Україні не вистачає робочих рук і, кажуть експерти, тут велике значення мають зарплати: коли вони будуть гідними, то й працівники підтягнуться. Водночас статистика стверджує, що зарплати зростають майже щомісяця. Проте реальні заробітні плати так упали на початку 2022-го, що й досі не досягли довоєнного рівня.
В НБУ вважають, що реальні зарплати українців перевищать довоєнний рівень лише у 2025 році. Які сфери економіки почуваються добре навіть у війну та якою насправді є динаміка зарплат у гривневому й доларовому еквіваленті, дослідив Фокус.
Дефіцит кадрів: потрібні гроші та люди
Подальша міграція за кордон і мобілізаційні процеси продовжують обмежувати пропозицію робочої сили. Наприкінці липня в Мінекономіки навели невтішні цифри: Україні не вистачає 4,5 млн працівників. У міністерстві зазначили, що одним із найважливіших чинників, який суттєво впливає на економіку й на динаміку її зростання, є демографічна ситуація в країні та, зокрема, наявність трудових ресурсів. Але через війну, виїзд українців за кордон і внутрішню міграцію в державі спостерігаються кадровий дефіцит і структурне безробіття.
Експерти ринку праці вважають цифри Мінекономіки близькими до реальності. На думку HR-експертки, власниці HR-агенції Домініки Іванової-Бекар, Україні не вистачило б людського капіталу навіть і без воєнного чинника внаслідок демографічної кризи 90-х.
Про дефіцит кадрів у різних секторах економіки українці чують не вперше — країну навіть почали поступово готувати до того, що єдиним виходом із кризи на ринку праці є залучення мігрантів з Азії та Африки. Щоправда, економісти вважають цю ідею абсолютно утопічною і пояснюють: мігранти до нас просто не поїдуть.
За словами аналітика Олексія Куща, у світі є два типи міграції — трудова та соціально-культурна. Тобто мігранти їдуть у нові країни або за високими зарплатами, або за високими стандартами життя. Та Україна, на жаль, наразі не може запропонувати ані першого, ані другого.
Дефіцит робочої сили: стримує розвиток, але підвищує зарплати
Хоча брак працівників і стримує діяльність підприємств, з іншого боку, дефіцит на ринку праці зумовлює поліпшення зайнятості та підживлює зростання зарплат. І заробітні плати дійсно поступово зростають — принаймні, у гривні.
В НБУ очікують, що реальні зарплати перевищать свій довоєнний рівень протягом 2025 року та збільшуватимуться надалі
Але навіть за подальшої нормалізації умов функціонування економіки, повернення мігрантів в Україну, які все більше адаптуються до життя за кордоном, буде повільним, йдеться у Інфляційному звіті НБУ. Крім того, диспропорції на ринку праці залишаться нерівномірними за регіонами й галузями та визначатимуться змінами структури економіки.
З огляду на це, рівень безробіття знижуватиметься поступово: до 13,9% у 2024 році, 11,4% у 2025 році та 10,3% у 2026 році, прогнозує регулятор. Водночас посилення конкуренції за робітників, зокрема із закордонними роботодавцями, та відновлення економіки сприятимуть зростанню зарплат у приватному секторі.
"Очікується, що реальні зарплати перевищать свій довоєнний рівень протягом 2025 року та збільшуватимуться надалі", — зазначили в НБУ.
Рахуємо в доларах: чи зростає дохід
Нещодавно Держстат оновив дані щодо зарплат в економіці та опублікував цифри за перший квартал 2024 року. Щоби наочно спостерігати динаміку, Фокус порівняв ці дані з офіційними зарплатними даними у першому кварталі 2022-го. Так, на кінець звітного періоду вже місяць шла повномасштабна війна і зарплати почали просідати, проте бізнес ще намагався втриматися "на рівні".
Із даних у таблиці ми бачимо, що за два роки динаміка зарплат у гривні досить позитивна. Але через те, що курс весь цей час теж на місці не стояв, дані у доларовому еквіваленті виявилися дещо іншими.
Як змінилися зарплати в Україні у гривні та в доларовому еквіваленті
Види економічної діяльності
| Зарплата в гривні, 1 квартал 2022
| Зарплата в доларах, 1 квартал 2022
| Зарплата в гривні, 1 квартал 2024
| Зарплата в доларах, 1 квартал 2024
| Як змінилась зарплата у валюті, % |
У середньому по економіці | 14620 | 499,75 | 18903 | 481,96 | -3,56 |
Сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство | 11857 | 405,30 | 15004 | 382,55 | -5,61 |
з них сільське господарство | 11015 | 376,52 | 14498 | 369,65 | -1,83 |
Промисловість | 15355 | 524,87 | 20435 | 521,02 | -0,73 |
Будівництво | 10689 | 365,37 | 14561 | 371,25 | +1,61 |
Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів | 14781 | 505,25 | 22809 | 581,54 | +15,10 |
Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність | 14541 | 497,04 | 18997 | 484,35 | -2,55 |
наземний і трубопровідний транспорт | 13821 | 472,43 | 16848 | 429,56 | -9,07 |
водний транспорт | 12639 | 432,03 | 26085 | 665,07 | +53,94 |
авіаційний транспорт | 26215 | 896,09 | 34699 | 884,70 | -1,27 |
складське господарство та допоміжна діяльність у сфері транспорту | 15928 | 544,46 | 21255 | 541,92 | -0,47 |
поштова та кур'єрська діяльність | 8408 | 287,40 | 13714 | 349,66 | +21,66 |
Тимчасове розміщування й організація харчування | 10499 | 358,88 | 15057 | 383,90 | +6,97 |
Інформація та телекомунікації | 30545 | 1044,10 | 49473 | 1261,38 | +20,81 |
Фінансова та страхова діяльність | 30956 | 1058,15 | 39116 | 997,31 | -5,75 |
Операції з нерухомим майном | 12140 | 414,97 | 17512 | 446,49 | +7,60 |
Професійна, наукова та технічна діяльність | 20860 | 713,04 | 26316 | 670,96 | -5,90 |
з неї наукові дослідження та розробки | 15130 | 517,18 | 19232 | 490,34 | -5,19 |
Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування | 12440 | 425,23 | 15857 | 404,29 | -4,92 |
Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування | 17561 | 600,28 | 23376 | 596,00 | -0,71 |
Освіта | 11431 | 390,74 | 12649 | 322,50 | -17,46 |
Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги | 13168 | 450,11 | 15163 | 386,60 | -14,11 |
з них охорона здоров'я | 13522 | 462,21 | 15432 | 393,46 | -14,88 |
Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок | 11395 | 389,51 | 13663 | 348,36 | -10,57 |
діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг | 10586 | 361,85 | 11532 | 294,02 | -18,75 |
функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури | 9643 | 329,62 | 11063 | 282,07 | -14,43 |
Джерело: Держстат
*Зарплати перераховані у доларовий еквівалент за курсом НБУ на 31.03.2022 — 29,25 грн за долар і на 31.03.2024 — 39,22 грн за долар.
Щоб порівняти зарплати в доларах, ми скористалися курсом НБУ на 31 березня 2022-го (29,2549 грн за долар) і на 31 березня 2024-го (39,2214 грн за долар). За нашими підрахунками, у середньому в економіці зарплата у доларовому еквіваленті за два роки знизилася з майже 500 доларів до 482, причому найбільше просіли заробітні плати у культурній та освітній сферах — на 14-18%.
Освітня та культурна сфери фінансуються з держбюджету, напряму прив'язані до рівня мінімальної заробітної плати, тому тут зарплати не мають жодного зв'язку з курсом долара
"Освітня та культурна сфери — це ті сектори економіки, які фінансуються з держбюджету та напряму прив'язані до рівня мінімальної заробітної плати, — пояснив у коментарі Фокусу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — Тому тут зарплати не мають жодного зв'язку з курсом долара, тарифна сітка цілком залежить від мінімалки".
Все вище та вище: водний транспорт у лідерах
Водночас є чимало сфер, де зарплати за два роки суттєво підвищилися навіть у доларовому еквіваленті. До п'ятірки лідерів увійшли операції з нерухомим майном (+7,6%), оптова та роздрібна торгівля (+15,1%), сфера інформації і комунікацій (+20,8%) , поштова та кур'єрська діяльність(+21,7%), а зарплати у водному транспорті взагалі зросли більше ніж у півтора раза (+53,9%).
Зростання зарплат у сфері з нерухомим майном експерти вважають досить дивним, адже, хоча цей ринок і пожвавився, до довоєнного рівня йому ще далеко. Можливо, справа у зростанні кількості пропозицій на ринку, оскільки чимало громадян намагаються продати житло та поїхати.
Також дещо несподіваним є зростання зарплат у сфері інформації та комунікації. Єдине пояснення, яке спадає на думку експертам, полягає в тому, що ринок стрімко відреагував у березні 2022-го падінням, тож зараз у нас просто низька база порівняння.
За словами Олексія Куща, торгівля на сьогодні є одним із головних драйверів української економіки, тож немає нічого дивного в тому, що зарплати у цій сфері зростають.
У поштовій та кур'єрській діяльності зарплати напряму залежать від обсягів роботи. "У нас мільйони біженців і внутрішніх переселенців, які активно обмінюються трафіком і вантажопотоком, — пояснив Олег Пендзин у коментарі Фокусу. — У зв'язку з війною побільшало покупок через інтернет, крім того українці замовляють безліч нових товарів — комплектовання для дронів, бронежилети, каски тощо. Все це — додаткова робота для поштово-кур'єрської сфери, звідси й зростання зарплат".
Стосовно зарплат у водному транспорті, то, каже Пендзин, у цій сфері вони формуються з огляду на світову шкалу заробітних плат, тому вони досить далекі від українських. Цей ринок глобалізований, тому моряку не можна запропонувати зарплату, яка б радикально відрізнялася від зарплати на аналогічних транспортних засобах в інших країнах".
Зарплати у водному транспорті формуються виходячи зі світової шкали заробітних плат, тому вони досить далекі від українських
Прогнози щодо зарплати на майбутнє у експертів досить оптимістичні. "Робота є і буде, — впевнений директор консалтингової компанії "Михайлів та партнери" Віталій Михайлов. — Країна живе, їсть, купує, виробляє, будує, ремонтує, відновлює. І, зважаючи, на кількість руйнувань, менше роботи не стає. А хоча нестача чоловіків і нестабільна ситуація погано позначаються на бізнесі та компаніях, ці самі чинники сприяють боротьбі за трудові ресурси — тобто, підвищенню зарплат та покращенню умов праці".