Небезпечний шлях: чи можуть росіяни добитися скасування рішень про стягнення їх активів в Україні
В Україні діють декілька механізмів для використання активів країни-агресора та її громадян на нашу користь. Одна — швидка, а друга — надійна. Фокус з’ясував, як їх можна удосконалити, аби змусити ворога заплатити на руйнування.
Минулого року Закон України "Про санкції" було доповнено новою процедурою – стягненням активів в дохід держави. Цей механізм дозволяє швидше націоналізувати активи країни-агресора. Про це пише Фокус у новій статті "Російські мільярди. Чому пробуксовує конфіскація активів РФ в Україні".
"Цей механізм може застосовуватись до осіб, які створюють суттєву загрозу національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України або значною мірою сприяли вчиненню таких дій іншими особами", — зауважила Ірина Кобець, радниця LCF Law Group, керівниця судової практики.
Його зокрема, застосовано до нерухомості на Запоріжжі російського бізнесмена Володимира Євтушенкова, Межигір’я та Сухолуччя експрезидента Януковича, металургійних активів російського мільярдера Олега Дерипаски та ін.
Перевага цієї процедури — швидкість — є одночасно її недоліком, каже Денис Шкаровський, експерт із санкційного законодавства, адвокат, партнер VB PARTNERS. Адже застосування санкцій відбувається без перевірки доказів, на підставі узагальнюючих довідок різних органів.
"У цій швидкості іноді допускаються помилки, а застосування санкцій може бути необґрунтованим. При цьому не існує ефективної процедури перегляду чи скасування санкцій. Фактично, процедура відбувається в ручному режимі та іноді із очевидним зловживанням", — пояснив фахівець.
Разом з тим, легальність такої спрощеної процедури може бути оскаржена в міжнародних судових інстанціях.
"Є ризик, що ці установи не погодяться з перевагою політичної доцільності перед належною процедурою, а рішення про націоналізацію будуть переглянуті через роки не на користь України", — наголосив юрист.
Успішна конфіскація: суди та правоохоронці мають працювати краще
Більш тривалий, однак складніший для оскарження механізм — конфіскація у кримінальному провадженні. Застосування конфіскації можливо лише за вчинення конкретних видів злочинів. Наприклад, майже всі злочини проти основ національної безпеки передбачають конфіскацію майна, каже Шкаровський.
"Ключова проблема – неефективність роботи правоохоронних та судових органів. Хоча притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалою процедурою, вона не має екстраординарного характеру та забезпечує вищі стандарти доказування. Відповідно, навіть у випадку винесення питання на розгляд міжнародних інстанцій, вірогідність прийняття рішення на користь України є вищою", — зауважив Шкаровський.
З його слів, держава (в особі правоохоронних органів) постійно в ручному режимі здійснює арешт майна та передачу його до АРМА. Це стосується й майна росіян. В такому стані активи можуть перебувати роками без вироку.
Конфіскація у межах кримінального провадження — більш ефективний механізм, але потребує злагодженої та ефективної роботи судів та правоохоронців.
"Питання функціонування АРМА та тривалого розгляду справ — дискусійне та потребує окремого розгляду. Але, за умови ефективної роботи правоохоронної та судової систем, за декілька років можна отримати вирок щодо конфіскації майна осіб, які вчинили злочин. Наприклад, проти основ національної безпеки", — резюмував юрист.
Нагадаємо, держави світу у відповідь на агресію РФ проти України теж застосовують санкції до її громадян. Так, днями у Чеській Республіці Управління фінансового аналізу заблокувало рахунки компаній і заарештувало активи наближеного до Кремля олігарха Володимира Євтушенка на сто мільйонів крон (163 млн гривень).
Також Фокус писав, що лідери ЄС повідомили Єврокомісії, що погодяться на передачу заарештованих активів Росії Україні тільки за умов юридичного обґрунтування. Наприклад, якщо запровадити податок на непередбачені доходи для приватних фірм, які володіють замороженими російськими активами.