Немає чеку — буде штраф: скільки доведеться платити за не встановлене РРО у 2024 році
В Україні минулого року повернулись податкові перевірки та штрафи для малого бізнесу. Зокрема, штрафують податківці за не встановлене РРО. Фокус спитав у експерта, якими будуть такі штрафи для бізнесу в 2024 році.
Закон №8401 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" повернув штрафи за торгівлю без використання касових апаратів від 1 жовтня. Документ набув чинності 1 серпня 2023 року.
У разі встановлення протягом календарного року факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи до суб’єкта господарювання за рішенням відповідних контролюючих органів застосовують фінансові санкції у таких розмірах:
- вчинене вперше — 100% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг);
- за кожне наступне вчинене порушення — 150% вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) (п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 № 265/95-ВР, п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України).
"Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або програмного РРО не є тривалим порушенням і невидача касового чека під час кожного продажу товару є окремим порушенням, то наступне незастосування РРО під час продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням. Тобто наступне незастосування РРО чи невидача чеку під час продажу товару вважатимуть повторним порушенням", — розповів Фокусу партнер адвокатського об'єднання "ЕВРІКА" Андрій Шабельніков.
Тобто якщо ФОП, наприклад, продав без використання РРО товарів на 65 тисяч гривень, то після першого встановлення факту відсутності РРО штраф становитиме 65 тисяч гривень. Але якщо під час повторної перевірки з’ясується, що товарів без РРО продано, наприклад, на 80 тис. грн, то сума штрафу вже становитиме 120 тисяч гривень.
Кого не штрафуватимуть за відсутній реєстратор розрахункових операцій
Санкції не впроваджуватимуть і не штрафуватимуть тих суб'єктів господарювання які перебувають на тимчасово окупованих територіях, на територіях активних бойових дій та на територіях можливих бойових дій. Це звільнення діятиме по дату завершення тимчасової окупації відповідних територій; а також по дату завершення бойових дій чи припинення можливості бойових дій на відповідних територіях.
Для певної категорії суб'єктів господарювання передбачені знижені штрафні санкції за пунктом 1 статті 17 Закону про РРО. Йдеться про ФОПів другої та третьої групи — не платників ПДВ.
Проте є важлива умова. За словами правознавця, ці підприємці не мають бути продавцями підакцизних товарів, побутових товарів на гарантії, лікарських засобів, виробів медичного призначення.
"Так, у період з 01.10.2023 по 31.07.2025, але не пізніше ніж до дати припинення або скасування воєнного стану на території України, до таких ФОПів застосовують знижені штрафи: 25% — за порушення, вчинене вперше; 50% — за повторний проступок (п. 15 Прикінцевих положень Закону про РРО)", — пояснив Шабельніков.
Як зміняться штрафи для малого бізнесу у 2024 році
Через зростання мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму розмір штрафів лише збільшиться, оскільки у підсумку штраф залежить від вартості проданих товарів, робіт чи послуг. А коли у громадян збільшаться доходи, це може збільшити і суму сплати за товари і послуги, а пропорційно будуть рости штрафи за невстановлення РРО. Нагадаємо, мінімальна зарплата з 1 січня — вже 7 100 грн, а з 1 квітня — 8 000 гривень.
На думку юриста, це має спонукати до поступового зростання операцій через РРО в Україні.
"Повернення штрафних санкцій відбулось лише з єдиною метою — наповнення бюджету та стимулювання громадян дотримуватися чинного податкового законодавства. Крім цього, розмір штрафів досить великий, а тому найкраще проводити операції через РРО, щоб уникнути небажаних грошових втрат", — наголосив Андрій Шабельніков.
Нагадаємо, законопроєкт №8401 разом зі штрафами повертає і перевірки бізнесу. Йдеться як про планові, так і про позапланові перевірки. Проте, позапланові будуть можливі в окремих випадках, наприклад, коли сам платник звернеться до податкової із заявою про проведення перевірки, або ж коли у податківців будуть дані про порушення податкового законодавства підприємцем.
Водночас податкові перевірки не торкнуться як фізичних осіб — підприємців (ФОП) першої та другої груп, так і підприємств на тимчасово окупованих територіях або територіях, де точаться бої. Для таких платників зберігається дія мораторію на перевірки до грудня 2024 року.