Російські мільярди. Чому пробуксовує конфіскація активів РФ в Україні
З підсанкційними активами росіян в Україні працюють багато установ — це і Генпрокуратура, і БЕБ, і, звичайно, агентство АРМА. Однак "націдити" у Фонд ліквідації наслідків агресії поки вдалося небагато. Причин чимало — від банальної корупції до прогалин у законодавстві.
Аналітики Світового банку підрахували, що на післявоєнну відбудову України знадобиться не менше 411 мільярдів доларів. Київ не може розраховувати на добровільну виплату репарацій країною-агресором. Тому актуальним завданням є налагодження механізмів конфіскації російських активів на території України та спрямування вилучених коштів у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Поки що до цього Фонду надійшло лише 61,7 млрд грн. З них від примусового вилучення коштів держави-агресора — тільки 25,8 млрд грн, та ще 35,9 млрд грн — це 50% прибутку Нацбанку за 2022 рік.
У межах санкційного механізму станом на 5 липня було конфісковано 993 об’єкти права власності, проте поки що жоден так і не продали, тож жодної копійки з них так і не перерахували до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ, зауважила Наталія Січевлюк, юридична радниця Transparency International Ukraine.
Фокус вирішив розібратися, що перешкоджає тому, щоб активи країни-агресора ефективніше працювали на користь українців.
АРМА, БЕБ, ФДМ: хто чим займається у питанні російських активів
Ірина Кобець, радниця LCF Law Group, керівниця судової практики, звертає увагу на те, що на сьогодні стягнуто майно 20 підсанкційних осіб. При цьому встановлено 342 підсанкційні особи з активами в Україні. Стягнення підсанкційних активів в дохід держави може застосовуватися до осіб, які створюють суттєву загрозу нацбезпеці, суверенітету та територіальній цілісності України або значною мірою сприяли вчиненню таких дій іншими особами. Долю цих активів визначає Кабмін. Він може доручити тимчасове управління ними Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), Фонду державного майна України, військовим адміністраціям, іншим органам державної влади та суб’єктам господарювання державного сектора економіки.
"За законом, від певної суми арештовані активи передаються АРМА (від 517,8 тис грн — Фокус), коли це вже конфісковані активи, то цим займається ФДМУ", — пояснив народний депутат Ярослав Железняк.
АРМА шукає управителя для активів, які належать громадянам РФ. Якщо за рішенням ВАКС актив націоналізують, його Кабмін передає ФДМ і виставляє на продаж, як державну власність.
"Реалізація активів здійснюється визначеними на конкурсних засадах юридичними особами. Порядок відбору таких юридичних осіб, порядок реалізації активів на прилюдних торгах (аукціонах) та/або електронних торгах визначаються Кабінетом Міністрів України", — повідомили Фокусу в АРМА.
Разом з тим, в АРМА на запит Фокусу не надали інформацію щодо кількості та долю активів РФ, які були передані Агентству.
Виявленням та конфіскацією активів та майна суб’єктів підприємницької діяльності, засновниками (учасниками, акціонерами) або бенефіціарами яких прямо чи опосередковано є РФ, Республіка Білорусь або їх резиденти, займається і Бюро економічної безпеки (БЕБ).
"До арештованого БЕБ майна, що належить Російській Федерації та Республіці Білорусь, входять рухоме та нерухоме майно, кошти, акції, корпоративні права та інше. Загальна орієнтовна вартість усіх активів Росії та Білорусі (фізичних та юридичних осіб), арештованих співробітниками БЕБ, становить понад 41 млрд грн", — повідомили Фокусу в БЕБ.
Арештовані активи росіян після проведення слідчих, судових процедур передаються до АРМА.
Як уже зазначалося, з активами підсанкційних росіян працює і Фонд держмайна. На початку червня він отримав від уряду і перереєстрував на державу корпоративні права частки ТЦ "Ocean Plaza", дві третини якого донедавна належали російським олігархам Аркадію Ротенбергу та його синові Ігорю. Актив мають продати через "Прозорро.Продажі". На цьому майданчику 10 серпня анонсовані і відкриті торги з продажу компанії "Інвестагро", яка раніше належала російському мільярдеру Михайлу Шелкову. Його титанова корпорація "ВСМПО-Авісма" поставляла продукцію підприємствам ВПК Російської Федерації.
Конфіскація та стягнення активів РФ в Україні: юридичний аспект
Кошти, які вже надійшли до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії, були залучені за рахунок примусово вилучених активів "МР банку" та "Промінвестбанку", каже Ірина Кобець. Механізм примусового вилучення активів може застосовуватись до активів самої РФ та її резидентів, при чому виключно до юросіб, учасником або бенефіціаром яких є держава РФ. На сьогодні такий шлях вилучення активів був застосований лише до активів "МР банку" та "Промінвестбанку" та активів їх акціонерів.
Механізм примусового вилучення активів можна застосовувати до активів як самої РФ, так і до її компаній, в яких держава-агресор має частку чи є бенефіціаром.
Інші механізми конфіскації активів підсанкційних осіб Фокусу прокоментував Денис Шкаровський, експерт із санкційного законодавства, адвокат, партнер VB PARTNERS. За словами Шкаровського, одна з застосовуваних нині процедур — стягнення активів росіян у дохід держави.
"Безумовно, цей механізм є важливим та необхідним. Підстави чітко визначені та зводяться, в цілому, до активної підтримки країни-окупанта та агресії проти України (сплата податків в РФ, заклики до агресії чи активна участь в ній, в тому числі шляхом участі в прийнятті рішень проти України тощо)", — пояснює фахівець.
Алгоритм націоналізації за цим механізмом такий:
- Прийняття рішення РНБО про застосування до особи санкції у вигляді блокування активів.
- Введення рішення РНБО в дію Указом Президента.
- Розшук активів підсанкційної особи. За даний напрямок відповідає Міністерство юстиції України у взаємодії з іншими органами.
- Подання Мін’юстом позову про застосування санкції — стягнення активів в дохід держави. Такі справи розглядаються Вищим антикорупційним судом в особливому, прискореному порядку.
Така процедура активно застосовується та вже має реальні результати, зауважує Шкаровський. Усього розглянуто та задоволено більше 30 позовів Мін’юсту. Перелік активів різний — від транспорту та квартир до великих підприємств. Власне, за цим механізмом націоналізовано Демурінський ГЗК, PinBank, частка в ТРЦ Ocean Plazа.
Перевага цієї процедури — швидкість — є одночасно її недоліком, каже юрист. Адже застосування санкцій відбувається без обґрунтування чи перевірки доказів, на підставі узагальнюючих довідок різних органів.
"У цій швидкості іноді допускаються помилки, а застосування санкцій може бути необґрунтованим. При цьому не існує ефективної процедури перегляду чи скасування санкцій. Фактично, процедура відбувається в ручному режимі та іноді із очевидним зловживанням. Судові процеси щодо оскарження рішень про застосування санкцій тривають роками", — пояснив фахівець.
Другий недолік — нереалістичні строки для розгляду цих справ. Хоча стандарт доведення спрощено, деякі справи мають десятки томів, які суду потрібно дослідити й витратити на це сотні годин, додав Шкаровський.
"Окрім того, очевидно, що питання легальності такої спрощеної процедури буде переглядатись міжнародними судовими інстанціями: Європейським судом з прав людини та інвестиційними арбітражами. Є ризик, що ці установи не погодяться з перевагою політичної доцільності перед належною процедурою, а рішення про націоналізацію будуть переглянуті через роки не на користь України", — наголосив юрист.
Інший механізм для блокування активів підсанкційних осіб — конфіскація у кримінальному провадженні — більш складний та потребує чимало часу.
Механізм стягнення активів росіян швидший, однак під час його застосування часто допускають помилки.
Вирок щодо конфіскації майна осіб, які вчинили злочин, наприклад, проти основ національної безпеки, за умови ефективної роботи правоохоронної та судової систем, можна отримати за декілька років.
"Хоча притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалою процедурою, вона не має екстраординарного характеру та забезпечує вищі стандарти доказування. Відповідно, навіть у випадку винесення питання на розгляд міжнародних інституцій, вірогідність прийняття рішення на користь України є вищою", — зауважив Шкаровський.
Більше компенсацій: як змусити росіян заплатити
Для кращого використання механізму конфіскації у кримінальному провадженні потрібно посилити ефективність роботи правоохоронних та судових органів, кажуть фахівці. Зокрема, на вістрі критики сьогодні — робота АРМА.
"В АРМА все крадуть. АРМА — той орган, що не піддається реформуванню. Починаючи з відсутності реєстру всіх арештованих активів, на який платники податків витратили 60 мільйонів, і закінчуючи продажами через "Прозорро", — зазначив Ярослав Железняк.
"АРМА працювала неефективно останні роки, його взагалі хотіли розігнати", — додав економіст Данило Монін.
Ірина Кобець звертає увагу на потребу підвищення ефективності управління, особливо корпоративними правами.
"Оскільки держава точно не завжди найкращий управитель бізнесу. А застосування санкцій не має мати наслідком знецінення бізнесу та втрату робочих місць", — каже юристка.
Більш швидкий спосіб конфіскації активів підсанкційних осіб — позасудовий. Денис Шкаровський звернув увагу на те, що парламент у квітні 2022-го ухвалив закон про націоналізацію майна росіян та російських юридичних осіб (законопроєкт №7169), який передбачає швидкий позасудовий шлях націоналізації активів за рішенням КМУ-РНБО-президента. Однак документ уже більше року на підписі у президента.
Механізм конфіскації у кримінальному провадженні більш тривалий, але надійніший, кажуть юристи.
Разом з тим, щоб рішення про націоналізацію активів росіян не були в майбутньому скасовані міжнародними інстанціями, доцільно передбачити і відносно швидку процедуру перегляду санкцій в досудовому порядку.
"Особа, до якої застосовані санкції, може надати докази безпідставності їх застосування, а держава — самостійно виправити помилку та поновити порушені права", — пояснив юрист.
Ще одне питання полягає в тому, чи буде розширено перелік резидентів РФ, активи яких примусово вилучатимуться, каже Кобець. За її словами, вже згаданий непідписаний Володимиром Зеленським законопроєкт (№7169) значно розширив коло резидентів РФ, в яких можуть бути примусово вилучені активи. Якщо процес не фіналізують, механізм примусового вилучення так і залишиться застосованим лише двох російських банків.
Добра новина останнього часу в тому, що держава хоча б націоналізувала "Сенс Банк" (колишній Альфа Банк) російського олігарха Михайла Фрідмана, проте це зовсім інша історія, відмінна від ситуації з компаніями, які передають АРМА. Для націоналізації великого системного банку парламент наприкінці травня ухвалив спецзакон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану".