Усім потрібна готівка. Чому українці почали масово знімати кошти з банківських рахунків

Новий рік – час нових очікувань, проте після важких воєнних 2022 та 2023-го оптимізму в українців поменшало, тим паче на фоні заяв аналітиків щодо продовження війни і в 2024-му, і в 2025-му році. Відповідно до різних опитувань, з кожним місяцем споживчі настрої українців погіршуються. Наприклад, за даними дослідження Info Sapiens "Споживчі настрої в Україні", у січні 2024 року індекс споживчих настроїв українців зменшився на 0,7 пункти до 76,4 п. Індекс поточного становища теж зменшився і складає 52 п., що на 2,8 п. нижче за рівень цього показника у грудні. Тож, не дивно, що оперативна статистика НБУ показала зменшення коштів на рахунках фізичних осіб за підсумками січня. Фокус з’ясував, скільки грошей українці забрали в банках та куди врешті потрапили ці кошти.

Відтік коштів з рахунків: скільки і чому забрали в банках в січні

За оперативними даними НБУ, у січні 2024 року вклади у національній валюті скоротились на 3,2% або 51,3 млрд грн до 1577,1 млрд грн. Скоротились і вклади бізнесу — на 3,5% або 32,5 млрд грн., і населення – на 2,6% або 18,8 млрд грн. Населення також скоротило свої валютні вклади на 2,1%, тоді як бізнес збільшив такі вклади на 3,2%.

Проте такі цифри не мають нічого катастрофічного, кажуть експерти. Як пояснив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, з початку війни депозити у гривні зросли більш ніж на 70% або на 650 млрд грн., і банківська система є стійкою, дії НБУ як регулятора є ефективними, що трансформується у високий рівень довіри до банків. "Скорочення банківських вкладів у гривні у перший місяць року – це сезонне явище, пов’язане із піковими розрахунками у грудні", — вважає Гетманцев.

У Нацбанку на запит Фокусу поінформували, що динаміка коштів на рахунках населення у банках наприкінці грудня – початку січня має традиційний сезонний компонент. "Наприкінці грудня на рахунки спершу надходять значні обсяги виплат, а на початку січня відбуваються відпливи коштів населення із рахунків у банках: використовуються кошти зарплат та бонусів, що отримано та не використано протягом декількох передноворічних та новорічних днів. Показники 2023-2024 року в цілому повторили цей тренд. Наразі банківська система зберігає високі запаси ліквідності. З кінця січня 2024 року ми фіксуємо зростання коштів фізичних осіб у гривні, і цей тренд триває у лютому", — йдеться у відповіді пресслужби НБУ.

Опитані Фокусом експерти кажуть, що зняття коштів з рахунків не слід сприймати, як негативний тренд або феномен, що погіршує стан економіки. "Загалом, зменшення залишків коштів приватних клієнтів на рахунках у банках в січні – доволі типова картина. У грудні на фоні великих бюджетних витрат, премій та бонусів українці отримують додатковий дохід. Але зростають також їхні витрати, після яких у січні потреба у грошах знову зростає і час від часу статистика фіксує зменшення залишків. За останні 10 років, згідно статистики НБУ, таких випадків було сім. Тобто скоріше це норма, ніж феномен", — пояснює в коментарі Фокусу Аліна Компанець, директорка з маркетингу Юнекс Банку.

Тенденцію зняття коштів з рахунків помітили не у всіх великих банках, наприклад, у Кредобанку Фокусу розповіли про зростання коштів на рахунках фізичних осіб. "Трохи інша ситуація. За січень наявний приріст депозитів фізичних осіб в національній валюті понад 3% та аналогічна ситуація в лютому. Суттєвих змін щодо відпливу клієнтів ми не відчули", — каже Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку.

Куди ділись мільярди: експерти про перетікання гривні з рахунків

Зняті кошти українці спрямували на кілька векторів, зокрема йдеться про купівлю іноземної валюти. Проте витрачали накопичення і на купівлю автомобілів та нерухомості. Тим часом, кількість готівки "на руках" населення знизилась.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснив: у січні кошти населення у банках знизились на 2,5%, та при цьому також зафіксовано зниження обсягу готівки по всій системі на 1,7% до 704,1 млрд грн (грошовий агрегатор М0), а зниження грошового агрегатора М3 загалом становило 2% — до 3 015,9 млрд грн (це готівка, кошти на рахунках, депозити, зобов’язання). "Тобто фіксується зниження ліквідності по всій системі. Витратили кошти частково на валюту. Бо тут в січні було зафіксоване рекордне за 11 років перевищення попиту над пропозицією як на готівковому, так і безготівковому валютному ринку", — зазначає Андрій Шевчишин.

Врешті експерти впевнені, що головну роль у тенденції зняття коштів зіграло бажання українців убезпечити свої гривневі накопичення на фоні очікування девальвації гривні.

"Це є наслідком посилення девальваційних очікувань у суспільстві та певною мірою відображає оцінку населенням безпекових ризиків. Підтвердженням цьому може служити рекордні за багато років обсяги чистої купівлі валюти населенням – у січні вони перевищили $1,1 млрд. Відомо, що у часи підвищеної невизначеності люди схильні до формування заощаджень. А у випадку українців найпопулярнішим способом для цього є іноземна валюта. Профільні організації зафіксували у січні також і зростання продажів нових авто. Тож можна припустити, що частково гроші пішли й на купівлю машин, нерухомості", — зазначає Аліна Компанець.

А на думку Олександра Печерицина, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку, однією із причин першого зниження обсягу депозитів за останні 1,5 року є падіння їхньої привабливості у порівнянні із дохідністю альтернативного інструменту вкладення – іноземної валюти. "Дійсно, досить чіткий тренд на девальвацію національної валюти наприкінці минулого року підсилив девальваційні побоювання на ринку, а зростання ризиків відсутності зовнішнього фінансування похитнуло впевненість щодо стабільності гривні і лише прискорило переукладення із гривневих депозитів у іноземну валюту, що могло позначитися на відповідній динаміці депозитів", — зауважив експерт.

Чому українці знімали кошти та чи повернуться гроші в банківську систему

У явищах зняття коштів з рахунків є кілька причин, але майже усі вони пов’язані із психологічним станом суспільства, яке сповнене негативних очікувань. Данило Гетманцев припустив, що певний негативний ефект міг бути пов'язаний із нормами законопроєкту №10449 щодо "військової служби, мобілізації та обліку". Та все ж це не єдина і не найголовніша причина відтоку коштів з банків.

"Насамперед людей хвилює загальна військово-політична ситуація. Доволі чутливим є "курсове" питання. Мабуть, це найбільш впливові чинники на сьогодні. Адже, повторюся, у часи невизначеності люди базово воліють зменшувати витрати та формувати заощадження. Ймовірно, для когось дискусія навколо зміни мобілізаційного законодавства стала стимулом для зняття коштів. Та все ж, на мій погляд, це комплекс чинників, що цієї зими створили посилений психологічний тиск на українців, збільшили відчуття невизначеності та додатково підкріпилися девальваційними очікуваннями", — вважає Аліна Компанець.

А на думку Андрія Шевчишина, в Україні існує ризик спекулятивної та емоційної поведінки населення, що і виливається у тенденцію зняття грошей з рахунків. "Наприклад, курс долара зростає — "все пропало, знімай гривню й все неси у валюту". Або "в ухилянтів можуть заблокувати рахунок", тож, "треба все перевести в готівку", — каже експерт.

Проте навіть попри дискусійний проєкт №10449 експерти вважають найважливішими чинниками впливу на ситуацію на фронті та курс гривні. "Більший вплив мають очікування девальвації, відповідно відбувається перетікання гривні у валюту, що спостерігалось і в попередні аналогічні періоди", — зазначив Олександр Супрунович.

Олександр Печерицин каже, що наприкінці січня – початку лютого Нацбанк продемонстрував здатність контролювати курс і навіть трошки зміцнити гривню, і це означає, що курсові коливання більше не мають стати причиною додаткового відтоку гривневих депозитів. Але, продовжує експерт, підсилення безпекових ризиків і побоювань останнім часом плюс можливі новації у мобілізаційному законі щодо блокування банківських депозитів могли стати драйверами продовження тенденції скорочення обсягу депозитів і у національній, і у іноземній валютах.

Надалі експерти не очікують подовження тенденції зняття коштів населенням.

"НБУ веде дуже цілеспрямовану політику й намагається утримувати привабливість саме гривневих інструментів — гривневих депозитів та гривневих ОВГЗ. Оскільки є значні ризики в обсязі зовнішньої допомоги, частина бюджетного дефіциту буде покриватися за рахунок насамперед внутрішніх запозичень. Тож очікуємо, що приток депозитів відновиться. Принаймні, ми бачимо, що приток капіталу населення у ОВДП зберігається", — зауважив Андрій Шевчишин.