Доларовий ажіотаж. Чому українці вирішили купувати валюту та що буде з курсом долара у січні

У 2023 році гривня мала досить сильні позиції, адже фактично за рік курс змінився усього на 4%. Загалом головна заслуга стабільної гривні – це, звичайно, величезні транші допомоги Заходу, які вливали в резерви, а Нацбанк, завдяки цьому, мав кошти на здійснення інтервенцій – продавати валюту для потреб імпортерів. Врешті за минулий рік НБУ продав на міжбанку 28,829 млрд доларів (на 2,44 млрд дол. більше показника 2022 року). Лише за грудень обсяг проданої Нацбанком валюти склав 3,56 млрд доларів. "Показник зростання обсягу інтервенцій протягом минулого року дуже символічний, якщо включити в оцінку численні кроки НБУ щодо пом’якшення валютних обмежень. За минулий рік валютний ринок став набагато більш вільним, ніж 2022-го, особливо у першій його половині. Тож додаткові 2,5 мільярди доларів інтервенцій — це скоріш позитивний, ніж негативний показник", — зазначає директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку Анна Золотько. Фокус дослідив, що відбувається з валютним курсом на початку нового 2024 року та чим пояснюється девальваційний тренд, адже гривня досить швидко втрачає свої позиції відносно долара.

Сплеск попиту: як зараз купують валюту і чи впливає це на курсові коливання

Тарас Лєсовий, начальник департаменту казначейства Глобус Банку, пояснює: наприкінці грудня на валютний ринок тиснуло кілька факторів, які тією чи іншою мірою позначилися на ринку.

"Певний стан "бентеги" спостерігався через інтенсивні інформаційні атаки ворога в зовсім різних площинах, мета яких полягала в створенні суспільної невпевненості на напруги. Вплинули ракетні та шахедні обстріли, хоч вони і не є прямим фактором, але разом з іншими обставинами так само сильно впливають на суспільні настрої. Найголовніший чинник: нерозв’язане питання обсягів та ритмічності макрофінансової допомоги на 2024 рік", — перераховує чинники впливу на гривню Тарас Лєсовий. За його словами, міжнародні резерви — не безмежні (наразі вони скоротилися до 36-37 млрд $), але принаймні їх достатньо деякий час підтримувати баланс на ринку.

"Початок року не демонструє якихось глобальних сенсацій. Адже попри деяке зростання курсів, інші показники залишаються більш-менш сталими: а це рівень спреду, поточні коливання та різниця між курсами міжбанку та готівкового ринку", — каже експерт.

Проте певні тенденції все ж є, адже якщо 15 грудня міжбанк закрився котируваннями 37,03 грн за долар, то 3 січня на міжбанку курс досягнув позначки 38,16 грн/дол. Це дуже явна та зрозуміла ознака тренду девальвації, про який Фокус писав наприкінці грудня 2023 року. Крім того, підвищений попит мотивує банки збільшувати спред між курсом міжбанку та своїм курсом у касах відділень: по деяким банкам різниця курсів вже сягнула понад 1 гривню (на міжбанку 3 січня 38,16 грн/дол., у касах 4 січня — 39,25 грн/дол.).

Анна Золотько каже, що попит на валюту на міжбанку на початку січня лишається досить високим, хоча й не йдеться про нові рекорди: протягом перших трьох днів торгів у січні середньоденний обсяг угод на ВРУ становив близько $170 млн, тоді як наприкінці грудня він досягав $240 млн.

Тим часом, експерти кажуть і про те, що Національний банк не змінював тактики та продовжує компенсувати інтервенціями структурний дефіцит валюти на ринку: протягом 1-2 січня НБУ продав на міжбанку приблизно $260-270 мільйонів.

"Дефіцит валюти, до речі, у грудні додатково і відчутно підсилювався за рахунок валютних операцій фізичних осіб. Чиста покупка українцями іноземної валюти у грудні сягнула $1,026 мільярди. Загалом сам обсяг придбання іноземної валюти не є рекордним, до повномасштабного вторгнення українці купували й більші обсяги, але при цьому й продавали власних валютних запасів набагато більше, тож сальдо операцій купівлі/продажу тоді було значно скромнішим", — пояснює Анна Золотько.

Зрозуміло, що ще у грудні на хвилі певних песимістичних настроїв на заяви влади про можливі складнощі через паузу в отриманні допомоги Заходу, населення активізувалося та збільшило обсяг купівлі валюти, зокрема й безготівкової. Високий попит тиснув на курс, а оскільки Нацбанк у жовтні 2023 року запровадив режим керованої гнучкості, то його вплив з того часу на курс вже не такий сильний, як раніше, і НБУ дозволяє ринку керувати курсовими тенденціями, хоча й продовжує впливати на ринок інтервенціями (без продажу валюти НБУ курс відірвався би дуже далеко від сформованої 3 січня позначки 38,16 грн/дол.).

В очікуванні гарних новин: які процеси відбуватимуться на валютному ринку в січні

Поки що попит на валюту, ймовірніше, лишатиметься високим. На думку Анни Золотько, ситуація може вирівнятися ближче до весни. "Ситуація починає вирівнюватися ближче до весни, коли агровиробники починають активніше продавати валюту, готуючись до посівної. Тому наприкінці та на початку року структурний дефіцит валюти на ринку збільшується. З огляду на неодноразово озвучену стратегію НБУ в межах тактики керованої гнучкості, помірна девальвація є наслідком саме зростання дефіциту валюти. Регулятор компенсує його, але має слідувати ринковим тенденціям, що й трансформується у помірну девальвацію гривні", — пояснила Анна Золотько.

Готівковий ринок перебуває у такому ж стані підвищеного попиту, як і міжбанківський: станом на середину дня 4 січня долар у касах банків пропонують за курсом 38,8-39,25 грн/дол., а в обмінниках курс складає 39,05-39,5 грн/дол.

"Попит на готівкову валюту зростає синхронно з попитом на безготівковому ринку. Ба більше, частина безготівкового попиту зрештою опиняється на готівковому ринку, адже частину придбаної безготівковими каналами валюти українці зрештою знімають з рахунків у банках. Разом з тим наприкінці року в окремих регіонах, зокрема у столиці, виник ситуативний дефіцит готівки іноземної валюти, оскільки в період різдвяних канікул в Європі її стали менше завозити в Україну. Цей чинник здебільшого й призвів до збільшення розриву між курсами на готівковому та безготівковому ринках. Але найближчим часом ситуація вирівняється", — розповіла Анна Золотько.

Подальші коливання курсу залежать від кількох чинників, головним з яких є надання Україні допомоги від ЄС та США. Наразі лише цей чинник може стабілізувати ситуацію. Та так чи інакше свою стратегію Нацбанк не змінить – курс на міжбанку буде залежати від попиту-пропозиції.

На думку Тараса Лєсового, протягом наступного тижня (8-12 січня) варто очікувати, що регулятор продовжить реалізацію стратегії "керованої гнучкості" (вільне курсоутворення на міжбанку з частими, але не "кричущими" змінами курсів), що фактично означатиме м’яке втручання на ринок через валютні інтервенції. "За нашим прогнозом, у січні обсяг інтервенцій може скласти 2-2,5 млрд $ — це радше за все той безболісний обсяг, який можна витратити без озирань на макрофін чи експортний виторг", — каже Тарас Лєсовий. Він зазначив, що розв’язання питання допомоги від США може привнести деяке послаблення напруги останніх днів, проте фактор макрофіну цікавий ще й термінами надання такої допомоги: "аритмія" в термінах отримання допомоги також може тиснути на валютний ринок.

"Коридори валютних коливань цілком можливо будуть в такому діапазоні: 38-38,6 грн/долар та 39-40,5 грн/євро (міжбанківський ринок), 38,5-39,5 грн/долар та 39-41 грн/євро (готівковий ринок)", — каже Тарас Лєсовий.

Зараз експерти зберігають оптимізм навіть попри фактично відсутність зрозумілих сигналів від ЄС та США щодо термінів надання Україні фінансової допомоги. Нагадаємо, на 2024 рік у планах уряду отримати від партнерів не менше 37 млрд доларів. Ці кошти важливі для збереження макрофінансової стабільності та для подальшої можливості Нацбанку закривати потреби у валюті з боку імпортерів, адже зараз йдеться не лише про імпорт пального чи вугілля, але й про оборонний імпорт, життєво важливий для України. Проте експортери країни не можуть перекрити попит з боку імпортерів. Це означає, що і в 2024 році головним продавцем валюти на міжбанку лишається НБУ.

"Економічна ситуація в Україні покращується й значно швидшими темпами, ніж прогнозувалося ще рік тому. Я сподіваюся, що цього року ми побачимо скорочення обсягів інтервенцій НБУ навіть при достатності надходжень міжнародної фінансової допомоги. Але впевнено казати про це зараз все ж не можна", — резюмувала Анна Золотько.