Неякісні вина зникнуть з полиць. Що планують змінити для виноробів України

Схоже, уряд серйозно взявся за наведення ладу у виноробстві. Після ухвалення законопроєкту №9030, який спрощує діяльність малим виробництвам виноробної продукції, у Раді на друге читання чекає урядова ініціатива №9139 про виноград та продукти виноградарства. Це євроінтеграційний законопроєкт, який впроваджує вимоги Європейського Союзу у галузі у зв’язку з отриманням Україною статусу кандидата в члени ЄС. Фокус вирішив розібратися, як ухвалення цього законопроєкту вплине на якість та ціни на українські вина.

Вимоги, як у Європі, та реєстр: які основні новації проєкту закону №9139

Згідно з пояснювальною запискою, законопроєкт "Про виноград та продукти виноградарства" розроблений з метою приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва продуктів виноградарства та виноробства й імплементації положень Регламентів та Постанови ЄС щодо ведення виноградарства та виноробства, енологічних практик, виробництва ароматизованих винних продуктів, використання і захисту географічних зазначень вин, ароматизованих винних продуктів та контролю у сфері виноградарства та виноробства.

Очікується, що документ допоможе у створенні сприятливих умов для розвитку суб’єктів господарювання всіх форм власності та виробництва високоякісної продукції, зокрема, з особливими властивостями, що обумовлені природними умовами та людським чинником території походження. Серед новацій проєкту закону — створення єдиної державної інформаційної системи "Виноградарсько-виноробний реєстр", внесення відомостей до якого буде обов’язковим для учасників ринку. Він включатиме дані про:

• виробників винограду;
• виробників виноробної продукції;
• виноградні ділянки;
• обов’язкові декларації та іншу інформацію про виноробну продукцію.

Також проєктом закону пропонується:

• привести терміни та визначення, класифікацію сортів винограду та вимоги до виробництва продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів, а також деякі енологічні практики та обмеження у відповідність до вимог, прийнятих в країнах ЄС;
• запровадити вимоги для виробництва і обігу вин, продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів із географічними зазначеннями, аналогічні до сучасних правил в країнах ЄС;
• визначити механізм захисту на території України географічних зазначень;
• ввести нові терміни та визначення відповідно до категорій європейського законодавства;
• створити єдину державну інформаційну систему "Виноградарсько-виноробний реєстр";
• передбачити можливість державної підтримки виноградарства та виноробства;
• імплементувати правила щодо маркування та представлення виноробної продукції;
• встановити принципи проведення перевірок виробництва виноробної продукції від виноградного куща до кінцевого продукту, визначити контролюючі установи та їхні повноваження, конкретизувати санкції, які встановлюються за порушення вимог, встановлених законом.

Покращення контролю за якістю та прослідковуваність від винограду до пляшки: що змінить новий закон

Євроінтеграційний законопроєкт, насамперед, буде направлений на покращення системи контролю за якістю продукції виноробних підприємств, каже Фокусу голова ГС "Укрсадвинпром" Володимир Печко. "Наші виробники мають інтегруватися під ці нові реалії. З низки питань є терміни для адаптації — треба підготуватися — наприклад, докупити обладнання… Сьогодні є державна підтримка для виноробного сектору і дотації на садівництво виноградників і на перероблення винограду", — сказав він.

Винороби давно чекали на створення "Виноградарсько-виноробного реєстру", продовжує Печко. Він, зокрема, допоможе боротися із фальсифікатом. "Виробники мають вноситися в реєстр, щоб була прослідковуваність — від виноградного грона до пляшки. Сьогодні в Україні немає реєстрів узагалі, тоді як у Молдові у реєстрах приблизно 80 – 90% виноробного ринку. Зараз підприємство може налити щось у пляшку невідомо що, неможливо це проконтролювати. А тепер будемо чітко відслідковувати: де ти взяв каберне? Там. — А скільки в нього гектарів? — Два. — Так ти розлив не на два, а на 17 га. Ми будемо більше впевнені в тому, що не буде фальсифікату в пляшці", — наголосив Володимир Печко.

Утім, для реалізації контролю якості необхідно зробити відповідні інвестиції у лабораторії, змінити нинішні стандарти тощо, зауважив у коментарі Фокусу Володимир Зубар, керівний партнер юридичної фірми "Юрлайн".

Водночас законопроєкт унеможливлює використання українськими виробниками у назві продукту слів "коньяк" чи "шампанське", на чому давно наполягали в ЄС. "В Україні в 2005 році ухвалено закон "Про виноград та виноградне вино", який набрав чинності з 1 січня 2006 року. Це був досить прогресивний крок, коли Україна заявила про себе як виноробна держава і врегулювала питання виробництва виноробної продукції на законодавчому рівні. В цьому законі, як компромісний варіант, було врегульовано питання використання таких назв, як "коньяк" та "шампанське". На перехідний період українські виробники могли використовувати в назві цих продуктів термін "коньяк України" та "шампанське України". Це питання було камнем спотикання на шляху до асоціації України з ЄС", — розповів юрист.

І пляшка, і діжка, і корок: чому ціни на вино в Україні зростуть

Сьогодні українці можуть знайти вітчизняні вина хорошої якості, проте вони недешеві. І готуватись потрібно до того, що їхня вартість збільшуватиметься. Це пов’язано не лише з підвищенням вимог до продукції вітчизняних виноробів, закладених у законопроєкті, а й зі зростанням собівартості виробництва, зокрема енергоносіїв.

"Ціна на вино збільшуватиметься, тому що все зараз дорожчає: і пляшка, і діжка, і пальне, і зарплата, — пояснюють Фокусу в "Укрсадвинпромі". — Вино, що коштує менше 100–110 грн, краще не вживати. Люди мають розуміти, що вино має робитися з виноградного соку, крім того, є речі, без яких ми не можемо розлити вино в пляшку — сама пляшка, корок, етикетка, контретикетка, ковпачок, акцизка, все це приклеїти — все коштує грошей. Єдине, за рахунок чого можна здешевити продукт — якість. Звісно, це стосується й іноземних виноробів. Їхнє вино має коштувати не менше 250–300 грн, з урахуванням того, що з Франції чи Італії вино треба довезти".

З ухваленням законопроєкту імпортні вина можуть витіснити неякісні вітчизняні з українських супермаркетів. "Коли запрацюють запропоновані проєктом закону механізми, слід очікувати зменшення сегменту вітчизняного недорого вина за рахунок збільшення імпортних вин. Загалом споживач виграє від появи на полицях більш якісних вин", — зазначив Володимир Зубар.

Повноцінний ринок землі та час: що потрібно для розвитку українського виноробства

Згадана ініціатива кардинально нічого не змінює, каже Фокусу винороб Іван Плачков. На його думку, які б закони ми не ухвалювали, поки ринок землі не відкриють для юросіб, не варто очікувати стрімкого розвитку виноробства. Адже виноградарі можуть лише взяти в оренду землю на невеликий період, що не вигідно з огляду на специфіку бізнесу — виноград починає давати плоди тільки через 4 роки після посадження.

"Оренда на 7 — 15 років, на жаль, не підходить для виноградарства, адже це довготривалий процес, — пояснив Плачков. — Сподіваюсь, з 2024-го, коли буде доступ для юросіб, підприємства зможуть купувати землю, садити виноградники, доглядати за ними".

Водночас, щоб вітчизняні винороби змогли боротися за іноземного споживача, Україні потрібна стратегія експорту. "Ми зможемо конкурувати на світових ринках, — переконаний Печко. — Але для цього треба вміти не тільки готувати, а й подавати. Україна, крім ухвалення законопроєкту про виноград та продукти виноградарства, має розробити програму нарощування експортного потенціалу виноробного ринку України".

Опитані Фокусом експерти кажуть: Україна поволі завойовує іноземних винолюбів. За словами Івана Плачкова, в галузі триває перехід від індустріальних вин часів СРСР до малих виробництв. "Великі підприємства виробляли десятки мільйонів пляшок, що не сприяє якості. Зараз триває перехід до невеликих обсягів виробництва, за стандартами європейських країн. Так, у Франції не менше 120 тис. виробників, які випускають у середньому від 50 до 400 тис. пляшок. За нашими мірками це невеликі бізнеси, бо у нас є підприємства, які виробляють 60 млн. Цей процес поетапний, на нього потрібен час", — резюмував винороб.