Податкова оштрафувала ФОПи на 1,65 млрд гривень: за що штрафує та як уникнути покарання
В Україні знову карають за невиконання оплат через встановлений у підприємця реєстратор розрахункових операцій (РРО). Кількість штрафів 2023 року виявилася втричі більшою, ніж за весь 2021-й. Фокус розпитав юриста про норми законодавства, розмір штрафів і методи виявлення порушників.
Після ухвалення влітку 2023 року законопроєкту №8401 за неповний 2023 рік Податкова оштрафувала підприємців, які порушували норми роботи з реєстраторами розрахункових операцій (П/РРО), на 1,65 млрд гривень. Про це свідчать дані сервісу моніторингу реєстраційних даних "Опендатабот".
За даними статистики сервісу, кількість "кас у смартфоні" збільшилася в 4 рази до 2021-го, натомість традиційних РРО поменшало на 5%.
На понад 50% зазначеної суми — 988,15 млн гривень — підприємців оштрафували в серпні 2023 року. Саме за цей місяць було провели найменшу кількість перевірок у 2023 році — лише 1640, але виписано найбільшу кількість штрафів, а саме 3336.
В українській компанії з автоматизації закладів Poster пояснили таку ситуацію. Там зазначили, що більшість підприємців до останнього була не готова до повернення перевірок.
"Багато підприємців чекали до останнього, пояснюючи це тим, що не вперше мораторій заморожують чи переносять. Запит на ПРРО від Poster у чатах і дзвінках стрімко виріс в останній тиждень вересня — у 1,5-2 рази від звичайного. Враховуючи, що якась частина підприємців використовує фізичні РРО та сторонні інтеграції, можна припустити, що десь третина бізнесів усе ще не були готові до дедлайну 1 жовтня", — цитує "Опендатабот" CEO та співвласника Poster Родіона Єрошека.
Водночас експерт партнер адвокатського об'єднання "ЕВРІКА" Андрій Шабельников розповів Фокусу, що обов’язок використання РРО під час здійснення розрахункових операцій набрав чинності ще з 1 січня 2022 року.
Для кого використання РРО/ПРРО обов'язкове
За словами Андрія Шабельникова, хоча підприємці мали використовувати РРО під час здійснення розрахункових ще від початку 2022-го, тих, хто цього не робив, не карали через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.
"Під час воєнного стану законом України від 15.03.2022 №2120-IХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України й інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" доповнено п. 12 розд. ІІ "Прикінцеві положення" Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яким визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог закону №265 не застосовуються, крім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій у разі продажу підакцизних товарів", — пояснив фахівець.
Отже, використання РРО/ПРРО наразі обов'язкове для:
- ФОПів ІІ — ІV груп незалежно від виду діяльності й обсягу доходу;
- ФОПів на загальній системі оподаткування.
Виняток становлять такі ФОПи:
- ФОПи І групи;
- ФОПи, які приймають оплату виключно банківськими переказами на реквізити IBAN, E-banking;
- ФОПи ІІ — ІV груп, які здійснюють торгівлю в селі за таких умов:
- річний обсяг доходу на один структурний підрозділ за рік не перевищує 1,0 млн грн,
- торгівля здійснюється не в одному торговельному об’єкті з підакцизними товарами,
- СГ не здійснює дистанційну торгівлю товарами,
- ОМС не ухвалене рішення про обов’язкове застосування РРО.
Якщо податкова перевірка виявить, що на підприємстві немає встановленого реєстратора розрахункових операцій, то інспектор має право виписати штраф. Сума такого штрафу, як пояснив Андрій Шабельников, складе 100% проданих (реалізованих) без РРО товарів чи послуг — якщо це перше виявлення порушення. У разі повторного виявлення порушення підприємцеві доведеться вже заплатити 150% суми, отриманої за товари або послуги без використання РРО.
Кого з підприємців перевірятимуть податківці у 2024 році
В Україні минулого року повернули податкові перевірки. Зокрема, поновлюється проведення документальних ревізій:
- на звернення платника податків;
- у частині позапланових перевірок СГД, за якими отримано інформацію, що свідчить про порушення ними податкового законодавства;
- із питань оподаткування доходів, отриманих нерезидентами з джерелом їх походження з України, і з питань оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи, зокрема постійні представництва;
- перевірки (планові та позапланові) осіб, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес), платників податків, які надають фінансові, платіжні послуги;
- у частині контролю за трансфертним ціноутворенням;
- позапланових перевірок СГД, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та валютної виручки за експортними операціями;
- документальних перевірок у разі припинення діяльності.
Раніше Фокус писав, що на підприємців у 2024 році чекає зростання штрафів за невикористання РРО.
Як повідомляв Фокус, податкові перевірки не стосуються фізичних осіб-підприємців (ФОП) першої та другої груп, а також підприємств на тимчасово окупованих територіях або територіях, де точаться бої. Для таких платників зберігається дія мораторію на перевірки до грудня 2024 року.