Розділи
Матеріали

Утримати курс. Що впливає на валютний ринок в листопаді та чи буде долар дорожчати

Наталія Богута
Фото: Анна Кудрик (колаж) | Зниження резервів НБУ пов'язане із введенням керованої гнучкості валютного курсу, адже через нові правила Нацбанк прагнув уникнути панічних настроїв, а тому продавав багато валюти із резервів

У листопаді в НБУ повідомили про зниження обсягу золотовалютних резервів. Це відбулося через активні інтервенції НБУ на міжбанківському ринку, адже Нацбанк активно виходив на ринок із пропозицією іноземної валюти, щоб задовольнити попит. Чи готується Нацбанк зменшувати продаж валюти і як буде поводити себе валютний ринок наприкінці 2023 року.

Протягом жовтня в Україні сповільнювались темпи росту споживчих цін. В НБУ кажуть, що це відбувалось завдяки подальшому розширенню пропозиції продуктів харчування та збереженню стійкої ситуації на валютному ринку.

"Для утримання помірної інфляції НБУ й надалі забезпечуватиме достатню привабливість гривневих активів та зберігатиме активну присутність на валютному ринку", — повідомили в НБУ. Тим часом з 3 жовтня в Україні діє режим керованої гнучкості курсу, що запровадив НБУ постановою від 2 жовтня 2023 року №121. Яким був вплив нового курсоутворення на попит на валютному ринку, чому Нацбанк зменшив строк обов’язкового повернення валютної виручки до 90 днів та чи буде гривня девальвувати на міжбанківському та готівковому ринку?

Резерви скорочуються: скільки валюти продає Нацбанк

Як повідомили в Нацбанку, на 1 листопада 2023 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 38,97 млрд доларів. У жовтні обсяг резервів скоротився на 1,9%. Це пояснюється інтервенціями НБУ та борговими виплатами України в іноземній валюті.

"Зростання інтервенцій насамперед зумовлювалося ситуативним збільшенням попиту на валюту в перші дні переходу від фіксації курсу до режиму керованої гнучкості курсу. Так, з 2 до 6 жовтня чистий продаж валюти Національним банком на валютному ринку становив, відповідно до балансових даних, 1,15 млрд дол., майже половину цього обсягу НБУ продав у перший день дії нового курсового режиму. Надалі інтервенції НБУ з продажу валюти стабілізувалися до рівня, що спостерігався до моменту переходу до керованої гнучкості курсу", — йдеться у повідомленні регулятора.

"Падіння резервів було очікуваним. Річ у тім, що очікуваної зовнішньої допомоги не було, а отже НБУ був вимушений "спалювати" резерви, не маючи змоги їх поновити. Нагадаємо, що в жовтні був перехід до керованої гнучкості курсу гривні. В результаті чого інтервенції НБУ у жовтні виявилися найбільшими за весь рік — 3,33 млрд доларів", — каже фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

У жовтні Нацбанк продав на валютному ринку найбільше за рік — 3,33 млрд доларів

Тим часом Антон Курінний, дилер департаменту глобальних ринків ОТП Банку, теж впевнений: зниження резервів НБУ напряму пов’язане із введенням керованої гнучкості валютного курсу, адже через нові правила Нацбанк прагнув уникнути панічних настроїв, а тому продавав багато валюти із резервів.

"Тут є прямий зв'язок із введенням гнучкого курсу і спробою не дати паніці охопити населення через можливе сильне зростання валюти. Тому НБУ зміцнив гривню, але це все сталося коштом міжнародних резервів, і ми вважаємо, що ця практика активного зміцнення національної валюти почне змінюватись на зворотню. Тобто почнуть менш активно витрачатися резерви. Якщо не буде "заходити" нова допомога від міжнародних партнерів, то резерви можуть повільно зменшуватися, але домовленість з партнерами є, тож поки регулятор знаходиться в комфортних умовах, що дають змогу стримувати послаблення гривні", — зазначив Курінний у розмові з Фокусом.

Хоча НБУ зміцнив гривню, але це сталося коштом міжнародних резервів, і тепер існує ймовірність, що гривня почне поступово девальвувати

Експерти вважають, що після сплеску попиту в жовтні протягом листопада ситуація на міжбанку має стабілізуватися.

"Враховуючи такий сплеск попиту у жовтні, слід очікувати на трохи менший дефіцит валюти у листопаді, а відтак — й обсяг інтервенцій НБУ. Думаю, що за підсумками цього місяця темпи скорочення ЗВР будуть значно меншими", — розповіла Фокусу Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку.

А за словами Тараса Лєсового, начальника департаменту казначейства Глобус Банку, з початку листопада на міжбанку спостерігається домінування пропозиції над попитом, що відразу позначилося на валютних курсах — вони почали знижуватися.

Експерт назвав кілька основних причин того, що в листопаді на міжбанку пропозиція валюти зросла, а попит впав:

  • вдвічі скоротився термін у поверненні валютного виторгу (зі 180 до 90 днів для агроекспорту);
  • можливість "перетікання" валюти з міжбанку на готівковий ринок і навпаки;
  • збільшення лімітів на придбання валюти громадянами з її обов’язковим розміщенням на депозитах (конвертаційні депозити);
  • збільшення ліміту продажу готівки на суму залишків станом на 13 квітня 2022 року;
  • можливість громадян купувати безготівкову валюту в банках в еквіваленті до 50 тис. грн;
  • побоювання девальвації гривні спонукало громадян запасатися валютою, потреба в якій наразі значно зменшилася.

"Однак треба розуміти, що ринок "живий", тому цілком можливо, що з часом відбудуться зміни у співвідношенні попиту та пропозиції. Ринок не буде статичним. Регулятор може як збільшувати, так і зменшувати розмір інтервенцій (на основі минулих тижнів можемо припустити, що крок такого зниження чи збільшення складе 50–60 млн доларів), у такий спосіб надаючи більше "свободи" міжбанку. Відповідно й змінюватиметься поточний курс валют", — каже Тарас Лєсовий.

У листопаді валютний ринок стабілізувався, а попит на долари впав, кажуть експерти
Фото: pexels.com

Антон Курінний зауважив: у листопаді регулятор продав 950 млн дол. — це доволі стандартна середня сума інтервенцій ($400–500 млн на тиждень). "На міжбанківському валютному ринку України зараз попит стабільний", — каже Курінний.

Про стабілізацію ситуації з попитом каже також Анна Золотько. За її словами, перша декада листопада суттєво відрізнялася від класичної картини жовтня: обсяг пропозиції суттєво зріс, попит відчутно скоротився. Відтак потреба в інтервенціях НБУ знизилася.

Враховуючи сплеск попиту у жовтні, слід очікувати на трохи менший дефіцит валюти у листопаді, а відтак — й на зменшення обсягу інтервенцій НБУ

"Здебільшого це закономірний результат підвищених девальваційних очікувань, що зросли після зміни курсового режиму. Імпортери намагалися максимально прискорити контрактування нових партій товару, експортери, навпаки, стримували продаж виручки, сподіваючись на зростання курсу. Але його так і не відбулося. Зрештою на початку листопада на ринку збільшилася пропозиція валюти, а обсяг попиту дещо скоротився. Відтак минулого тижня було зафіксовано дуже помірний показник тижневих інтервенцій НБУ — $389 млн. Для порівняння, в середньому протягом цього року НБУ за тиждень продавав на ВРУ $520 млн", — повідомила Анна Золотько.

Готівкові долари та євро: чи зростатиме попит населення на іноземну валюту

На готівковому валютному ринку в середині листопада не помітно різких коливань, адже підвищення попиту на готівкові долари немає. Експерти кажуть: ажіотажу немає, але різниця між курсом міжбанку та готівковим курсом буде зберігатися і надалі.

"Готівка рухається за міжбанком, але доволі стримано та повільно, можливо, і трохи штучно, бо і великі гравці, і населення притримують валюту до нових соціальних виплат (зарплати працівникам, соціальна допомога тощо). Готівковий ринок у дефіциті гривневого ресурсу, тому різкого зростання ми не побачимо. Після руху на 37,5 грн/дол. курс відбився назад, на 37,75–37,8 грн/дол., зокрема через те, що і міжбанк зупинився на 36 грн/дол. і пішов стримано у зворотній бік. Найімовірніше, готівка та безготівковий ринок будуть зберігати розрив між котируваннями", — каже Антон Курінний.

Після запровадження продажу безготівкової валюти особливого попиту на готівкові долари в Україні немає
Фото: Анна Кудрик (колаж)

На думку Анни Золотько, підстав очікувати зростання готівкового курсу долара наразі немає. Зокрема через доступну для населення опцію купувати безготівкову валюту через банківські застосунки.

"Сильним стримувальним чинником є безготівкові канали купівлі валюти населенням. Тут останнім часом спостерігається тенденція до посилення конкуренції між банками. Вже 47 установ із 64 платоспроможних банків пропонують клієнтам купити безготівкову валюту в межах 50 тис. грн. Це змушує банки покращувати пропозиції для клієнтів, знижуючи вартість безготівкової валюти. З одного боку, це стимулює все більше українців купувати валюту саме у безготівковій формі, що спрямовує частину попиту з готівкового ринку на безготівковий. З іншого, частина придбаної у такий спосіб валюти зрештою опиняється на готівковому ринку у вигляді пропозиції, адже різниця курсів навіть дає змогу трохи заробити на таких операціях", — пояснила Анна Золотько.

Готівкова валюта в обмінниках є, але ажіотажного попиту на неї в листопаді 2023 року немає
Фото: УНИАН

Про те, що хаотичних гойдалок курсу на готівковому ринку, ймовірно, не буде протягом листопада, каже і Тарас Лєсовий.

"Готівковий курс зараз формується з огляду на міжбанк з додаванням до курсу в середньому 1–1,5% від міжбанківського курсу. Відповідно, можна сказати, що хаотичні зміни на готівковому ринку, відірвані від міжбанку, навряд чи можливі. Збільшення можливостей для громадян купувати валюту (конвертаційні депозити, збільшення лімітів на придбання готівки в банках тощо) до певної міри вдовольнили попит та тримають готівкові курси на "осяжній" відстані від курсів міжбанку. І з часом цілком можливо, що різниця між безготівковим та готівковим курсами почне скорочуватися до 1–0,7%", — вважає експерт.

Експортерам — менше свободи: навіщо Нацбанк вирішив скоротити термін повернення виручки

У листопаді Нацбанк постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2023 року №145 ухвалив важливе для валютного ринку рішення скоротити термін обов’язкового повернення в Україну валютної виручки із 180 до 90 днів. Відповідне рішення, за даними НБУ, покликано посилити дисципліну дотримання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів та забезпечити повернення валютної виручки в установлені граничні строки розрахунків за окремими операціями з експорту товарів. Проте йдеться не про весь експорт, а лише про агротовари, адже на рівні 90 днів встановили граничні строки розрахунків за операціями з експорту наступних товарів: пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соя, ріпак, насіння соняшника, соєва олія та соняшникова олія, ріпакова олія, макуха.

Одне з ключових рішень листопада — скорочення строку повернення валютної виручки до 90 днів
Фото: Укрінформ
  1. Опитані Фокусом експерти кажуть — це рішення з’явилось не на порожньому місці. Адже у такий спосіб Нацбанк намагається прискорити повернення в Україну коштів експортерів, тобто наповнити валютний ринок доларами та євро, аби збільшити обсяг пропозиції.

"По-перше, реалізацію такого рішення можна вважати важливим елементом "насичення" ринку валютою, щоб запобігти марному "спалюванню" валютних резервів НБУ. По-друге, пам’ятаємо, що діє режим "керованої гнучкості", який передбачає в разі нагальної потреби "м’яке" втручання регулятора на безготівковий ринок. Фактично, скорочення терміну повернення валютного виторгу — це один із заходів, вжитих регулятором, щоб збільшити пропозицію", — каже Тарас Лєсовий.

Нацбанк намагається прискорити повернення в Україну коштів експортерів, що допоможе наповнити валютний ринок доларами та євро, і, відповідно, збільшити обсяг пропозиції

За словами Антона Курінного, тригером для рішення НБУ могли стати жовтневі тренди на міжбанку, коли спостерігалося зниження обсягу пропозиції на ринку. "Та слід зважати, що нові граничні терміни застосовуватимуться до угод, укладених після 11 листопада. Відтак ефект від цього рішення може бути помітний ближче до лютого", — попередив експерт.

Врешті, на думку експертів, скорочення терміну повернення валютної експортної виручки спрямоване, насамперед, на збільшення пропозиції валюти на міжбанку. А от на зміцнення курсу гривні таке рішення може і не мати впливу.

Найближчим часом експерти не очікують зміцнення курсу гривні

"НБУ намагається зменшити тиск на резерви та скоротити інтервенції, особливо у випадку меншого обсягу допомоги від партнерів. Тим часом не очікую, що зміни підтримають гривню, найімовірніше, вони підтримають НБУ та резерви. А головний чинник — великий дефіцит торгового рахунку та платіжного балансу — буде тримати девальваційні очікування підвищеними", — зазначив Андрій Шевчишин.