Удар по банківській таємниці: боржникам блокуватимуть доступ до депозитів
У парламенті зареєстровано законопроєкт, який зобов'яже всі банки підключитися до системи автоматизованого арешту коштів. Також вони повинні будуть сповіщати державних та приватних виконавців про гроші на депозитному рахунку боржника і не продовжувати депозитні договори.
Сьогодні менше десяти банків підключені до автоматизованої системи виконання проваджень та взаємодіють з виконавцями. Це ускладнює стягнення коштів у рахунок погашення боргів. Тому в уряді вирішили удосконалити систему, аби мотивувати боржників починати сплачувати борги. Про це пише Фокус у новій статті "Ваш рахунок заарештовано". Як парламент збирається покращити стягнення боргів".
Як розповіла юристка практики вирішення спорів юридичної компанії Arzinger Ірина Гутнік, навіть за наявності коштів на рахунку автоматично списати їх для виконання рішення у межах виконавчого провадження не можливо. Тим часом, новий урядовий законопроєкт № 9363 націлений удосконалити цей процес.
Що пропонує законопроєкт №9363
Автори ініціативи пропонують автоматизувати взаємодію виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими надавачами платіжних послуг, емітентами електронних грошей. При цьому, підключення банків, інших фінустанов до інформаційної взаємодії (автоматизованого арешту коштів) буде обов'язковим.
Після закінчення договору депозиту банки накладатимуть арешт на кошти у рахунок погашення боргу
"Після прийняття закону банківські установи на вимогу виконавця (державного чи приватного) повинні не продовжувати з боржником депозитні договори та сповіщати виконавців про суму депозиту, а після закінчення договору депозиту — накладати арешт на кошти у рахунок погашення боргу", — каже Максим Боярчуков, керуючий партнер юридичної компанії "Максим Боярчуков та Партнери".
Таке нововведення порушує банківську таємницю, вважає Ігор Лавриненко, радник, адвокат юридичної фірми TOTUM.
"Свого роду існуюча система "банківської таємниці" буде істотно звужена у цій ситуації, оскільки банк/фінансова установа просто зобов’язані будуть повідомляти виконавців про наявні відкриті рахунки, і, відповідно, наявність порушення указаного обов’язку може слугувати доволі невигідними для банку наслідками зі сторони того ж НБУ", — зазначив він.
Ініціатива недосконала: що варто змінити
На думку Ірини Гутнік, законодавцю варто було більше поміркувати над законодавчою технікою та:
- проаналізувати, чи немає потреби одночасно внести зміни й до Цивільного кодексу України щодо режиму депозиту, порядку стягнення як самого вкладу, так і процентів;
- у самому законопроекті незрозумілі й водночас нелогічні норми щодо заборони продовжувати депозитний договір.
"За умов, що перебування коштів на депозиті не перешкоджає їх стягненню, то й продовження чи ні такого договору значення не має. В такому випадку має застосовуватись загальний порядок стягнення коштів (виявлення-арешт-списання)", — наголосила фахівчиня.
Нагадаємо, інформація про заборгованість українців за електроенергію відображатиметься у їхній кредитній історії. За словами генерального директора компанії YASNO, яка входить до групи ДТЕК, Сергія Коваленка, щоб спонукати клієнтів більш відповідально ставитися до оплати за використану електроенергію, YASNO періодично передаватиме інформацію про заборгованість побутових клієнтів до "Українського бюро кредитних історій".
Також Фокус писав, що у Верховній Раді з'явився законопроєкт, згідно з яким деяким українцям хочуть дозволити користуватися коштами на заарештованих рахунках. Так, на період до припинення або скасування воєнного стану військовослужбовці Збройних сил України, інших утворених згідно із законами України військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту України, на кошти яких накладено арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку без обмежень.