Розділи
Матеріали

Лимонад в Україні буде дорожчати: експерти пояснили причину

Дар'я Денисова
Фото: Відкриті джерела | Акцизний податок на солодкі напої може зрости вже 2024 року

У Верховній Раді заговорили про підвищення акцизного податку на солодкі напої. Що це — піклування про здоров'я нації чи лайфгак для поповнення держбюджету? Фокус обговорив це з експертами.

Фінансовий комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт щодо запровадження акцизного податку на солодкі напої. Про це в Telegram повідомив голова комітету Данило Гетманцев.

"Комітет рекомендував прийняти законопроєкт № 9032-1 Михайла Радуцького та колег про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження акцизного податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин в першому читанні за основу", — написав він.

За його словами, такі дії сприятимуть захисту здоров’я людей шляхом запровадження додаткових податкових механізмів, спрямованих на зменшення споживання населенням цукру та підсолоджувальних речовин.

Запровадження акцизного податку на солодкі напої має сприяти захисту здоров’я людей шляхом запровадження додаткових податкових механізмів, спрямованих на зменшення споживання населенням цукру та підсолоджувальних речовин

Фокус поцікавився, що саме пропонує законопроєкт та спитав експертів, чи дійсно зараз потрібна така ініціатива і скільки платитимуть українці за газовані напої у разі її схвалення.

Парламентарі голосуватимуть за підвищення податків на мінеральні та газовані напої з додаванням цукру
Фото: Freepik

Акцизний податок на газованку: що пропонують депутати

Раніше Фокус повідомляв про підвищення акцизів на пальне з 1 вересня. Тепер парламентарі голосуватимуть за підвищення податків на мінеральні та газовані напої з додаванням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин.

"Згідно з розрахунком Мінекономіки ціна на напої зросте приблизно на 4 грн на літр", — повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

Законопроєкт наразі пропонує:

  • віднести до підакцизних товарів води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин;
  • встановити специфічну ставку податку у розмірі 0,1 євро за 1 літр напою. Платниками податку визначаються виробники та імпортери напоїв.
Підвищення акцизу на солодкі напої — не останній новий податок, на який варто чекати
Фото: Freepik

Підвищення податків на солодку воду: що кажуть економісти

Тим часом фахівці із економіки та фінансів розповіли Фокусу що ідея запровадження податку на солодку воду не нова, а в умовах дефіциту держбюджету через війну і мобілізацію, скоріше за все, має шанс на реалізацію.

"Ця ідея активно пропрацьовувалася ще з 2019 року під загальною егідою зменшення споживання населенням напоїв із великим вмістом цукру. Це повністю співпадає з Європейською Директивою, що зобов'язує проводити дії, пов'язані із зменшенням споживання цукру для зменшення ризиків захворювань. Але в європейських країнах ситуація трошки інша. Вони реалізовують Директиву в залежності від фінансового стану, національного підходу до охорони здоров'я власного населення, тобто тут є своя специфіка. В Україні на сьогодні головною ідеєю є не покращення здоров'я нації, а наповнення державного бюджету. Тому зараз витягаються з-під столу будь-які законопроєкти, що хоча б в теорії можуть додати кошти до держбюджету", — пояснив Фокусу експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

Він також додав, що підвищення акцизу на солодкі напої — не останній новий податок, на який варто чекати.

"Ми з вами маємо на сьогодні купу ідей, які найближчим часом будуть реалізовані!.. Є пропозиція збільшити податок на додану вартість із 20 до 23%, пропозиція збільшити воєнний збір до 5% і розповсюдити його на ФОПів тощо", — додав Пендзин.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин погоджується, що уряд намагається зараз знайти будь-які доступні альтернативи наповнення бюджету.

Ця ідея активно пропрацьовувалася ще з 2019 року під загальною егідою зменшення споживання населенням напоїв із великим вмістом цукру

"Тепер виробники будуть намагатися якось знизити цей акциз, щоби не так монументально підвищувати ціни. Авжеж, це призведе до зростання відпускних цін", — прокоментував ситуацію Андрій Шевчишин.

Експерти нагадують, що під час повномасштабної війни підвищення податків — очікувані дії влади. Адже один мобілізований обходиться держбюджету у суму 1 млн 300 тис. грн.

"Якщо ми хочемо додатково мобілізувати 100 тис. людей, потрібно шукати 130 млрд грн. Ідея мобілізувати більше буде призводити до збільшення дефіциту в держбюджеті. На папері офіційно Україна має 1,7 трлн доходу, які можна використати на безпеку і оборону. Інших напрямків немає. Із запозичень жодної копійки ми використати не можемо. Від початку 2024 року у нас було 200 млрд перевиконання коштів із держбюджету, тому що американці не надавали воєнно-технічну допомогу. На сьогодні — прямий дефіцит по статті безпеки і оборони становить до полосини трлн грошей. Де їх знайти?.. На сьогодні хапаються за все, що в теорії може принести хоч якусь копійку. МВФ не цікавить, де ви берете гроші, як ви їх витрачаєте. Головне, щоб ваші доходи відповідали вашим видаткам", — зазначив економіст Олег Пендзин.

Додаткові податки спрямовано на кінцевого споживача, адже саме він — основне джерело доходу для держбюджету
Фото: УНІАН

На тлі обговорення і відкладання непопулярних законопроєктів про економічне бронювання підвищення акцизів на солодкі напої вважають менш дратівливим для суспільства.

"Тож ці всі солодкі напої — це привід. Основна мета — хоч якась додаткова копійка. Варто сказати і про те, що у переліку законодавчих ініціатив депутатів усі вони направлені на стягнення додаткових податків і зборів із кінцевого споживача, тобто нас з вами. Хто сплачує акциз? Кінцевий споживач. Податок на додану вартість? Ми з вами — кінцевий споживач. Бізнес цей податок закладає в ціну товару. Воєнний збір — знову ж таки сплачує населення. Це всі напрямки, які обговорюються нашими депутатами. Це всі додаткові податки на кінцевого споживача, адже саме він — основне джерело доходу для держбюджету. А якщо подивитися на бюджетну декларацію, яку прийняли минулого тижня, на наступний, 2025 рік, заморожуються соціальні стандарти, тобто не буде підвищуватися ані прожитковий мінімум, ані мінімальна заробітна платня. Згідно з цими законопроєктами, що збільшують ціни для кінцевого споживача, інфляція становить 10%, а вона закладена в бюджетній декларації. Плюс замороження соціальних видатків, мінімальної заробітної плати, тож на наступний рік і ще два роки на нас чекає реальне падіння доходів населення", — зазначив експерт.

Нагадаємо, через подорожчання електроенергії, води для і бізнесу і тарифів для населення, ціни на споживчі товари та послуги в Україні зростають.