Більше ніяких "скинь на картку". Для чого в Україні планують обмежити карткові перекази
В Національному банку України кажуть, що працюють над проєктом, який має на меті обмежити карткові перекази як для бізнесу, так і для фізичних осіб. У чому полягають загрози карткових переказів і яким чином можуть запровадити обмеження, досліджував Фокус.
Перекидати власні кошти з картки на картку може стати не так уже й просто, якщо в Україні й справді реалізують плани щодо обмеження карткових переказів між громадянами та для бізнесу. Нагадаємо, про обмеження карткових переказів нещодавно розповіли в Нацбанку. Спочатку перша заступниця голови НБУ Катерина Рожкова повідомила, що "регулятор опрацьовує тему обмежень", а пізніше член Ради Нацбанку Василь Фурман розповів, що обмеження грошових переказів торкнеться підприємців, які займаються незаконним бізнесом та ігнорують оплату податків. Фокус спитав у банкірів і юристів, якими є сьогодні обмеження на карткові перекази громадян і яким чином запровадження лімітів на перекази може допомогти в боротьбі з незаконними оборудками.
Ніяких обмежень, або все вирішує банк: які зараз правила для карткових переказів
Сьогодні в Україні нормативних обмежень щодо переказів із картки на картку українських банків у національній валюті між фізичними особами немає. Існує ліміт на переказ коштів в іноземній валюті за кордон, який визначений Постановою НБУ №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 з усіма змінами.
"Відповідно до цієї постанови, обмеження становить 100 тисяч гривень включно на календарний місяць із усіх рахунків фізичної особи-клієнта банку, відкритих в іноземній валюті, переказів на рахунки фізичних осіб із використанням реквізитів електронних платіжних засобів платника й отримувача (р2р-переказів), якого банки повинні чітко дотримуватися. До того ж банки також можуть самостійно встановлювати такі ліміти, зважаючи на внутрішні правила, політику безпеки, уникнення шахрайських дій тощо. Ліміти можуть бути як добовими, так і місячними, або й на суму конкретної операції. У більшості випадків клієнт може змінювати ліміти, звернувшись із клопотанням до банку на контакт-центр чи у відділення або самостійно в застосунках онлайн-банкінгу", — коментує Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку.
Хоча формально нормативні акти й не встановлюють лімітів, проте законодавство передбачає деякі можливості для банків обмежити суму переказів.
"Закон про платіжні послуги та законодавство з питань фінансового моніторингу встановлює низку вимог щодо супроводження таких операцій даними про платника та отримувача, що є значно посиленими для переказів на понад 30 тисяч гривень. До того ж не слід забувати про фінансовий моніторинг — банки в межах ризик-орієнтованого підходу і згідно зі внутрішніми процедурами здійснюють аналіз фінансових операцій клієнтів. Приводом для посиленого / додаткового аналізу можуть бути операції, які мають ознаки підозрілих / нетипових (зокрема ознаки дроблення)", — пояснила в коментарі Фокусу Іванна Валькова, директорка департаменту фінансового моніторингу та валютного нагляду "Юнекс Банку".
Банки встановлюють ліміт на переказ коштів у сумі 400 тисяч гривень на місяць, адже ця сума є граничною для перевірки походження коштів і фінансового моніторингу.
За її словами, банки на своєму рівні в межах ризик-орієнтованого підходу встановлюють обмеження на суму та кількість операцій за картками клієнтів, зокрема велика увага приділяється Р2Р переказам.
"Ліміт зазвичай встановлюється окремо для різних часових проміжків — день, тиждень, місяць. Найрозповсюдженіші обмеження, що застосовуються банками, — 30 тис. грн за день і 399 999 грн за місяць. Але можуть застосовуватися й менші значення", — зазначила експертка.
ВажливоТож хоча офіційно визначеного ліміту на перекази з картки одного громадянина на картку іншого немає, банки все рівно мають право такі ліміти встановлювати, адже це передбачено, зокрема, законом "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
"Враховуючи статистику більшості банків і вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів, банки встановлюють ліміт на переказ коштів у сумі 400 тисяч гривень на місяць, адже ця сума є граничною для перевірки походження коштів і фінансового моніторингу, в деяких випадках це стосується також і ліміту в сумі 30 тис. гривень, у разі переказу яких може здійснюватися первинний фінансовий моніторинг (належна перевірка)", — пояснив у коментарі Фокусу Нікіта Муренко, керуючий партнер юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери". Він додав: перекази з гривневого рахунку на закордонний рахунок заборонені, але є можливість переказу з валютного рахунку українського банку на рахунок закордон між фізичними особами, для яких НБУ зі впровадження воєнного стану встановив ліміт переказів у сумі 100 тисяч гривень на місяць.
Ризики карткових переказів: чому в Нацбанку заговорили про обмеження
Про те, що готуються нові обмеження, повідомив на початку лютого народний депутат, голова комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
"У ході перевірки НБУ банків і небанківських фінансових установ було виявлено численні порушення, які створюють умови для проведення багатомільярдних обсягів операцій (переказів) із використанням електронних платіжних засобів, у тому числі через термінали самообслуговування. За результатами перевірок було накладено штрафи на суму близько 486,35 млн гривень, а також відкликано ліцензії деяких банків і анульовано ліцензії деяких НФУ. Як наслідок маємо скорочення фінансових операцій із порушенням вимог законодавства України, зокрема з використанням міскодингу", — повідомив Гетманцев. Тобто йдеться про схеми у сфері грального бізнесу.
За його словами, для виправлення ситуації НБУ пропонує зміни до Закону України "Про платіжні послуги" щодо посилення вимог до розміру власного капіталу надавачів платіжних послуг і збільшення розмірів штрафів за порушення вимог законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, а також встановити на законодавчому рівні на період дії воєнного стану обмеження на здійснення фінансових операцій із використанням реквізитів електронних платіжних засобів, лімітами на суми трансакцій, їхньої кількості тощо. А також граничних сум готівкових переказів, здійснених за допомогою терміналів самообслуговування. Тобто, відповідно до запланованих змін, Нацбанк може запровадити обмеження на суму, періодичність карткових переказів, а також на суму готівкового переказу через термінал самообслуговування.
В Україні планують встановити на законодавчому рівні на період дії воєнного стану обмеження на здійснення фінансових операцій із використанням реквізитів карток, ліміти на суми транзакцій, їхню кількість.
Як пояснив член Ради Нацбанку Василь Фурман, потреба в обмеженнях виникла через незаконні схеми із так званими "дроп-картками".
"За допомогою дроп-карт реалізуються схеми ухилення від сплати податків. Тобто одна людина передає іншій за невеликі гроші картку, випущену на її ім'я. І ця людина, отримавши таку картку, користується нею, як захоче. Водночас справжній власник картки навіть не знає, який там обіг грошей. Тому це протизаконно", — сказав Фурман.
За допомогою дроп-карт реалізуються схеми ухилення від сплати податків.
Цікаво, що в банках кажуть, що останній рік не помічають відвертого зростання кількості операцій із високим ризиком у сфері переказів із картки на картку.
"Відчутного збільшення ризиковості саме в сегменті переказів із картки на картку немає. Звісно, мають місце періодичні сплески ризикованих транзакцій, пов’язані з формуванням нових "ризикових" схем діяльності відповідною частиною клієнтів або зверненням у банк нових клієнтів цього профілю, однак банк оперативно відстежує такі тенденції та мінімізує ризики використання продуктів банку для сумнівної діяльності", — зазначив Дмитро Лучко, директор департаменту карткового бізнесу "Кредобанку".
Заплановані Нацбанком обмеження можуть вплинути на активність тих, хто користується схемою дроп-карток, кажуть експерти.
"Якщо майбутні обмеження зменшать можливості використання кожної конкретної дроп-картки за сумою та періодом здійснення операцій, то це, звісно ж, матиме вплив на саму модель функціонування дроп-карток. Адже формування збільшеного портфеля дроп-карток потребуватиме витрат часу та коштів, що впливатиме на економіку відповідних схем ухилення від податків. Але наскільки критичним буде цей вплив, залежатиме від конкретних параметрів обмежень, про які наразі говорити рано — маємо дочекатися ухвалення відповідних нормативних актів", — зауважив Дмитро Лучко.
ВажливоА на думку Іванни Валькової, очевидно, що мета проєкту ініціативи (щодо обмежень карткових переказів) — зробити використання такої схеми дроп-карток нерентабельною чи занадто складною в реалізації з точки зору ресурсів.
"Чи є обмеження сум найкращим рішенням для досягнення мети — питання дискусійне. Звісно, є й інші способи його вирішення, але процедурно вони можуть бути набагато складнішими та викликати ще більше нерозуміння в суспільстві", — пояснює експертка.
Водночас юрист Нікіта Муренко впевнений: встановлення Національним банком України лімітів на проведення карткових переказів не зможе повністю подолати проблему дроп-карток, адже обмежень щодо оформлення кількості карток немає, відповідно, картки можна відкрити не в одному банку.
"Враховуючи цей факт, у разі встановлення лімітів на перекази, можливо, невеликий відсоток переказів через дроп-карти зменшиться, однак у протилежному випадку, навпаки, може збільшитися потік створення нових карток у великій кількості, і так компенсуватимуться ліміти й, відповідно, виводитися кошти", — зазначає Муренко.
Нові ліміти для переказів: коли очікувати на зміни та якими вони можуть бути
Опитані Фокусом експерти вважають, що навіть за умови запровадження на період воєнного стану обмежень на операції з використанням карткових реквізитів такі нововведення навряд чи зачеплять масового споживача банківських послуг.
"Чіткі параметри обмежень визначатиме НБУ, тому наразі ми не можемо говорити про конкретні суми чи періоди дії цих обмежень. Однак цілком прогнозованим є можливе запровадження таких обмежень за сумою та періодом здійснення переказів із картки на картку, які дозволять абсолютній більшості власників карток здійснювати перекази, що задовольнять необхідні життєві потреби впродовж місяця. Водночас здійснення не зовсім прозорої підприємницької діяльності в доволі значних обсягах або проведення відверто сумнівних операцій такі обмеження, звісно ж, значно ускладнять", — вважає Дмитро Лучко.
На думку Іванни Валькової, обмеження не зачеплять масовий сегмент клієнтів.
"Це дуже чутливе питання, що потребує зваженого підходу й ретельних розрахунків. І з огляду на все сказане щодо цього, усі сторони процесу чудово це розуміють", — каже Валькова.
Для переважної більшості громадян можливе запровадження лімітів не стане проблемою, кажуть експерти.
Поки що конкретні суми лімітів на готівкові перекази через термінали та на перекази між картковими рахунками фізичних осіб не розголошуються, проте вже зараз можна теоретизувати, що, ймовірно, може йтися про обмеження на переказ у сумі близько 50—150 тис грн. на місяць. Хоча, звісно, додатково ще будуть запроваджені обмеження з кількості переказів, але зараз експерти не наважуються озвучити свої думки щодо цього. Самі обмеження можуть запровадити досить оперативно — впродовж наступних 1-2 місяців.
Важливо"Щодо можливості лімітувати карткові перекази, то тут ідеться головним чином про намагання вивести з тіні частину карткових платежів із оплати товарів чи послуг, які здійснюються через механізм p2p (нагадаю, що p2p-платежі передбачають платежі між фізособами, не пов’язані з комерційною діяльністю). Головне питання тут — встановлення адекватного ліміту за сумою одного платежу, можливою кількістю переказів або ж максимальним сумарним обсягом платежів на місяць. Але, на мій погляд, про такий ліміт варто перейматися саме тим, хто, м’яко кажучи, уникає сплати податків, ганяючи з картки на картку сотні тисяч гривень. Для переважної більшості громадян можливе запровадження лімітів не стане проблемою", — підсумувала Анна Довгальська, заступниця голови правління "Глобус Банку".