Новий атом для України: коли та за чий кошт побудують нові блоки АЕС і чому це важливо

Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що у планах на 2024 рік є будівництво великих енергоблоків для атомних станцій. Про це йшлося в ефірі телемарафону. Ці проєкти реалізуються в межах співробітництва з країнами Заходу, зокрема із США.

За його словами, Україна планує збудувати загалом 9 нових енергоблоків для АЕС за американською технологією АР1000.

Що потрібно для будівництва нових блоків АЕС в Україні та скільки це коштуватиме, запитав Фокус у фахівців.

Мільярдні інвестиції: звідки візьмуть гроші для нових блоків АЕС

За словами директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, для будівництва блоків АЕС на території України необхідно мати низку дозволів, затверджених нормативних документів на законодавчому рівні, а саме, Кабінету міністрів.

"По-друге, потрібно мати відповідні гроші. А також технології, можливості будівництва цих блоків. Якщо будувати новий блок з нуля, то це недешеве задоволення. Один блок коштує понад 5 млрд євро. Якщо ж НАЕК "Енергоатом" хоче зводити на основі недобудованих блоків, які вже існують на Хмельницькій атомній станції… мені важко сказати, на що розраховує "Енергоатом". До того ж, там не всі нормативні документи затверджені, не ухвалено рішення з точки зору безпеки. А сама компанія "Енергоатом" має великі фінансові проблеми. Тож, для мене це велика загадка, за рахунок чого вони хочуть будувати ці блоки, хто їм надасть гроші", — зазначив Омельченко.

Експерт також нагадав, що НАЕК "Енергоатом" — це компанія, яка має низький рівень ліквідності і значний рівень фінансової нестійкості (тобто великі борги, — Фокус).

"Компанія дійсно має серйозні фінансові проблеми. Вона не справляється навіть зі своїми функціями, як постачальник спеціальних обов'язків щодо компенсації різниці в цінах для побутових споживачів. Де вона візьме такі великі гроші, я не зовсім розумію", — додав фахівець.

Із директором енергетичних програм Центру Разумкова погоджується експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна.

"Потрібно пройти певні процедури і, головне, знайти інвестиції для будівництва, адже АЕС вимагають великих капітальних вкладень на етапі будівництва. І це проблема, з урахуванням того, що НАЕК "Енергоатом" за кращих часів виробляв до 90 млрд кВт-год на рік, то зараз — 52 млрд КВт-год. І ще є обов'язки. У компанії немає вільних коштів. Ба більше, "Енергоатом" заборгував "Укренерго" і різним суб'єктам ринку", — додала вона у коментарі Фокусу.

Із посиланням на щорічний прогноз НЕК "Укренерго", експертка зазначила, що нових енергоблоків у ньому не заплановано, тож, вважає Кошарна, коли НАЕК "Енергоатом" пише про великі енергоблоки і реактори, то просто "оголошує свої забаганки".

"Укренерго" кожного року здійснюють моделювання енергосистеми з використанням комп'ютерних кодів, виходячи зі стану економіки, прогнозу споживання електроенергії на наступні 10 років. Насправді, я бачила останній звіт "Укренерго", і там немає нових енергоблоків", — зазначила Кошарна.

Щодо великих блоків АЕС, то, з її слів, тут є неузгодження у словах міністра Галущенка. "З одного боку міністр каже про "децентралізацію генерацій, а з іншого, про великі блоки. Якщо будується блок у 1 тисячу МВт — то це не є децентралізацією", — зазначила вона.

Старі довгобуди: чи можливо добудувати енергоблоки 3 та 4 на Хмельницькій АЕС?

Експерти зазначають, що загальний стан будівельної частини недобудованих блоків ХАЕС на момент припинення робіт енергоблока №3 — 75%, енергоблока №4 — 28%.

За словами експертки з атомної енергетики Ольги Кошарної, ще 2012 року Державна інспекція з ядерного регулювання на засіданні колегії з'ясувала, що залишки конструкцій енергоблоків 3 та 4 на Хмельницькій АЕС не можна використовувати.

"Цікаво, ким це підготовлено техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), і яким чином "Енергоатом" ставить віз поперед коня, коли тільки в грудні 2023 завершені торги на здійснення інженерно-геологічних досліджень майданчика під блоки ХАЕС-5,6, торги на вихідні дані для ТЕО по реакторному та турбінному островах заплановані тільки на 2024", — зазначила Кошарна.

Вона пояснила, що для створення законодавчих підстав закупівлі обладнання без техніко-економічного обґрунтування восени 2023 року "Енергоатом" підготував неналежний законопроєкт, текст якого "епічний за нахабством".

"Замовнику будівництва, який визначається, як правило, на етапі затвердження ТЕО, надається право купувати будь-що, у кого завгодно, за будь-яку ціну! І це все до ухвалення рішення про будівництво ядерної установки загальнодержавного значення, що ухвалюється законом України, та затвердження проєкту установки, що ухвалюється розпорядження КМУ", — зазначила вона.

Про технологію АР1000 та довгий шлях погоджень проєкту

AP1000 — проєкт атомної електростанції, розроблений та впроваджений Westinghouse Electric Company. Станція являє собою водно-водяний ядерний реактор з покращеним використанням пасивних засобів безпеки та багато нововведень спрямованих на зниження капітальних витрат та покращення її економіки. За такою технологією, за словами міністра Галущенка, Україна і планує побудувати загалом 9 нових енергоблоків для АЕС.

Ольга Кошарна підтримує технологію АР1000, однак, з огляду на те, який вплив цей великий блок матиме на енергосистему.

"Його (блок — ред.) потрібно зводити з нуля. До того ж, є складна процедура із розроблянням техніко-економічного обґрунтування енергоблока саме з цим реактором, зокрема, з оцінкою впливу на довкілля. Якщо переглянути плани закупівель, то, наприклад, техніко-економічного обґрунтування я там не бачу", — додала вона.

За словами експертки, Україна ще не будувала реакторів такого типу. Отже, такі технології потребують оцінки, порівняння, техніко-економічного обґрунтування, що триває, як правило, не менше року. До того ж, проєкт має пройти державну експертизу, зокрема, пожежну, санітарно-епідеміологічну, екологічну, і найголовніше, експертну оцінку ядерної безпеки.

"Тоді пакет документів подається до Кабміну і він його затверджує. Коли техніко-економічного обґрунтування затверджено, починаються консультація з сусідніми країнами. Це також забирає час. Після консультацій складається звіт, а в фіналі — прийняття ВРУ закону про розміщення ядерно-небезпечного об'єкта на території України", — пояснила фахівчиня.

Раніше Фокус писав, що можливі ракетні удари по об'єктах енергосистеми України в умовах холодів можуть викликати складнощі. Голова "Укренерго" Володимир Кудрицький попередив про кілька періодів похолодань у січні, лютому і березні.

Нагадаємо, уперше за час повномасштабної війни спостерігачі МАГАТЕ не потрапили в реакторні зали трьох енергоблоків ЗАЕС. Експерти з питань ядерної безпеки б'ють на сполох: світ може не дізнатися про нові проблеми та ризики.