ресурсом для чого можуть стати заблоковані санкціями російські активи.

Тобто заморожені ресурси агресора, які можуть бути конфісковані, автори дослідження радять використовувати так:

• на фінансування відбудови України;
• для стимулювання швидшого впровадження судової та правоохоронної реформи, бо фінансування має бути прив’язане до прогресу в цій сфері;
• створення ресурсу для страхування політичних ризиків. Тобто, якщо чиновник будь-якої української інституції нанесе збиток інвестору й це підтвердять суди міжнародної юрисдикції, компенсація має надаватися за рахунок цього ресурсу.

Як зазначається в дослідженні, заморожені російські активи, основним джерелом яких є $316 млрд валютних резервів РФ, потрібно використати для потреб відновлення України незалежно від того, чи погодиться Росія з цією вимогою добровільно, чи доведеться забезпечувати її виконання в примусовому порядку.

Уточнимо, що над згаданим дослідженням "Економічні пріоритети для повоєнної України: план реформ" працював колектив із 14 авторів, а рецензентами виступили відомі економісти: Андерс Аслунд, голова консультативної ради CASE (Польща), Лєшек Бальцерович, колишній віцепрем’єр-міністр і міністр фінансів Польщі, Іван Міклош, заступник прем’єр-міністра та міністр фінансів Словаччини та Ян Хагемейєр, віцепрезидент правління CASE (Польща).

Нагадаємо, ЄС розглядає можливість об'єднання пов'язаних із РФ заблокованих активів на рівні Євросоюзу або на міжнародному рівні з метою отримання прибутку, який можна було б використати для фінансування відновлення України.

Раніше Фокус аналізував наслідки демографічної кризи, з якою Україна має стикнутися через втечу від війни значної частини населення.