Як заробляти будемо? Головні економічні прогнози на 2024 рік

Економіка України попри продовження боротьби з російською агресією протягом 2023 року демонструє зростання. А в уряді кажуть про позитивні сигнали. У третьому кварталі 2023 року, порівняно з аналогічним періодом минулого року, ВВП країни зріс на 9,3%. Це більше, ніж очікувалось, зауважив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. "Позитивно впливають на економіку державні програми підтримки бізнесу, відбудова інфраструктури, стабільна робота південно-західного експортного логістичного коридору та інші фактори. Нам також вдалося взяти під контроль інфляційні процеси. Порівняно з листопадом минулого року, споживча інфляція склала 5,1%", — каже Денис Шмигаль. Якого зростання ВВП очікувати за підсумками 2023 року, що впливає на економічні процеси та яким буде 2024 рік, досліджував Фокус.

Зростання економіки у війну: як змінився ВВП за результатами 2023 року

В НБУ вважають, що за підсумками 2023 року ВВП зросте на 5%. Там пояснюють пришвидшення зростання адаптивністю українського бізнесу та населення до умов воєнного часу. "Навіть за складних воєнних умов підприємства швидко й ефективно налагоджують виробництво та логістику. Варто відзначити також внесок аграріїв. Цього року погодні умови сприяли високій урожайності, а за деякими культурами вона навіть була рекордною. І хоч зупинення роботи "зернового коридору" обмежуватиме експорт, розширення альтернативних шляхів, зокрема через дунайські порти, його підтримуватиме. Високі бюджетні витрати на армію, соціальну підтримку та проєкти відновлення пошкодженої інфраструктури теж сприяють пожвавленню економіки", — зазначають в Нацбанку.

Деякі прогнози – ще більш оптимістичні. На думку голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталія Ваврищука, економічне відновлення було стрімким протягом року, а в ICU очікують зростання ВВП на 5,8% у 2023 році, тобто обсяги виробництва в економіці сягнуть 75% від довоєнного рівня. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин теж вважає, що ВВП у 2023 році зросте на 5,8%.

"Збільшення економічної активності було переважно обумовлено попитом домогосподарств, адже падіння реальних доходів у приватному секторі було компенсовано стрімким та стійким зростанням виплат військовослужбовцям. Відновленню економіки також сприяло значне покращення внутрішньої логістики та покращення протягом року настроїв бізнесу та домогосподарств. Сільське господарство зробило суттєвий внесок у цьогорічний ВВП завдяки сприятливим погодним умовам. Врожай зернових та олійних значно перевищив очікування, що існували на початку року, та зріс на 15% у порівнянні з показником минулого року", — розповів Віталій Ваврищук Фокусу.

Тим часом, за словами Олександра Печерицина, директора департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, банк нещодавно покращив прогноз зростання ВВП за рік до 5,7%.

"Адаптація до поточних безпекових і блекаут-ризиків створила додатковий фактор посилення оптимізму у споживачів і у бізнесу через споживання і інвестиції, що підтримало зростання економіки передусім у першому півріччі. Пізніше у другому півріччі економічне зростання підтримали позитивні результати щодо врожаю і врожайності. Крім цього, можливість переналаштувати зовнішньоторговельні потоки через новостворений морський коридор дозволить зменшити негативний розрив між експортом і імпортом", — розповідає Олександр Печерицин.

Ціни більше не ростуть? Що і чому відбувається з інфляцією в Україні

У Держстаті повідомили, що у річному вимірі за підсумками листопада-2023 інфляція знизилася до 5,1% із 5,3%. Експерти кажуть — дезінфляційний тренд у 2023 році перевищив усі очікування.

"Серед ключових причин, що впливали на сповільнення інфляції цього року – припинення друку гривні для фінансування державних видатків; хороші врожаї, що вплинули на ціни на продукти; мораторій на підвищення низки комунальних тарифів", — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк.

На думку Віталія Ваврищука, різкому сповільненню інфляції протягом 2023 року сприяли декілька вагомих чинників:

• високий врожай завдяки сприятливим погодним умовам. Ціни на овочі в жовтні були в середньому на 20% нижчими, ніж рік тому, фрукти були дешевші на 8%;
• наявність транспортних перешкод робить експорт товарів дорогим, що знижує ціни на зернові та олійні на внутрішньому ринку;
• стабільність обмінного курсу, що знизила маржу, яку імпортери закладають у ціну для компенсації валютного ризику;
• все ще відносно слабкий внутрішній попит, попри його помітне відновлення від початку року.

Тож, фактично, істотне зниження інфляції у 2023-му стало сюрпризом для багатьох аналітиків та економістів. Олександр Печерицин каже, що значним чином різке уповільнення 12-місячної інфляції відбулось за рахунок статистичного ефекту високої бази порівняння і перші місяці війни минулого року. Проте, це не єдина причина. "Є ще заморожування більшості комунальних тарифів, стабільність курсу гривні, збільшення пропозиції товарів після відновлення виробництва, стримування зростання споживання через неповернення громадян тощо", — коментує Печерицин.

Що буде із державним валютним боргом України в 2024 році

Одним із головних досягнень року було масштабне залучення міжнародної фінансової підтримки, що дозволило покривати багато видатків державного бюджету. Проте отримувала Україна не лише гранти, але й кредити, які доведеться повертати. Тож, імовірно, невдовзі буде озвучене питання реструктуризації частини державного боргу. До того ж, зараз під питанням, скільки отримає Україна протягом 2024 року, поки що у Мінфіні очікують не менше 37 млрд доларів. Проте гарантій на всю цю суму зараз немає — ані у США, ані в ЄС станом на 31 грудня 2023 року ще не затвердили, скільки нададуть Україні коштів у 2024 році.

"На жаль, ми повністю залежимо від зовнішнього фінансування. Реалізувався ризик ритмічності допомоги. Є сценарії, в яких обсяг зовнішніх кредитів та допомоги буде меншим. У таких умовах боргове навантаження стає надмірним. На мою думку, реструктуризація боргу є обов'язковою частиною фінансової та економічної стабільності. Тому в базовому сценарії схиляюся до реструктуризації, як мінімум, щодо євробондів з погашенням наприкінці 2024 року, і хотів би бачити досягнення домовленостей щодо реструктуризації та інших зобов'язань. Втім, якщо обсяг зовнішньої допомоги буде достатнім, то проходження виплат може бути умовно комфортним. Проте краще зробити запас міцності та реструктуризувати борг, бо 2025 рік обіцяє бути важким", — пояснив у розмові з Фокусом Андрій Шевчишин.

На думку Максима Самойлюка, Україні обов’язково потрібно буде проводити реструктуризацію приватного боргу у 2024 році — реструктуризація навіть закладена у програму МВФ. "До кінця наступного літа ми маємо реструктуризувати зовнішній комерційний борг. Реструктуризація є логічною в умовах, коли ми залежні від надходження зовнішньої фінансової допомоги — інакше отримані нами кошти йтимуть на погашення відсотків приватним кредиторам. Про реструктуризацію внутрішнього боргу мова не йде", — зауважив експерт.

А за словами Віталія Ваврищука, Україна й надалі покладатиметься на значні запозичення для покриття дефіциту державного бюджету. "Якщо Україна не почне отримувати значні репарації від росії, борг продовжить стрімко зростати. Проте завдяки швидкому зростанню номінального ВВП, співвідношення державного боргу до ВВП навряд чи перевищить100%. Цей показник складе 80% наприкінці 2023 року та зросте до 90% наступного року через девальвацію гривні", — каже експерт.

Він впевнений: одна з ключових подій наступного року – запланована реструктуризація українських суверенних єврооблігацій. "Можна впевнено стверджувати, що вона включатиме певне списання основної суми боргу, (тимчасове) зниження купону та значне подовження строковостей. Єврооблігації складатимуть близько 12% загального державного боргу наприкінці 2024 року, і навіть значні списання не змінять докорінно показники боргового навантаження. Тож ми очікуємо, що уряд запропонує дружні для інвесторів умови, щоб мати змогу вийти на ринок приватного капіталу після зниження безпекових ризиків", — каже Ваврищук.

Ще один тяжкий рік: головні очікування від 2024 року

Зараз усі прогнози ґрунтуються на продовженні економічного зростання в Україні в 2024 році. За словами голови комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, йдеться про зростання ВВП на 4% у 2024 році. "Прогнози є достатні умовними, а уповільнення розвитку пояснюється і проблемами з логістикою, і невизначеною ситуацією на фронті, і певними іншими чинниками. З іншого боку, є українські галузі, які будуть розвиватися і підтримуватись державою. Передусім, це оборонно-промисловий комплекс", — розповів Данило Гетманцев нещодавно у інтерв’ю Фокусу.

Поки що прогнози не надто різняться – загалом експерти закладають зростання ВВП в межах 3-6%. Олександр Печерицин каже, що у Райффайзен Банку прогнозують у 2024 році зростання ВВП на рівні 5,7%. Нещодавно ЦЕС опублікував прогноз по ВВП від неурядових експертів, і там йдеться про 4% за підсумками 2024 року. Тим часом, у ICU розраховують на зростання ВВП на 5%. "Серед прогнозистів існує широкий консенсус, що економічне відновлення триватиме наступного року, але темпи скоротяться порівно з поточним. Ми поділяємо таку думку й очікуємо, що ВВП зросте на 5% у 2024 році. Баланс ризиків та можливостей зростання сьогодні дуже крихкий, однак ми очікуємо, що можливості переважать", — зазначив Віталій Ваврищук.

"Зростанню сприятиме відновлення експорту, розширення кредитування економіки, бюджетні програми та військові замовлення. Очікуємо також зростання споживання. У міру зростання захищеності неба, активності морського торговельного коридору, очікуємо покращення економічних показників. Однак через ризики, що закладаються за ритмічністю та обсягами зовнішньої допомоги, очікую 3% зростання ВВП", — каже Андрій Шевчишин.

Олександр Печерицин вважає, що на 2024 рік серед основних чинників впливу, окрім безпекової ситуації, також будуть перспективи збереження сталості зовнішнього фінансування, можливість регуляторів контролювати стабільність макроекономічного середовища, відсутність перепон для зовнішньої торгівлі, спроможність почати фазу відновлення навіть за умов продовження бойових дій, а також створення умов для залучення інвестицій.

А от цінам у 2024 році прогнозують більші темпи зростання. Тобто, інфляційні процеси прискорюватимуться. Олександр Печерицин прогнозує інфляцію 9%, а у консенсус-прогнозі експертів, опублікованому ЦЕС, йдеться про зміну ІСЦ на рівні 10% у 2024 році.

"Інфляція надалі залишатиметься в діапазоні 6-7%, принаймні до літа. Надалі вона може прискоритися через нормалізацію врожаю та помірну девальвацію гривні, якої, на нашу думку, не уникнути наступного року. Тож ми прогнозуємо, що інфляція складе 10,1% наприкінці 2024 року, і при цьому інфляційні очікування залишатимуться заякореними,а ризики подальшого її прискорення незначними", — зауважив Віталій Ваврищук.

Песимістичний прогноз зміни цін в Україні надав Андрій Шевчишин, який вважає, що інфляція може сягнути 14% у 2024 році. За його словами, чинником впливу буде модель фінансування дефіциту бюджету у разі зниження обсягів зовнішньої допомоги. "Очевидно, що у разі застосування емісійної моделі уникнути зростання цін не вдасться. Крім цього, збільшення експорту, у тому числі агропродукції, знижуватиме внутрішній профіцит і збільшуватиме тиск на ціни. Також враховуємо зростання регульованих державних тарифів для населення та бізнесу. Та й девальваційний тиск", — підсумував експерт.