Шалене падіння чи злет: як на ставки за кредитами і депозитами вплине останнє рішення НБУ

Національний банк України сьогодні 14 березня ухвалив рішення зменшити облікову ставку з 15% до 14,5%. Як заявили у НБУ, це сприятиме уповільненню інфляції та покращить очікування на валютному ринку, а також сприятиме частковому зниженню ризиків, пов'язаних із отриманням міжнародної допомоги. Як повідомив голова НБУ Андрій Пишний, рішення регулятора набуде чинності з 15 березня.

"Пом’якшення процентної політики підтримає відновлення економіки, не створюючи загроз для макрофінансової стійкості. Новий рівень ставок за операціями НБУ є достатнім для підтримання привабливості гривневих активів, курсової стійкості та збереження помірної інфляції", — йдеться у повідомленні Нацбанку.

Там повідомили, що готові й надалі адаптувати відсоткову політику з огляду на зміни у балансі ризиків для інфляції та курсової стійкості. Водночас, за даними НБУ, у лютому інфляція сповільнилася до 4,3% у річному вимірі. Цьому серед іншого сприяли більша пропозиція окремих продуктів харчування та ефекти від значних минулорічних врожаїв. Зокрема, завдяки теплій погоді та активізації продажу продукції зі сховищ знижувалися ціни на деякі овочі. Певний ефект на продовольчі ціни мала й переорієнтація окремих виробників на внутрішній ринок. Крім того, інфляцію надалі обмежував мораторій на підвищення низки тарифів на житлово-комунальні послуги.

Як нагадав Фокусу директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін, Нацбанк діє у межах своїх обіцянок про поступове зниження облікової ставки. З іншого боку, поточне рішення знизити облікову ставку з 15% до 14,5% було не зовсім очікуваним, оскільки таке рішення прогнозувалося лише в кінці квітня.

"Насамперед, Нацбанк за рахунок більш низької облікової ставки буде менше платити за своїми депозитними сертифікатами. Дохідність за трьохмісячними депозитними сертифікатами НБУ для банків була знижена з 19% до 17,5% річних. На ринку ОВДП та на ринку депозитів поки не очікується миттєвої реакції на рішення Нацбанку по обліковій ставці. Радше за все, зниження відсоткових ставок в фінансовій системі буде відбуватися поступово і буде супроводжуватися ще декількома зниженнями облікової ставки з боку Нацбанку. За прогнозами Eavex Capital, до кінця 2024 року облікова ставка може дійти з поточних 14,5% до 12%", — зазначив експерт у коментарі Фокусу.

За інформацією економіста, ексчлена Ради НБУ Віталія Шапрана, дані за січень (4,7%) та лютий (4,3%) вказують, що інфляція не лише була нижчою за таргет (5%), але й кращою, ніж прогнозував НБУ, який вкотре помилився у інфляційних прогнозах.

"З початком війни наша залежність від руху цін в країнах — торгівельних партнерах збільшилась, оскільки зросла залежність від імпорту. У міру зниження інфляції в ЄС, ті ж самі процеси будемо спостерігати і в Україні, звісно, за умови стабільного валютного курсу гривні до основних валют. Монетарних чинників в Україні, які б зараз сильно впливали на інфляцію, немає", — каже експерт.

Загалом ставка дуже впливає на вартість кредитів для позичальників з PRIME-сегменту (позичальники кращої якості) та на умови запозичення грошей через ОВДП Мінфіном, додає Шапран.

"В інших сегментах залежність дуже слабка, не думаю, що зниження ставки НБУ на 0,5 в.п. буде відчутним на цих сегментах. Втім зараз більшість позичальників перебувають під пресингом відсоткових ставок, оскільки інфляція зараз менше 5%, а позичальникам доводиться нести на собі процентний тягар від 15% і до космічних позначок ринку кредитів готівкою на будь-які цілі. Звісно що серед позичальників в поганих умовах опинився і Мінфін. Зараз реальне процентне навантаження при обслуговуванні боргу по ОВДП більше ніж коли мула ставка НБУ 25%", — пояснив він.

Втім інвестиційний банкір Dragon Capital, фінансовий експерт Сергій Фурса каже, що дії Нацбанку зі зниження ставки якраз і відображають динаміку інфляції. А саме — продовження зниження інфляції, що було зафіксовано у лютому 2023 року.

"Це змушує Нацбанк з часом переглянути річні прогнози інфляції. Власне, це потенційне зниження інфляції призвело до того, що Нацбанк пішов на такий досить символічний крок — зниження облікової лише на пів відсотка. Але це крок, який Нацбанк зміг собі дозволити, враховуючи таку тенденцію. Чи вплинуть на щось ці пів відсотка?.. Не вплинуть. Але так чи інакше, відсоткова ставка опосередковано впливає на дохідність кредитів, які банки дають, та на ставки за державними облігаціями (ОВДП)", — додав Сергій Фурса.

"Прямо скажемо, це рішення майже не вплине на показники. І якщо відобразиться на ставках за ОВДП (державними облігаціями), то зовсім символічно", — вважає експерт.

Віталій Шапран додає, що зниження ставки на 0,5 в.п., на жаль, не змінить нічого в монетарній політиці. Це є формальний крок, яким НБУ офіційно визнав помилковість своїх попередніх макропрогнозів.

"Для змін в монетарній політиці потрібно було проводити реформи для покращення роботи монетарної трансмісії, чого зроблено не було. Думаю, що поточна зміна облікової ставки мало вплине на ринок ОВДП, який залишається зараз чи неєдиним осередком ліквідності ринку цінних паперів в Україні. А що точно можна спрогнозувати, то бюджет 2025 року недоотримає десятком млрд грн через високі ставки за депозитними сертифікатами НБУ, оскільки вони зменшують прибуток НБУ, який перераховується до бюджету. Але ж через дуже повільне зниження облікової ставки НБУ уряд буде вимушений платити по ОВДП в портфелі НБУ підвищену ставку, яка значно більше за інфляцію. Вважаю, що НБУ було потрібно більш агресивно знижувати ставку на кілька відсотків", — пояснив Шапран.

Якби ці кроки НБУ були радикальніші, значні зниження чи підвищення, можна було б говорити про вплив (на ставки в банках) саме цього рішення, вважає експерт.

Нагадаємо, на думку економіста Віталія Шапрана, попри всі заходи Нацбанку, населення продовжує нервувати і чекати на девальвацію.

Також Фокус писав, що рівень зовнішньої підтримки України у березні та квітні має сягнути позначки у понад десять мільярдів доларів. Фінансова підтримка з боку партнерів дозволить Національному банку суттєво збільшити обсяг міжнародних резервів.