Новий рік винен: чому люди витрачають на свята більше та чи можна відмовитися від марнотратства

Невиражені за рік почуття простіше "упакувати" у гроші, вкласти їх у цінну річ і тим самим продемонструвати свої почуття. Часто саме так можна пояснити надмірно дорогі подарунки дитині, які вона не оцінить. Про це пише Фокус у своєму новому матеріалі "Небезпечне для гаманця Різдво. Як уникнути зайвих витрат під час зимових свят".

Психологиня Олександра Алексєєва пояснює: будь-яка невірна покупка — від помади та туфельок до автомобіля чи будинку — обумовлена бажанням людини потрапити у новий стан. Людина відчуває якесь нечітке томлення: мовляв, зараз мені не дуже добре, але я шукаю доступний варіант, щоб стало краще. І вона йде і щось купує. Але, на жаль, нічого не виходить, неясне томлення не розсіюється, а іноді стає тільки гіршим: мало того, що потреба не задоволена, так ще й гроші витрачені.

"Деякі люди помічають, що у великих торгових центрах їм стає погано, вони починають відчувати втому і виснаження, — продовжує психологиня. — Не виключено, що це відбувається саме через те, що в безпосередній близькості блукає безліч людей із неясними цілями. Вони перебувають у "зім'ятих почуттях", не розуміючи, куди їх розмістити — чи нові туфельки купити, чи піцу піти поїсти".

Часто люди купують зайві речі просто тому, що не знають, чим насправді володіють. Анекдоти про жінок, яким одночасно нема чого надіти і нікуди складати речі, — це правда життя. Ба більше: люди ще й не знають про те, що вони хочуть. "В анекдоті "Мамо, я що змерз? — Ні, ти хочеш їсти" насправді закладена неприємна правда: багато хто з нас не знає, чого хоче. Люди керуються хибними бажаннями, а потім опиняються перед фактом: здається для щастя все є, а щастя немає. А все тому, що це були взагалі не їх бажання", — каже Олександра Алексєєва.

Для того, щоб побороти надмірне споживання, експерти радять розробити власні критерії оцінки потреби. Реклама переконує споживача, що смачний чай об'єднає всю сім'ю, а новий майонез зробить з будь-якого новачка класного кулінара, і часто їй це вдається, адже ми хочемо вірити у дива. Проте, розробивши власні критерії, людина перестане йти на поводі у реклами. Для цього треба поставити собі кілька простих запитань:

• Це запланована покупка?
• Що станеться, якщо я це куплю?
• Що станеться, якщо я це не куплю?
• Чи не поповнить ця річ у найближчому майбутньому категорію мотлоху?
• Де я поставлю покупку? Скільки коштуватиме її утримання та обслуговування?
• Скільки годин або днів свого життя я витратив, щоби заробити на цю річ?
• Що я хочу отримати від цієї речі насправді?

Дуже дієва порада – не поспішати. Поспішливий клієнт мало цікавиться якістю речі та її характеристиками. Саме тому реклама нас часто квапить, запевняючи, що до кінця акції залишилися лічені хвилини. Важливо навчитися брати паузу, причому що дорожча річ, то тривалішою вона має бути. Давши собі час, людина отримує можливість охолонути, заспокоїтися та переконатися, що це справді необхідна річ і вона коштує цих грошей.

Нагадаємо, що за останні два роки кількість бідних в Україні зросла вдвічі, а багатих — утричі.

Як раніше писав Фокус, наразі в Україні середнім класом може вважатися лише 8,3% населення. Проте половина українського середнього класу — це імітатори, які, купуючи речі, що їм не по кишені, просто повторюють спосіб життя середнього класу.