Розділи
Матеріали

А зарплату – на харчі. Скільки витрачають на продукти українці, а скільки – європейці

Наталя Мічковська
Фото: Getty Images | Українці витрачають щомісяця понад 40% свого бюджету на споживання - на продукти харчування

Майже 42% зароблених грошей українці витрачають на харчування — такі результати показало нове дослідження. Експерти кажуть: повномасштабна війна значно погіршила ситуацію, тож насправді розмір витрат громадян на продукти ще більший. Фокус дізнався, скільки витрачають європейці, а скільки українці, щоб прогодувати себе та родину.

Частка харчових витрат у сукупних споживчих витратах населення — це дуже цікавий показник, який дозволяє зробити певні висновки щодо заможності країни та її громадян. Все просто: чим більше люди витрачають на їжу, тим менше фінансових можливостей у них залишається на подорожі, культурні заходи, саморозвиток. І, зрозуміло, що коли людина ледве зводить кінці з кінцями, настрою та моральних сил на розваги у неї немає.

В Україні частка харчових витрат вже багато років коливається біля 50%, тобто ми проїдаємо кожну другу гривню власного щомісячного бюджету. І це — дуже негативний результат, адже, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), якщо витрати на їжу становлять 60% та більше, це означає, що в країні — голод.

Оптимістичні результати: скільки насправді витрачають українці на їжу

У пошуках відповіді на питання, скільки грошей витрачають на харчування жителі різних регіонів світу, аналітики компанії Picodi порівняли статистичні дані по 105 країнах. З’ясувалося, що в той час, як в одних країнах на продукти витрачається всього декілька відсотків від загальної суми усіх споживчих видатків, в інших — більше половини. У п’ятірку країн, де громадяни витрачають на їжу менше 10%, увійшли США (6,7%), Сінгапур (8,4%), Великобританія (8,7%), Ірландія (9,2%) та Швейцарія (9,9%). Проте тут є важливий момент: у дослідженні йдеться про купівлю продуктів додому — для власного приготування, отже у тих країнах, що на перших місцях, громадяни часто надають перевагу закладам громадського харчування.

Україна в цьому рейтингу опинилася на 93 місці: за даними аналітики, на продукти харчування та безалкогольні в країні припадає 41,6% усіх споживчих витрат. Як видно з інфографіки, сусідами України стали Ефіопія (41,3%) та Камбоджа (42,7%). А в аутсайдерах опинилися Нігерія (59%), М’янма (56,6%), Кенія (56,1%), Бангладеш (52,7%) та Лаос (50,6%).

Найменше на продукти витрачають у США, найбільше - у Нігерії
Фото: picodi.com

"Одразу скажу, що 42% — це довоєнні дані. За нашими розрахунками, доля витрат на харчування в Україні зараз перевищує 50%. У той же час, у європейських домогосподарствах, за даними Євростату, ці цифри становлять 12-18%", — розповів Фокусу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Така серйозна різниця пояснюється тим, що рівень доходів українців та європейців суттєво відрізняється. Наприклад, середня пенсія в Чехії в еквіваленті становить близько 600 євро, Польщі — 635 євро, а в Естонії — 700 євро. Середні зарплати у цих же країнах відповідно — 1500, 1400 та 1700 євро. В Україні середня пенсія — 114 євро, середня зарплата — 330 євро. При цьому, ціни на головні продукти на європейських прилавках не надто відрізняються від українських.

Найбільші витрати на продукти — у мешканців Швейцарії та Норвегії
Фото: picodi.com

"Звісно, в Італії чи Німеччині продукти більш дорогі, але там і доходи значно вищі. А якщо порівнювати продуктові ціни у Східній Європі та Україні, то вони майже однакові. Нещодавно ми підраховували середній споживчий кошик у Польщі, і виявилось, що він навіть дешевше, ніж в Україні. Враховуючи, що в дослідженні оцінюється співвідношення з доходами сім’ї, не дивно, що за долею продуктових витрат Україна знаходиться наприкінці списку. Так, ми виробляємо багато продуктів і проблем в цьому питанні бути не має, але дуже низькі доходи призводять до поганих показників у подібних рейтингах", — зазначив Пендзин.

Експерт нагадує, що свого часу Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) визначила ознаки продовольчої безпеки. Згідно з цими даними, якщо витрати на харчування перевищують 60%, це означає, що в країні — голод.

"У нас поки що загальний показник нижче, але ж це середні цифри. І в Україні є цілі соціальні групи, де харчові витрати складають 60% і вище — це, насамперед, пенсіонери", — каже Олег Пендзин.

Їжа та комуналка: на що витрачають гроші українці

В Україні частка видатків на їжу завжди була приблизно 50%, погоджується аналітик Олексій Кущ. Основні витрати наших співгромадян — їжа та комуналка. Доволі небагато йде на відпочинок, дозвілля, освіту, саморозвиток. Нечасто справа доходить і до медицини, особливо профілактичної, що потім, на жаль, для багатьох трансформується в низьку тривалість життя.

"Частка продуктових витрат є одним із індикаторів бідності, — пояснює Олексій Кущ. — Справа в тому, що середній клас визначається за широким спектром критеріїв, одним з яких є здатність накопичувати гроші та витрачати на саморозвиток — відпочинок, культуру, подорожі, навчання, якісну медицину. Тобто, чим більше людина може накопичувати і витрачати в секторі послуг, тим більше вона наближається до середнього класу. А чим більше у загальних витратах продуктова частина, тим ближче громадянин до соціально незахищених верств. Відповідно, якщо в країні основна частина населення заробляє лише на їжу, можна зробити однозначний висновок, що це бідна країна".

Витрати на розваги, культуру займають у споживчому кошику українців мізерні відсотки - на відміну від мешканців ЄС

Олег Пендзин також вважає, що по витратах у країні взагалі великі викривлення, якщо порівнювати з країнами Європи. Наприклад, на подорожі та готелі європейці витрачають 10-12%, на культуру — 5-8%. В Україні на такі статті витрат зараз загалом йде менше відсотка.

Чим більше людина може накопичувати і витрачати в секторі послуг, тим більше вона наближається до середнього класу

"Структура видатків у європейців та українців — принципово різна, — зазначила у коментарі Фокусу експертка Світового Банку Оксана Руженкова. — Багато українців спочатку сплачують обов’язкові платежі — комуналку, телефон, інтернет, проїзд. Те, що залишилось, витрачають на продукти та ліки. Далі — одяг, навчання, побутова техніка, і десь там на задвірках — відпочинок, профілактична медицина тощо".

Мінімальні витрати: українці споживають вчетверо менше сиру за європейців

У Picodi розповіли й про те, скільки витрачають на їжу в різних країнах світу в абсолютних цифрах. Найвищі витрати на продукти харчування в Європі зазначаються у Швейцарії (325 євро на місяць), Норвегії (308 євро) та Данії (281 євро), що експерти пояснюють загальними високими цінами в цих країнах. Витрати на харчування у середньостатистичного українця становлять всього 98 євро. Це — шостий результат з кінця, який важко пояснити низькими цінами. Адже, як вже вказувалось у статті, ціни на головні продукти не особливо відрізняються від цін у ближчих до країни сусідніх країнах.

"Витрати українців на їжу є мінімальними тому, що ми їмо дуже сильно не по нормах. Є така залежність: чим бідніше населення, тим більше воно споживає картоплі та хліба, і тим менше м’яса, овочів та фруктів. І цифри споживання тільки підтверджують нашу бідність. Наприклад, раціональна норма м’яса становить 90 кг на рік, ми до війни споживали 68 кг, зараз — 64 кіло. Раціональна норма фруктів — 100 кг на рік, ми споживаємо не більше 80. Українці порівняно з європейцями їдять дуже мало ягід і горіхів, у нас низьке споживання молочної продукції", — каже Олег Пендзин.

Українці традиційно виготовляють сир у західних областях країни, але за рівнем споживання сиру дуже відрізняються від європейців
Фото: УНІАН

Дослідження, яке було проведене два роки тому, показало: українці за споживанням сиру відстають від європейців у чотири рази. У той час, як середній українець вживає 4,66 кг сиру на рік, у Європі цей показник становить 18,3 кг, у США — 17,48 кг, Канаді — 14,41 кг, Австралії — 11,78, Аргентині — 9,6 кг. Протягом повномасштабної війни подібні дослідження не проводилися, але, кажуть експерти, за цей час ситуація хіба що погіршилася.

"Це пов’язано не з особливостями нашої національної кухні, а, насамперед, з дуже низькими доходами наших громадян", — вважає Олег Пендзин. І це зрозуміло: якісний твердий сир коштує в серпні 2023 року в супермаркетах приблизно 350-580 грн за кілограм.

Коли з країни виїхали жінки з дітьми, в Україні різко зріс попит на заморожені напівфабрикати — чоловіки обирають пельмені та вареники

Натомість, українці їдять багато картоплі, хліба та цукру, а споживання солі взагалі б’є рекорди. Якщо нормою вважається 3-3,5 кіло на рік на людину, то український показник — 15 кіло. Проте, із сіллю українці "дружать" через особливості ментальні та традиційні. Справа в тому, каже Пендзин, що українці роблять дуже багато закруток та консервації — знов-таки, щоб так зменшити харчові витрати протягом осені-зими-весни — до моменту нового врожаю овочів.

Українці віддають перевагу солодощам, а не фруктам
Фото: pexels.com

"Левова частка покупок — це продукти із соціального кошика. Начебто, в ньому є критичний мінімум, але під час війни більшість споживачів переглянули і його з урахуванням зроблених на початку російського вторгнення продуктових запасів, — вважає Оксана Руженкова. — Сьогодні у "засіках" кожного українця є достатньо круп, солі, цукру. У міських умовах їх припасено у межах 2-5 кг, у сільських — мішками. Крім того, різноманітні консерви, олія, запаси кави та чаю. Отже, основні статті витрат на продукти — хліб, яйця, овочі, ковбасні вироби та м'ясо, молочні продукти. І купують їх люди дуже вдумливо — на розпродажі, з уцінкою. Адже доходи більшості українців, незважаючи на офіційні дані про зростання середньої зарплати, не зросли".

На зиму багато українців готують закрутки — це данина традиціям та варіант зекономити взимку
Фото: Getty

Також експертка зазначила ренесанс попиту на напівфабрикати та заморожену продукцію. Зараз на неї буквально "підсіли" самотні чоловіки, сім’ї яких виїхали за кордон, та жінки, чиї чоловіки та сини перебувають на передовій.

"Тобто попит на продукти є, але він дуже млявий через виснажені гаманці, продукти з власного господарства, зроблені запаси та, на жаль, депресію, яка звузила кількість приводів, з яких можна було б смачно поїсти та добре погуляти", — підсумувала експертка.

Парадокс українського харчування: чому українці їдять багато солодкого та жирного

Коли не вистачає грошей, люди насамперед відмовляються від хороших та корисних продуктів, надаючи перевагу не якості, а кількості. Звідси виникає парадокс українського харчування: чим бідніше, тим жирніше та солодше. Більшість українців вживають нездорові продукти і згодом мають проблеми зі здоров’ям, але це пов’язано не тільки з високими цінами та низькими зарплатами, а ще й з харчовими уподобаннями, небажанням стежити за здоров'ям та змінювати звички, каже дієтологиня-консультантка Альона Юдіна.

Європейці надають перевагу лососю, який для більшості українців поза зоною доступу через високу вартість
Фото: pexels.com

"Українці їдять мало овочів, особливо взимку. Причиною знов-таки називають нестачу коштів, але ж овочі — це не тільки огірки та болгарський перець. Є значно дешевші варіанти — білокачанна та пекінська капуста, редька, буряк. Також українці їдять мало фруктів — кажуть, що "не хочеться", краще цукерку з’їсти. Крім того, ми їмо мало риби, яку в ідеалі потрібно їсти два-три рази на тиждень, чергуючи жирні та нежирні сорти. Причому, не йдеться виключно про лосося чи осетра. Можна ж їсти доступну рибу — це оселедець, скумбрія", — розповіла експертка. Вона додає: ще одна проблема — велика кількість рафінованого цукру у раціоні.

"Тут проти нас грає те, що доданий цукор підстерігає нас не тільки в цукорниці, солодкому газуванні та кондитерських виробах, а й у досить несподіваних продуктах — готовій їжі, напівфабрикатах, соусах, хлібі, ковбасі, консервах", — наголосила дієтологиня.

Дієтологи вважають, що однією з проблем українців є сталі харчові звички
Фото: pexels.com

Коріння проблеми незбалансованого харчування українців полягає у погано розвиненій культурі їжі, впевнена Юдіна. Раціон наших батьків за радянських часів був доволі обмеженим: люди не бачили ані морепродуктів, ані такої кількості зернових, ані закордонних овочів та фруктів — навіть банани були екзотикою, доступною хіба що для чиновників високого рангу в столиці. І, напевне, ще минуло надто мало часу, щоб українці кардинально поміняли структуру харчування, замінивши ковбасу — на курячу грудку, а оселедець під шубою — на корисний зелений салат з сиром моцарелла, каперсами та оливковою олією.