Без зарплати — пеня і компенсація: як в Україні хочуть захистити права працівників
У Раді зареєстрували документ, який посилює права працівників, яким заборгували зарплату. Зокрема, працівнику буде дозволено не виходити на робоче місце, а роботодавцеві потрібно буде виплатити пеню за прострочку та компенсацію.
У ВРУ зареєстровано проєкт закону №9510 щодо посилення захисту вимог працівників щодо виплати заборгованості із заробітної плати. Згідно з пояснювальною запискою до документа, заборгованість з виплати заробітної плати залишається однією з найгостріших соціально-трудових проблем України. За даними Держстату, станом на 01.02.2022 заборгованість з виплати заробітної плати 129,5 тисячам працівників активних підприємств становила 3,1 млрд грн.
"Внаслідок завданого російською агресією величезного удару економіці України чимало підприємств були змушені припинити або скоротити свою діяльність, що призводить до подальшого порушення строків виплати заробітної плати та не сприяє виплаті працівникам раніше утвореної зарплатної заборгованості, отже генерує її зростання", — вказується у пояснювальній записці до проєкту закону.
Разом з тим, на думку авторів, через порушення ланцюгів постачання, знищення основних активів підприємств, збільшення їх виробничих витрат, пов’язаних з агресією РФ, варто очікувати зростання кількості банкрутств та кількості працівників, які не отримають заробітну плату у випадку неплатоспроможності роботодавця.
Що передбачає законопроєкт №9510
- зобов’язати роботодавця, у разі затримки виплати заробітної плати на строк понад 15 календарних днів після закінчення місяця, за який здійснюється виплата, сплатити працівникові пеню не меншу за облікову ставку НБУ у розрахунку на рік за кожен день затримки;
- виплатити всю суму заборгованості із заробітної плати та суму компенсації;
- надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати на строк понад 15 календарних днів;
- створення гарантійної установи задля задоволення грошових вимог найманих працівників у разі неплатоспроможності роботодавця;
- виплата працівнику компенсації у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. При цьому максимальний розмір компенсації не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат на 1 січня відповідного року (у 2023 р. — 80,4 тис. грн).
Пеня для роботодавця та легалізація страйків: які переваги для працівника
Загалом для працівників це хороша ініціатива, кажуть фахівці. Адже тепер вони будуть впевнені, що в разі затримки заробітної плати є дієвий механізм, за яким можна стягнути її, а також отримати компенсацію.
"Цей законопроєкт є дійсно революційним, адже його норми посилюють захист прав працівників. Якщо несумлінні роботодавці затримують зарплату, то змушені будуть платити ще й пеню, а працівник може не виконувати роботу протягом всього часу прострочення сплати. Якщо роботодавець неплатоспроможний, держава пропонує компенсацію, чим додатково страхує найманого працівника. Для працівника, який працевлаштований офіційно і отримує прописану у договорі реальну зарплату — це, дійсно, плюс", — зауважив Ігор Ясько, керівний партнер ЮК Winner.
З іншого боку, через нові ініціативи роботодавці побоюватимуться легковажно ставитися до виплат.
"Недобросовісні роботодавці перестануть затримувати заробітну плату, оскільки виникне ризик того, що працівники почнуть масово не виходити на робочі місця і на виробництвах буде виникати простій", — каже адвокат Дмитро Кострюков.
Разом з тим, ініціатива може нести певні ризики. Зокрема, підштовхнути працівників до зловживань.
"Є безліч прикладів, коли підприємства реально не мають змоги виплатити заробітну плату вчасно, але виплачують через 1-2 місяці, коли з‘являються гроші на балансі (наприклад, затримка оплати за реалізований товар), — пояснює Кострюков. — Працівники можуть зловживати своїми правами і в таких випадках після затримки з виплатою відразу звертатимуться до суду та зупинятимуть роботу, знаючи, що їм за це нічого не буде".
Закон може не принести потрібного ефекту, адже чимало роботодавців офіціно платять лише частину зарплати, а більша сума — поза контролем держави
На думку Ігоря Яська, хороші норми, навіть після голосування документа, можуть не працювати на практиці.
"Великий відсоток найманих працівників так і залишаються не оформленими, попри загрозу перевірок. Або навіть якщо вони оформлені, то отримують зарплату у конверті. Відповідно, роботодавець зобов’язаний сплатити у строк лише офіційну суму, а більша частина зарплати залишається поза контролем держави", — наголосив юрист.
Крім того, продовжує експерт, бізнес сьогодні працює в умовах нестабільності, коли дохід може бути вкрай нерівномірним (через форс-мажор знищуються склади, затримуються поставки, відповідно, і зменшується дохід). Тож, роботодавець може бути звільненим від пені, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
"Але це не звільняє роботодавця від обов’язку виплати заробітної плати, нехай він і буде відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. А якщо відновлення діяльності не відбудеться?", — запитує Ясько.
На його думку, підприємці можуть боятися оформляти працівників або не встановлюватимуть їм реальну офіційну зарплату, а шукатимуть шляхи для обходу норм.
Нагадаємо, в Україні з'явиться експериментальний механізм оплати праці державних службовців. Він передбачає запровадження єдиних підходів до формування фонду оплати праці держслужбовців, щоб проаналізувати дані про фонд оплати праці держслужбовців і зіставити її з реальними потребами громадян.
Також Фокус писав, що в Україні за підсумками червня 2023 року збереглася тенденція підвищення попиту на робочу силу. На тлі цього українцям почали збільшувати зарплату. Найвідчутніше підвищився оклад в офіціантів — на 50%, кухарів — на 33% та охоронців — на 33%.