Менше хліба в 2024 році. Чому агрокомпанії переходять на виробництво м`яса та як це вплине на ціни

Хоча в Україні продовжується обмолот кукурудзи, уже зараз можна з упевненістю сказати: жнива-2023 порадують українських аграріїв. За прогнозом Мінагро, валове виробництво зернових культур сягне 59,7 млн т (минулого року показник був 53,864 млн т). За гарний врожай сільгоспвиробники завдячують погодним умовам, які дали змогу отримати за деякими злаками рекордний показник врожайності за всю історію України. Фокус з’ясував, які перспективи має український агросектор на 2024 рік та чому є ризик суттєвого зменшення посівних площ.

Великий врожай — низька ціна. Що відбувалося з цінами на зернові та експортом у 2023 році

На жаль, аграрії не зможуть конвертувати у гарні заробітки зібраний врожай через проблеми з вивезенням продукції за кордон. "Експорт в 2023 році здійснювався всіма можливими шляхами, але водночас на кожному із цих шляхів були перешкоди: блокування роботи тимчасового зернового коридору, заборона поставок і навіть транзиту через сусідні країни ЄС, фізичне блокування пунктів перетину, повітряні атаки російськими військами морських портів Одеської області та річкових портів Дунаю, руйнування портової інфраструктури", — каже Фокусу аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин.

"З одного боку, рік був вдалий, бо змогли виростити хороший урожай, проте з точки зору можливості реалізувати цей товар — важкий, — коментує Фокусу Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради. — Адже припинила роботу зернова ініціатива, почалися масові блокади на польсько-українському кордоні, заборона на імпорт української продукції фактично з травня по вересень, баталії щодо здійснення транзиту. Море тільки відкривається і не працює так, як хотілось би".

За попередніми оцінками, в 2023 році експортна виручка аграріїв складе 21,7 млрд дол., що на 8% менше, ніж рік тому, зауважили в УКАБ. Основна причина — світова тенденція зниження цін на продукцію рослинництва, насамперед зернові та олійні культури, котрі є основою нашого експорту.

"По мірі того, як Україна почала відновлювати експорт й інші світові гравці відкоригували свої посівні площі відповідно до світових потреб, ціна на основні види зернових та олійних культур почала знижуватися. У грудні 2023 року світові ціни на зернові культури знизилися на 43% в порівнянні з березнем 2022 року та на 29% в порівнянні з груднем 2022 року; олійні культури на 29% та 23% відповідно", — розповіла Світлана Литвин.

За її словами, окрім світових тенденцій зниження ціни, на формування української ціни також впливає дорога логістика та наявність перехідних залишків, котрі додатково тиснуть на ціну. "У кінці минулого року українські аграрії реалізовували продукцію зі збитком, а зараз продають за ще нижчою ціною. В грудні 2023 року ціни на зернові на українському ринку в середньому скоротилися на 23% в порівнянні з груднем попереднього року. А от серед олійних культур ми спостерігаємо падіння цін на соняшник та ріпак (-10% та -12% відповідно), а на сою — зростання на 16%", — додала Литвин.

У таких умовах аграрії постають перед дилемою: як планувати свою діяльність далі. "Питання кредитів, перекредитування буде ключовим, — прогнозує Марчук. — Разом з тим запуск другого етапу земельної реформи, де [юридичним особам] дозволено буде купувати по 10 тис га землі, для середнього й малого бізнесу — це дуже велика проблема. Товаровиробники піднімають питання: як нам вижити, коли ми фактично два роки працюємо в мінус і все, що заробляємо, йде на підтримку ЗСУ".

М’ясна песпектива: чи будуть аграрії переключатися на виробництво м'яса

У той час, як вирощування зерна та його збут стає більш ризикованим та складним, тваринництво в країні набирає популярності. "Виробництво свинини в цьому році демонструвало величезну рентабельність серед усіх видів м’яса. Малі імпортні поставки та відносно низька собівартість спричинили стабільний попит від населення, що підтримувало закупівельні ціни на живець на високому рівні. М’ясо птиці також є серйозним напрямком роботи для аграріїв. Відгодівля та витрати, в порівнянні зі свинарством, інші, проте виробництво залишається рентабельним. Виробництво яловичини й надалі менш привертає увагу виробників, адже цикл вирощування тварин є найбільшим з-поміж уже перелічених напрямків. Тим паче спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні дуже мало, собівартість виробництва цього виду м’яса є великою, що впливає на кінцеву високу вартість, яка не задовольняє попит населення України у такий важкий економічний час", — констатує Фокусу аналітик УКАБ Максим Гопка.

Він додав, що вагомим здобутком цього року у тваринництві є переосмислення вирощування тваринного білка та його експортного потенціалу.

Однак для цього аграріям необхідно навчитися справлятися з викликами, які стоять перед тваринниками-експортерами, а саме — впровадження та дотримання фітосанітарних норм та регламентів ЄС, що корелюються з майбутньою європейською зеленою політикою.

Сало подорожчало на 30%: як змінилися ціни на мʼясо в Україні за рік

"Ціни на основні види м’яса у продуктових супермаркетах з початку року демонстрували зростання на 5,7–31,8%, залежно від виду мʼяса. Найменше за рік здорожчала яловичина — гуляш та ребра. Вони додали в ціні 7,4–9,3% і коштували 254,82 грн/кг і 157,95 грн/кг відповідно. Це обумовлено тим, що ціни на яловичину є найвищими при низькій купівельній спроможності споживачів. Курятина стала дорожчою на 5,7–15,2%. З-поміж м’яса птиці тушка куряча та курячі гомілки додали в ціні за рік 5,7–8,3% і коштували відповідно 85,90 грн/кг і 77,45 грн/кг. Роздрібні ціни на курячі стегна та куряче філе зросли на 13,5–15,2% — до 105,95 грн/кг і 153,96 грн/кг. Зростання цін на м’ясо птиці відбувається внаслідок зростання попиту на цей найдешевший вид м’яса", — зауважила Фокусу провідна наукова співробітниця відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки" Наталія Копитець.

За її словами, роздрібні ціни на свинину збільшилися за рік на 4,7–27,9%. Причому свиняча грудинка додала в ціні найменше – лише 4,7%, і подорожчала до 177,02 грн/кг. Найбільше — на 27,9% — зріс в ціні ошийок. Нині за 1 кг цього мʼяса слід заплатити 246,23 грн. У продуктових супермаркетах ціни на сало домашнє за рік зросли на 31,8% — до 249,00 грн/кг, водночас сало солоне подешевшало на 7,5% — до 242,80 грн/кг. Одна з причин подорожчання свинини — зменшення пропозиції через скорочення поголівʼя худоби.

За прогнозними оцінками науковців ІАЕ, підвищений попит на м’ясо напередодні та в період різдвяних та новорічних свят ще підштовхне роздрібні ціни до зростання до 3%.

Молоко подорожчало на 7%: експерти знайшли незвичайне пояснення

Не дешевшала цього року й молочка. За даними Держстату, молоко у листопаді, як порівняти з груднем 2022 року, зросло в ціні на 7,3%. Зараз літр молока у супермаркетах у середньому коштує 41–42,3 грн. Твердий сир та творог подорожчали на 6%, масло — на 7%. Приміром, 1 кг сиру твердого Звени Гора голандського, за даними порталу Мінфін, подорожчав за рік з 392,5 грн до 466,2 грн станом на 1 грудня. Водночас, якщо за 200 г масла вершкового на початку року українці в середнього віддавали 66,6 грн, то станом на листопад ціна зросла до 71,8 грн.

Про подорожчання сировини на внутрішньому ринку говорять і виробники молочки. Приміром, закупівельна ціна молока вищого ґатунку на 10 грудня в середньому коштувала 14,61 грн/кг без ПДВ, тоді як у січні — майже 12 грн/кг, а першого гатунку — 13,5 грн/кг та 11,7 грн/кг відповідно. В Асоціації виробників молока припускають, що ціни на молоко в Україні зростають через повернення майже мільйона громадян з-за кордону, що призвело до збільшення попиту через зростання кількості споживачів молока. Крім того, продовжує скорочуватись поголів’я корів, збільшується собівартість виробництва кормів, дорожчають премікси та інші закупівельні інгредієнти, а також зростають витрати на логістику.

В Асоціації також нагадали, що в Україні з часів незалежності, на жаль, не було впроваджено ефективної державної програми підтримки та сприяння розвитку молочного скотарства.