Винна карта України. Що відбувається з виноробством та чому ціни на алкоголь зростуть

В Україні в останні роки спостерігається невтішна динаміка скорочення кількості малих виробництв виноробної продукції. Так, у 2013 році таких виробництв було близько 100, у 2018 — 52, а в 2023-му — лише 26. Навіть у країнах із менш сприятливим для цього ремесла або подібним до нашого кліматом, їх кількість більша. Так, у Словаччині малих виробництв виноробної продукції налічується понад 28 тис., у Німеччині — приблизно 10 тис., у Польщі — 400, у Нідерландах — понад 180. Регрес у галузі підтверджують і дані Держстату. Так, у 2017 році індекс промислової продукції у цій галузі становив 97,2, у 2018 році — 88, а у 2019 році = 85,6.

Непростий бізнес: чому в Україні так мало виноробів

Вказаним вище цифрам є логічне пояснення. Перш ніж розпочинати виноробний бізнес в Україні, підприємець десять разів має подумати: чи готовий боротися за ліцензію, умови отримання якої — вкрай непрості. Знеохочують і надмірні вимоги щодо складання і подання щомісячної звітності про обсяги виробленої продукції, а також необґрунтоване обмеження щодо використання для виробництва вина виключно самостійно вирощеного винограду, плодів та ягід.

Важливо

"Кинули МВФ": нардеп заявив про "підміну" тексту закону Ради, який відновив перевірки бізнесу

"В чому проблема дозволити малим виноробам виробляти вина, які вони хочуть і можуть виробляти? Чому сьогодні в Україні всього понад 100 виробників вина, з них малих виноробів менше половини, тоді, як тільки в одному регіоні Бордо (Франція) їх більше ніж 100 тис.! Чому в ЄС, куди ми прямуємо, сухе вино — це продукт харчування, а в Україні алкогольний напій? Чому виробникам вин в ЄС дозволено виробляти своє вино не тільки зі свого винограду, а й із закупленого?" — ставить питання Наталія Благополучна, президентка Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, винна експертка.

Стримують розвиток галузі й норми у чинному законодавстві щодо розливу виноробної продукції виключно у скляну тару. Тим часом, у таких розвинених країнах, як США, Великобританія, Франція, розлив вин дозволено в металеві банки із харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та неіржавної сталі.

9 серпня Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 9030 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції. Він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Поки що документ чекає на підпис президента. Фокус дослідив, як законопроєкт може покращити ситуацію з виноробством в Україні.

Металеві банки та скасування ліцензій: які послаблення для бізнесу в проєкті №9030

Законопроєкт №9030 "розроблено з метою приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик і сучасних трендів розвитку виноробної галузі; зняття необґрунтованих адміністративних бар’єрів для діяльності суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових; створення сприятливих умов для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні", сказано в пояснювальній записці.

Документом, зокрема, пропонується:

• скасувати необхідність отримання малими виробництвами виноробної продукції ліцензії на здійснення діяльності з виробництва алкогольних напоїв;
• створити Реєстр малих виробництв виноробної продукції;
• надати право малим виробництвам виноробної продукції закуповувати сировину (виноград, плоди, ягоди, мед) українського походження;
• дозволити розлив вина у металеві банки з харчового алюмінію, а також кеги з алюмінію та неіржавної сталі;
• замінити щомісячну звітність на щорічну;
• передбачити штраф за неподання чи несвоєчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (зокрема імпорту та експорту) алкогольних напоїв — у розмірі 1 020 гривень.

Згідно з проєктом закону, щоб набути прав малого виробництва виноробної продукції, суб᾽єкту господарювання достатньо подати декларацію про початок виробництва алкогольних напоїв та бути доданим до Виноградарсько-виноробного реєстру.

Важливо

Нові податки для бізнесу: що змінилось для ФОП з 1 серпня

Багато позитиву, але можна більше: як бізнес оцінює нововведення

Профільні асоціації схвалюють усі законопроєкти, які спрощують бюрократичні моменти щодо отримання різних дозволів, довідок, ліцензій.

"Нові законодавчі акти щодо виробництва вина в Україні, звичайно, дадуть поштовх до активного розвитку малого виноробства. Це буде суттєво впливати на збільшення асортименту якісних вин, і, як наслідок — формування чесної ціни", — зауважили у Всеукраїнській асоціації виноробів і сомельє.

Основна новація ініціативи — дозвіл на оптову торгівлю малим виробникам вин, які працюють з власною сировиною.

"Цей проєкт закону передбачає певні пом’якшення, особливо для малих виробництв виноробної продукції, — зазначає адвокат ЮК RIYAKO & PARTNERS Микола Максимов. — Вони можуть здійснювати роздрібну торгівлю алкогольною продукцією без додавання спирту без отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. Плюс, якщо ті суб’єкти використовують виключно власну сировину, можуть навіть оптову торгівлю здійснювати без відповідної ліцензії".

Голова спілки Укрсадвинпром Володимир Печко акцентує увагу на дозволі таким бізнесам купувати виноград.

"Багато нових виноробних підприємств роблять вино, але не мають власних виноградників. Вони садять виноградники, але проходять три–п’ять років, поки вони починають плодоносити. Класно, коли тобі дають можливість купувати вже, а ти паралельно можеш садити виноградники і з часом робитимеш вино зі свого винограду", — зазначає Печко.

На думку винороба Івана Плачкова, закон вносить позитивні зміни, але суттєво не змінить ситуацію у виноробстві.

"На жаль, в країні розділили виробників на три категорії — великі, середні та мікровиноробство. І в кожного є свій закон. Це абсолютно неправильно. Це наше українське ноу-хау. Якщо ми хочемо інтегрувати законодавство України до європейського, нам треба розробити єдиний закон про виноград і вино, який би був на європейських стандартах. А зараз ми просто вносимо зміни", — підкреслив він.

Справжнім поштовхом для галузі може стати скасування заборони на продаж землі юрособам, яка поки чинна до початку 2024 року, каже Іван Плачков.

Сучасні винороби розвивають в Україні винні традиції

"Виноградарство — це багаторічне насадження, на 50–70 років, — пояснює Плачков. — А де зараз винороб може взяти землю на 50 років? У держави в оренду? Все роздано. Купувати паї? Люди не продають паї особливо. Орендарі, які володіють паями, можуть на 7–10–15 років дати. А виноробам який сенс брати на стільки в оренду, коли виноград починає давати плоди тільки за 4 роки після посадки?".

Крім того, у галузі, як і раніше, бракує контролю, каже Володимир Печко.

Важливо

"В умовах війни": в Україні лише 52% підприємців працюють у повному обсязі, — опитування

"Цей контроль буде непотрібний тоді, коли буде прослідковуваність за виноградо-виноробною галуззю — від виноградного куща до пляшки і навіть до полиці, — розповідає голова спілки Укрсадвинпром. — Ми не знаємо, де і скільки у нас виноградників, які сорти. У законопроєкті про виноград і продукти виноградарства, ухваленому в І читанні, винесено саме питання реєстрів. Якщо ми знатимемо, які виногради у нас є, які обсяги, скільки й ким вирощується, це допоможе налагодити систему контролю за якістю, не буде шансів щось не те налити в вино".

Дорогий напій: чи вплине новий закон на ціни на алкоголь

Законопроєкт №9030 не матиме безпосереднього впливу на ціни на алкоголь, переконаний кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. І все ж до кінця 2023 року очікується зростання цін на спиртне. Уряд хоче підвищити мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв на 11–71%. Так, роздрібні ціни на виноробну продукцію, зокрема, звичайні (неігристі) вина буде підвищено на 62%.

"Уряд не контролює ціни загалом, лише мінімальні, — пояснює економіст Борис Кушнірук. — Вважається, і не безпідставно, що якщо товар продається нижче об’єктивно певної мінімальної ціни, це означає, що або це не зовсім якісний товар, або він продається без сплати податків, насамперед акцизу. Тому встановлюючи мінімальну ціну, уряд контролює і сплату податків, по-друге, прибирає з ринку продукцію, яка або неякісна, або пов’язана з несплатою податків".

Утім, є й інші фактори, які підштовхуватимуть ціни на алкоголь в Україні вгору. Зокрема, зростання вартості електроенергії, пального, цукру, каже Хмелевський.

"На мінімальну роздрібну ціну впливає, по-перше, рівень інфляції, по-друге, ріст ціни на склотару, бо ворог порозбивав скляні заводи, на засоби захисту рослин. Це все впливає на формування ціни на ринку. Звісно, вино дорожчатиме, але і якість його покращуватиметься", — резюмував Володимир Печко.