Розділи
Матеріали

Вивезти без зернового коридору: як українські виробники експортують зернові

Євгенія Давиденко
Фото: Слово і Діло | Близько 60% експорту зернових із України припадає на румунський коридор

Більший урожай зернових, який очікується в цьому році, на жаль, не означає більші заробітки для наших аграріїв. А все тому, що Росія блокує експорт морем, що залишається найоптимальнішим способом вивезення товарів із України.

Експорт зернових із України скоротився вдвічі після виходу Росії із зернової угоди. Про це пише Фокус у новій статті "Щедрі-невеселі жнива: радість рекордного врожаю затьмарюють хиткі перспективи експорту".

За даними Мінагро, у 2023/24 МР (маркетинговий рік), станом на 23 жовтня, з України було експортовано 8333 тис. тонн зернових і зернобобових, зокрема в жовтні — 1580 тис. тонн. Водночас станом на 24.10.2022 цей показник становив 11 851 тис. тонн, зокрема в жовтні минулого року — 3159 тис. тонн. Попри погрози з боку РФ, Україні вдалося організувати експорт морськими тимчасовими маршрутами. Вони виходять із портів Великої Одеси та прямують до острова Зміїний. На цьому маршруті безпеку забезпечують ЗСУ. Далі судна входять у територіальні води Румунії, потім Болгарії, Туреччини та виходять до Босфору. Відновлення коридору стало можливим завдяки нейтралізації Чорноморського флоту РФ, по якому ЗСУ завдають ударів. Загалом на сьогодні експорт із України доступний такими шляхами:

  • через річкові порти Дунаю;
  • морським ("румунським") коридором;
  • через західні кордони нашої країни залізницею та авто.

Проте всі ці канали вивезення збіжжя за кордон не дозволяють забезпечити потреби аграріїв. Якщо до війни держава експортувала 6-7 млн тонн зерна щомісяця, то минулого вересня — лише 1,6 млн тонн.

"Румунський коридор": чому збільшити обсяги перевезення через нього непросто

60% нашого зерна нині йде транзитом через румунську територію. Його можливості поступово збільшуються. "У вересні цифра була невелика — вивезли зернових близько 50 тис. тон. Але за рахунок безпечності проходження кораблів кількість контрактів на вивезення збільшилася, і сьогодні показник — більш ніж 300 тис. тонн зернових через порти Великої Одеси відгружено. У нас є віра та потенціал, що найближчі місяць-два зможемо вийти на показник близько 1-1,5 млн тонн. Це було б дуже важливо, адже після зернової ініціативи ми так і не змогли вийти на повноцінний експорт у межах хоча б 5 млн тонн", — сказав Фокусу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Тимчасовий коридор морем поки що не дозволяє аграріям експортувати 5 млн тонн зерна щомісяця
Фото: Соцсети

Основна проблема, пов’язана з цим коридором, — інфраструктурна. "Як транспортувати в румунські порти? Або ми через Дунай вивозимо, або залізницею. Залізницею — це колія, це треба перевантажити, тобто великі витрати. А якщо йдеться про експорт через Дунай, то це на початку тільки річковими суднами, потім річкові судна прибувають до румунських портів, а далі їх треба перевантажувати в морі, але спроможність таких річкових суден слабенька. Це невеликі судна, а їх треба на великі балкери перевантажити. Це знову витрати", — пояснив Фокусу експерт із питань міжнародної економіки Олександр Шнирков.

Експорт морем через порти Великої Одеси потребує найменше затрат аграріїв на логістику. Інші шляхи — дороговартісні, кажуть фахівці.

На його думку, Україні потрібно "будувати залізницю, переходи, збільшувати навантаження на річкові судна Дунаю, наприклад". Утім, обсяги експорту річковими маршрутами останнім часом теж знизилися. "Експорт річковий по Дунаю відбувається, але на трішки меншому рівні, ніж він був у період, коли не було обстрілів портів і знищення інфраструктури. Чекаємо на додаткові системи ППО, щоб забезпечити безпеку цього регіону та збільшити можливості", — зазначив Дмитро Соломчук, член комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики.

Тож морський шлях через порти Великої Одеси залишається найвигіднішим для аграріїв. "Були пропозиції щодо розширення логістики від країн Литви, Латвії, Хорватії. Але треба розуміти, що ми фінансово не витягуємо логістику за цими напрямками… Товаровиробники сьогодні із зернових працюють у мінус, і дозволити собі довшу дорожчу логістику ми не можемо. На сьогодні, щоб почати формувати ціну, нам потрібен експорт із Чорного моря. Порти Великої Одеси — ключові для аграріїв", — прокоментував Денис Марчук.

Рішення про те, що українське зерно перевірятиметься на кордоні з країнами Балтії, пришвидшить експорт
Фото: Ілюстративне фото

Надії аграріям вселяють активні переговори на міжнародному рівні. "Те, що Польща, Україна та Литва домовилися, що зерно має перевірятися не на українсько-польському кордоні, а на кордоні з країнами Балтії, і далі через порти Балтії буде вивезене, пришвидшить експорт. Хоча є проблема в наявності вагонів, необхідних у європейських країнах. Бо ми ж маємо долучатися й до пропускних шляхів, щоб усе це вивозилося. Там є обмежена пропускна здатність. Звісно, це впливає на обсяги експорту", — зауважила Фокусу експертка аграрного ринку Марія Колесник.

Нагадаємо, 3 жовтня всі три українські порти в Чорному морі відновили приймання суден для експорту зернових, попри погрози з боку РФ обстрілювати судна, що курсують у їхньому напрямку. Водночас світові страхові компанії відновлюють покриття страхових ризиків.

Також Фокус писав, що Румунія посідає третє місце у двосторонній торгівлі України. Уряди країн нині обговорюють співпрацю за 4 напрямками. Зокрема, це розвиток Дунайського портового кластера (Ізмаїл, Рені й Усть-Дунайськ) із підвищенням транзитного потенціалу української агропродукції шляхом повноцінного використання шляхів солідарності Євросоюзу.