Готівкова валюта чи квартири та машини? Як змінюються пріоритетні витрати українців

Повномасштабна війна змінила поведінку споживачів: майже половина українців не будують жодних планів — ані на день, ані на тиждень, не кажучи про більш довгострокові перспективи. Водночас ставлення до грошей стає більш радикальним: ті, хто раніше все витрачав, зараз живуть "як в останній раз", а ті, хто накопичували, намагаються якнайбільше урізати витрати та покласти "під подушку" майже все, що є. Фокус обговорив з експертами зміни у підходах українців до доходів, витрат та накопичень під час повномасштабної війни.

Зміна настроїв: споживачі відходять від "золотої середини"

Свої гроші споживач може витрачати або накопичувати, і очевидно, що для економіки більш вигідним є перший варіант. У цьому разі гроші вливаються в обіг, розширюються бізнеси, що виробляють та реалізують товари та послуги, створюються нові робочі місця, люди працюють, отримують зарплати і, знов-таки, витрачають гроші, економіка зростає.

У кожної людини є своя стратегія щодо витрат та накопичень, але під час війни вона все більше відходить від "золотої середини", коли між споживанням та заощадженнями спостерігається певний баланс. Сьогодні у той час, як одні намагаються жити "на повну", бо не зрозуміло, що буде завтра, інші з тієї ж самої причини переходять від споживання до накопичень.

"Через війну моделі поведінки споживачів, засновані на психології ухвалення людиною економічних рішень, змінюються, — каже аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. — В умовах, коли горизонти планування звузились до декількох днів, багато хто більш схильний відкладати гроші".

Водночас директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин звертає увагу на те, що сьогодні українці, наскільки це можливо, намагаються не знижувати рівень споживання. За його словами, з макрофінансової допомоги 40 млрд доларів ми віддали назад 34 млрд доларів через закупівлю імпортних товарів, причому не дешевих, у вигляді техніки та машин. У 2023 році продажі нових авто в Україні продемонстрували рекордне зростання на 60,6%, як порівняти з 2022 роком, — загалом реалізовано майже 61 тис. машин. І майже 42% із них (понад 25 тис.) придбали в столичному регіоні — Києві та Київській області.

Детальна структура витрат українців, про яку розповіли дані Monobank, також не свідчить про економію. Виявилося, що найбільше користувачі Monobank витрачають кошти на продукти (40,33%), на другому місці — кафе та ресторани — (11,30%). Також до п'ятірки увійшли сфера краси та здоров'я (5,29%), подорожі (5,28%) й таксі (4,97%).

Переспрямовані потоки: гроші знов "подорожують", проте у зворотному напрямку

Перед війною тривалий час країна трималась коштом заробітчан: у передвоєнному 2021-му українські трудові мігранти перевели в Україну 15 млрд доларів. Зараз ситуація перевернулася на 180 градусів.

За даними ООН, сьогодні за кордоном знаходяться 6,34 млн українців, переважна більшість з них — це жінки та діти. Відповідно, чоловіки для підтримки своїх родин надсилають їм кошти, що заробляють в Україні.

"Офіційна статистика Нацбанку підтверджує ці тенденції, бо загалом за 2023 рік витрати українців за кордоном з українських банківських карток становили приблизно 17 млрд доларів, — зауважив у розмові з Фокусом директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін. — Подібний відтік валюти за кордон негативно впливає на загальний платіжний баланс України".

Також дані Нацбанку вказують на збільшення обсягів готівкової іноземної валюти поза банками, продовжує експерт. За 2022 рік обсяги валютної готівки поза банками збільшилися на 10 млрд доларів, за 2023-й — ще на 11 млрд доларів. На думку Дмитра Чуріна, такі цифри можуть свідчити про спроби населення тримати валютні заощадження в своєму гаманці, а не на депозитних рахунках у банках.

Накопичення на депозитах: короткострокові складають більше половини

І все ж під час війни накопичення українців на рахунках у банках поступово зростають: за даними НБУ, за січень–жовтень 2023 року обсяг коштів на рахунках громадян зріс на 8,17%. На 1 листопада 2023 року, за даними НБУ, обсяг розміщених на рахунках фізичних осіб коштів досягнув 1 трлн та 9,5 млрд гривень.

Найчастіше кошти розміщують на строкових вкладах у гривні. По-перше, кажуть експерти, гривневий депозит є найкращим та найзрозумілішим способом зберегти та примножити власні заощадження. По-друге, наразі 100% коштів громадян, розміщених у банках, захищені Фондом гарантування вкладів.

"В структурі депозитів понад 75% складають гривневі вклади, частка валютних депозитів — на рівні 15–17%, решта вкладів — це так звані "конвертаційні депозити", суть яких полягає в можливості громадян придбати валюту за офіційним курсом з її подальшим обов’язковим розміщенням на депозитах терміном від 3 місяців, — розповів Дмитро Замотаєв, директор департаменту роздрібного бізнесу Глобус Банку. — Майже половину гривневих вкладів складають депозити на суму від 50 тис. грн до 100 тис. грн. Депозити на суму 100–200 тис. грн складають 20%, майже 15% — це вклади на суму до 50 тис. грн, кількість депозитів на суму від 200 до 500 тис. грн складає 10–12%, приблизно 7–10% — це вклади на суму понад 500 тис. грн".

У 2024 році економічна ситуація в країні може сприяти розвитку депозитних гривневих програм з поступовим "виходом" на терміни до 1,5–2 років, вважає Дмитро Замотаєв. Проте у першому кварталі ситуація залишатиметься на рівні жовтня–грудня 2023-го, коли частка короткострокових та середньострокових депозитів (терміном 3–6 місяців) становила майже 50%.

За прогнозами фахівця, у 2024 році за сприятливих економічних умов кількість нових депозитних вкладів, як порівняти з 2023 роком, може зрости на 20–25%. Понад 40–45% з них розміщуватимуться на термін 3–6 місяців, приблизно третина — на 9 місяців – 1 рік.

Частка валютних вкладів очікується на рівні 15–18%, а гривневі депозити з терміном від 1 року і вище можуть скласти 5–7%.

"У сегменті валютних депозитів протягом року буде певна стагнація: середні ставки за доларовими вкладами навряд чи знизяться нижче 1,8% річних, а середні ставки за вкладами у євро не перевищуватимуть 1,5% річних, — вважає Замотаєв. — Банки розвиватимуть саме гривневі депозити, пропонуючи клієнтам дохід, який з лишком перекриватиме інфляцію".

Гроші — у нерухомість: сезонний спад ринку та додаткові умови

Окрім автомобілів та накопичень на рахунках або у готівковій валюті, українці цікавляться інвестиціями у нерухомість. З весни 2023-го попит на первинному ринку нерухомості в середньому відновився на 30% від обсягів довоєнних показників, каже Вікторія Берещак, оглядачка ринку нерухомості.

Аналізуючи ринок, експертка зауважила, що це передусім комплекси в категорії "комфорт+".

"Частіше стали купувати дво- та трикімнатні квартири через те, що об’єднуються покоління, сім’ї забирають батьків та інших рідних із окупованих чи прифронтових регіонів. По метражу найбільш ходовими були квартири від 55 до 90 кв. м. Пріоритет надається європлануванням, де є велика зона кухні-вітальні — не менше 17–20 кв. м, щоб рівномірно розподілити простір усім мешканцям оселі", — зазначила експертка у коментарі Фокусу.

За даними Берещак, в структурі попиту інвестиційна частка не перевищує 5% та зосереджена в комплексних високоліквідних проєктах з дійсно високою будівельною динамікою. Приходять інвестори на три речі: будівельна динаміка, концепт продукта і репутація девелопера. Але сам факт, що з кінця літа десь інвестор почав розвертатись в бік первинного ринку, вже дає обнадійливі сигнали, вважає фахівчиня.

Наразі ринок нерухомості демонструє сезонний спад активності як на первинному, так і на вторинному ринках.

"Грудень–січень завжди не надто активний період, тож не дивно, що саме в цей час на ринку з’являються додаткові дисконти, спецумови та пропозиції, щоб стимулювати покупця до угоди, — зауважила у коментарі Фокусу Вікторія Берещак. — Також в нашій новій реальності війни додається ще й психологічний чинник: зима сприймається в суспільстві як складний період для фронту та енергетичної системи. Водночас динаміка, яку ми спостерігаємо з кінця весни 2023-го, сигналізує про те, що ринок зможе швидше вийти з цього періоду зниження активності платоспроможного покупця".

По-перше, пояснює експертка, ми як суспільство навчились жити в новій реальності: до гравців ринку прийшло розуміння, що або ти продовжуєш виконувати взяті на себе зобов’язання і будувати, а твій продукт (формат, концепція житлового комплексу, його просторово-функціональне наповнення, інфраструктура, квартирографія) є конкурентоспроможним, або не розраховуєш на увагу з боку покупця з грошима.

"Виживають ті, хто стабільно будують і не зупиняють процеси на майданчиках: мінімум 6–8% будівельної готовності на місяць або 1 поверх моноліта в теплий період", — каже Вікторія Берещак.

По-друге, покупця стимулюють до угоди додаткові фінансові інструменти. Це програми тривалої розстрочки на термін понад 3 роки, додаткові дисконти та спецумови практично на всю лінійку нерухомості в комплексі.

Додатковим драйвером нарощування обсягів відновлення попиту на нерухомість, на думку експертки, можуть стати житлові сертифікати за новим етапом державної програми "єВідновлення", якими тепер можуть користуватись власники зруйнованого внаслідок війни житла. Також допомагатиме продажам іпотечна програма "єОселя". Водночас стримують відновлення продажів в тих обсягах, що потрібні ринку, недостатній обсяг платоспроможного попиту, низька будівельна динаміка загалом на ринку та чинник війни в країні.