Світовий енергоринок знову під загрозою: війна в Ізраїлі підриває глобальну економіку, — Politico
Особливо зацікавлений у хаосі на світовому енергоринку, на думку експертів, Іран, для якого угода між Ізраїлем та Саудівською Аравією має стратегічну загрозу.
Світові енергетичні ринки знову опинилися під загрозою через напад бойовиків ХАМАСу на Ізраїль. Насильство може призвести до посилення санкцій США проти Ірану та розширити конфлікт на Близькому Сході. Будь-який з цих факторів загрожуватиме стрімким підвищенням цін на пальне, пише Politico.
"Ціни почали зростати, щойно ринки відновили торгівлю в неділю ввечері, 7 жовтня, глобальний орієнтир піднявся на 5% — до майже 89 доларів за барель одразу після 21:30. До 9-ї ранку понеділка ціна впала нижче 88 доларів", – підкреслює видання.
Деякі аналітики з Близького Сходу, як зазначає медіа, вбачають у такому надзвичайно агресивному вторгненні ХАМАСу в Ізраїль підозру, що напад був спрямований на зрив будь-якого врегулювання відносин із Саудівською Аравією. Особливо зацікавлений у хаосі, на їхню думку, Іран, для якого така угода між ізраїльтянами та саудитами має стратегічну загрозу. Недаремно ж, підкреслює Politico, Хезболла й інші угруповання, пов'язані з Іраном, похвалили атаку ХАМАС як "послання тим, хто прагне нормалізації відносин із Ізраїлем".
Наслідки атаки ХАМАС також, на думку аналітиків ринку, затьмарюють майбутнє поставок із Саудівської Аравії — найбільшого у світі експортера нафти та другого за величиною виробника після США. Глобальні постачання нафти вже були у стані турбулентності через вторгнення Росії в Україну та пов’язані з цим санкції Заходу, впроваджені проти експорту нафти з РФ. Минулого тижня ціни трохи впали, але багато аналітиків готуються до різкого їх зростання найближчими днями або тижнями, констатує Politico.
"Ціни, ймовірно, зростуть не стільки через те, що конфлікт зараз впливає на будь-яке постачання нафти, скільки через побоювання, що конфлікт може залучити інших гравців, таких як Іран, який підтримує ХАМАС", — зазначив Енді Ліпоу, керівник відділу енергетики консалтингової фірми Lipow Oil Associates.
Лідери Саудівської Аравії висловили готовність збільшити видобуток нафти на початку 2024 року. Проте реакція уряду Саудівської Аравії на атаку ХАМАСу була далекою від рішучого докору терористів. Натомість вони закликали до "стриманості" та ще раз повторили свої сентенції щодо "позбавлення Ізраїлем палестинського народу його законних прав". Тож перспективи налагодження відносин Саудівської Аравії та Ізраїлю наразі під великим знаком запитання, прогнозують експерти.
"Відразу ж (президент США. — Ред.) Джо Байден зіткнувся із закликами як демократів, так і республіканців посилити застосування санкцій, що обмежують експорт нафти Іраном, головним спонсором і прихильником ХАМАС", — зазначає Politico.
Роль Ірану
Politico пише, що 2022 року Іран посідав 8-е місце серед світових виробників нафти, експортуючи, попри санкції, близько 2 мільйонів барелів на день. На сьогодні аналітики енергоринку кажуть, що іранці стала проворнішими в ухиленні від торговельних санкцій і використовують транспортні перевезення від судна до судна, що допомагає переміщувати дедалі більші обсяги нафти зі знижкою до Китаю. Водночас деякі експерти енергетичної галузі очікують, що Адміністрація Байдена й справді посилить санкції і це може призвести до зростання світових цін на нафту за 100 доларів за барель.
В інтерв'ю CNN у неділю, 8 жовтня, держсекретар США Ентоні Блінкен сказав, що іранці не використали жодної копійки з 6 мільярдів доларів, які американці "розморозили" у вересні в обмін на звільнення п’ятьох американців, яких утримують в Ірані. Як повідомили в Адміністрації, Міністерство фінансів США спостерігає за цими коштами і веде їх облік.
"Іран з першого дня, згідно з нашим законодавством, під нашими санкціями, мав право використовувати ці кошти в гуманітарних цілях. Їх перемістили з одного рахунку на інший в іншій країні, щоб полегшити використання", — сказав Блінкен.
Politico акцентує на необхідності підсилити санкційну політику США стосовно Ірану, аби змусити Тегеран відмовитися від своїх ядерних амбіцій.
"Ці атаки підсилюють потребу в агресивнішій політиці США щодо Ірану, яка має ефективніше позбавляти цей режим та його помічників ресурсів", — зауважив сенатор Джим Ріш з Айдахо, головний республіканець у комітеті з міжнародних відносин Сенату.
Нагадаємо, Фокус писав, що Wall Street Journal з посиланням на представників ХАМАС та Хезболла заявило, що Іран схвалив вторгнення бойовиків ХАМАС до Ізраїлю та допоміг організувати напад. Зокрема, атака на Ізраїль планувалася офіцерами Корпусу вартових ісламської революції Ірану та бойовиками з серпня.
Крім того, Фокус повідомляв, що, за словами представника адміністрації США Джона Кірбі, Тегеран тривалий час підтримує терористичну організацію ХАМАС, проте поки немає прямих підтверджень причетності до атак на Ізраїль.