Ані грошей, ані соціальних стандартів: як та звідки Україна залучатиме трудові ресурси
Україна потребує людей для роботи у різних секторах, а фахівці кажуть про поглиблення кризи на ринку праці через дефіцит кадрів. Фокус дізнався, які є варіанти забезпечити роботодавців необхідним персоналом і чи допоможуть країні мігранти з Азії та Африки.
Українців не перший рік готують до думки, що залучення мігрантів з Азії та Африки є для нас об'єктивною необхідністю. Демографи навіть конкретні цифри називають — 300 тисяч щорічно. Проте економісти вважають цю ідею абсолютно утопічною. Про це пише Фокус у своєму новому матеріалі "Українські пенсіонери та африканська молодь: яке майбутнє пророкують Україні".
За словами аналітика Олексія Куща, у світі є два типи міграції – трудова та соціально-культурна. Тобто мігранти їдуть у нові країни або за високими зарплатами, або за високими стандартами життя. Але Україна, на жаль, не може запропонувати ані першого, ані другого. Якщо ж уявити, що війна закінчилася і економіка почала стрімко зростати, а разом з нею — зарплати і стандарти життя, виникає закономірне питання: навіщо нам чужі мігранти, коли ми можемо займатися репатріацією населення, повертаючи своїх?
Окреме питання – чому взагалі ми вирішили, що до нас хтось приїде. У нас низькі зарплати та високі витрати на проживання, тоді як мешканці бідних теплих країн звикли жити на мінімальні суми – без рахунків за опалення, без теплого одягу тощо. "Можна прогнозувати, що жителі В'єтнаму, Китаю, Індії до нас не поїдуть — це їм не цікаво. Ми можемо розраховувати на приплив трудових мігрантів хіба що із Сомалі, Республіки Конго, Судану, але це зовсім не той потік мігрантів, який може забезпечити Україні технічне зростання", — каже Олексій Кущ.
Відповідаючи на запитання, з яких країн це все ж таки могли б бути мігранти та де вони могли б працювати, директор консалтингової компанії "Михайлів та партнери" Віталій Михайлов насамперед згадав Середню Азію, зокрема, Таджикистан. "Таджики, умовно кажучи, знають де знаходиться Україна, адже довгі роки ми були однією країною. Крім того, з огляду на те, що РФ активно залучає таджиків для роботи на окупованих територіях, війна та обстріли їх не лякають. Але питання в оплаті. Навряд чи Україна готова платити некваліфікованим будівельникам та різноробам високі зарплати", — каже Віталій Михайлов.
За словами експерта, робота в Україні є. Адже країна живе, їсть, купує, виробляє, будує, ремонтує, відновлює. І з огляду на кількість руйнувань, менше роботи не стає. Щоправда, потрібні для цього здебільшого робочі руки та здебільшого чоловічі. І ось із цим якраз проблема, тому що частина чоловіків поїхали ще до війни, частина продовжують правдами і неправдами їхати зараз, частина різко пішли вчитися, частина йдуть в армію, а частина йдуть у тінь.
Директорка консалтингової компанії TalentMatch, HR-експертка Наталія Слинько вважає, що в перспективі очікування демографів все ж таки можуть стати реальною історією. Якоїсь миті люди, які згодні працювати в запропонованих вітчизняними роботодавцями умовами просто закінчаться, і іншого виходу, як залучати мігрантів, не залишиться. "Звісно, багато залежатиме від розвитку подій в країні, на фронті, від безпекової ситуації, від того, чи зможемо ми повертати своїх людей, — зазначила експертка у розмові з Фокусом. — До речі, питання не в тому, що від нас виїхали всі люди. Багато хто не хоче оновлювати документи, щоб бути видимим для ТЦК. А офіційна робота — це саме "видимість". Внаслідок неправильних комунікацій з громадськістю та негарних історій, що розганяються в соцмережах, люди бояться. Жінки бояться за чоловіків, а чоловіки бояться, що залишаться безправними в такій ситуації".
Україна може розраховувати на приплив трудових мігрантів хіба що із Сомалі, Республіки Конго, Судану, але це зовсім не той потік мігрантів, який може забезпечити країні технічне зростання
Чи приживеться мігрантська праця в Україні, сказати важко, підсумувала Наталія Слинько. За її словами, ще до війни, коли на ринку праці вже зростала криза внаслідок трудової міграції, від представників влади лунали пропозиції посилити відповідальність роботодавців, зробити більш жорсткими умови перебування іноземців в країні, складати мігрантам іспит на знання мови. "З такими ініціативами ніяких 300 тис. щорічно в нас не буде, — вважає Слинько. — До того ж ми, скоріше, мононація, ніж мультікультурна нація. І перед тим, як комунікувати з іншими культурами, суспільство має стати більш толерантним — адже ми запрошуємо людей до себе. І саме це буде дуже для важко для українців, для яких толерантність є дуже великою проблемою".
Нагадаємо, що на думку експертів демографічні проблеми будуть в Україні основними після війни, тому потрібно починати їх вирішувати вже зараз.
Як раніше писав Фокус, внаслідок проблем на ринку праці у Мінсоцполітики закликали роботодавців активніше залучати до роботи жінок та осіб з інвалідністю.