"Постачаємо боєприпасів значно більше, ніж планували". Інтерв'ю з Владиславом Бельбасом

Компанії "Українська бронетехніка" — 9 років. За цей час там розробили десятки моделей військової техніки та запустили серійне виробництво таких відомих бронеавтомобілів, як "Варта" і "Новатор". Також підприємства компанії випускають міномети та мінометні постріли, крім того, компанія є спецімпортером для Міністерства оборони. За 2022 рік виручка компанії досягла 13 млрд грн., а за підсумками 2023 року – перевищила 32,7 млрд. грн. Генеральний директор компанії Владислав Бельбас потрапив у "ТОП-100 найвпливовіших українців-2024" за версією Фокусу. Ми зустрілись з Владиславом Бельбасом для детального інтерв’ю про нові розробки компанії, контракти з Міноборони, плани з випуску бронетехніки і мінометних пострілів та проблеми виробників ВПК в Україні і відсутність кредитів для виробників.

За 2022 рік виручка компанії зросла із 123 млн грн до 13,18 млрд. грн.. Це вірні цифри? Як розвивається "Українська бронетехника" сьогодні?

На щастя для демократичного суспільства, але не для військових виробників, зараз, на третій рік війни, у нас є відкриті дані щодо виручки компаній. Фактично, все у вільному доступі, навіть у форматі реального часу звітність компанії можна вивчити. Ми вважаємо, що під час війни доцільно було б не відкривати такі дані, щоб не надавати більше інформації ворогу, адже минула зима була періодом активних ударів ЗС РФ по підприємствам оборонної галузі. Тобто ці відкриті дані стали питанням безпековим. Щодо нашого зростання, то так, ми значно збільшили обсяги виробництва та виручку минулого року, також ми продовжуємо зростати і цьогоріч.

Компанія працює вже 9 років, і починала з виробництва автомобілів класу MRAP на базі МАЗу. Як з того часу змінилась концепція бізнесу та як розширилась лінійка продукції? Завдяки чому відбувся такий доволі серйозний розвиток? А звідки інвестиції? Чи рахували, скільки довелось вкласти для серйозного розвитку бізнесу?

Є декілька чинників, що вплинули на розвиток бізнесу. Коли ми розробляли першу машину на базі МАЗ, то в той час не отримували ніякого фінансування державного, бюджет України тоді не дозволяв закуповувати стільки техніки. Але наша машина виявилась дуже успішним проектом з точки зору високої якості та доволі доступної ціни. Це була дуже доступна машина, надійна машина на базі шасі МАЗ, що було на озброєнні понад 20 років. Це був гарний кейс, з якого ми починали, і вже в 2017 році почали розробляти Novator, а з 2018 року і постачати це бронеавтомобіль. Novator це зараз наймасовіша машина.

Тоді, шість років тому, компанія, виробляючи моделі Novator і Varta, почала диверсифікувати напрямки діяльності і займатись розробкою та виробництвом мінометів. Спочатку міномет калібру 82 мм, а потім 60 мм, а незадовго до вторгнення Росії в 2022 році ми поставили на озброєння міномет калібру 120 мм, єдиний міномет, який пройшов повний цикл випробувань, а повний цикл випробувань для Міноборони — це 5500 пострілів. І також почали розробляти, виробляти мінометні постріли з 2019 року, це доволі такий важкий, складний процес, тим більше, що тоді держава нічого не вкладала, потрібно було інвестувати значні кошти у проєкти.

Були вкладені значні кошти в такі проекти, в нас було 12 дослідно-конструкторських робіт – розробок, які ми планували запровадити, і лише одна з них була оплачена державою – мобільний міномет "Смерека", решта проєктів виконувалась за власні оборотні кошти підприємства. Тому доволі важко було з точки зору диверсифікації і роботи в цій сфері, коли всі пріоритети на той час виставлялися на експорт, а потреба внутрішня в озброєнні не була пріоритетною, не була значною, а у держави швидко закінчувались кошти на закриття потреби в військовій продукції.

Ви постачали продукцію компанії за кордон?

Ми планували постачати за кордон. Компанія відносно молода, і щоб поставити суттєвий обсяг на експорт, потрібно напрацювати історію. На момент вторгнення у нас був портфель експортних контрактів на 250 млн. доларів, але вони не реалізувались, адже почалась війна. І, наприклад, у нас в аеропорту вже була одна машина з безпілотним розвідувальним комплексом, ми її забрали і наші військові поїхали на ній в Гостомель.

Чи залучала компанія сторонні інвестиції або ж завжди інвестувала у розвиток власні кошти?

Компанія отримувала прибуток від державних замовлень і реінвестувала у подальше виробництво. Фактично, в нові інвестиційні проєкти. Якихось спільних підприємств до війни не було. Після 24 лютого 2022 року ми почали займатись іншим напрямком – це імпорт озброєння, стали приватним спецімпортером, що дало певний обсяг товарообороту, певну можливість отримати прибуток та знову реінвестувати в будівництво виробничих майданчиків, розширення продуктового портфелю. Ми не залучаємо кошти від інвесторів, хоча й зараз опрацьовуємо можливе створення спільного підприємства, але говорити про це зарано.

Наразі яка роль контрактів з Міноборони у розвитку виробництва "Української бронетехніки"?

Для нашого типу озброєння роль ключова, так, хоча це не характерно по ринку, бо деякі продукти, наприклад, ті ж безпілотні комплекси, вони розвивалися в основному за рахунок вимог зовнішніх замовників. Але для наших продуктів так, саме для нас важливо, що ми розробляли свою техніку під вимоги наших замовників – Міністерства оборони України — і доопрацьовували, відповідно до вимог міністерства до якісного стану вже із використанням досвіду застосування техніки, зміни цих технічних вимог. Тому що автомобілі, міномети, вироблені компанією, значно доопрацьовувалися за результатами експлуатації вже під час повномасштабної війни, і до цього теж, адже наші машини та міномети використовувалися у військових діях і до повномасштабного вторгнення. Тобто ми і раніше отримували зворотній зв'язок від наших замовників. Іноземні виробники не завжди можуть сказати, що є можливість нову продукцію побачити на практиці, вони не можуть сюди приїхати, не можуть надати сервісні послуги, направити сюди своїх спеціалістів, адже, наприклад, Госдепом США чи урядом Великобританії забороняється представникам ВПК відвідувати Україну. Тим часом, у нас є можливість побачити роботу техніки у військових діях, доопрацювати, якщо є потреба, і надати якісний сервіс.

До 2020 року ви поставляли силовим відомствам бронеавтомобіль "Варта". Нещодавно бойова броньована колісна машина "Варта 2" була представлена на Міжнародній виставці оборонної промисловості MSPO 2024 у Кельце, Польща, причому, вона була розроблена всього за півроку. Чим відрізняється "Варта 2" від її попередників та які особливості цієї машини можете назвати?

Модель "Варта 2" розроблена на базі сучасного шасі, яке розроблене під наші під наше технічне завдання, під наші вимоги, з урахуванням того досвіду бойових дій, який є вже зараз. Це автомобіль без рами, деталі та елементи підвіски кріпляться одразу до кузова, що полегшує конструкцію автомобіля, і ця машина на 3 тонни легша за попередника, при цьому вона має більший рівень захисту, це протимінний рівень захисту STANAG 3a/3b, це дуже значний рівень, машина забезпечує захист від близького обстрілу бронебійними патронами калібру 7,62х51, а також підривів на 8 кг тротилу. Сучасні умови ведення бою вимагають від машини швидкості, тобто не важливо, наскільки ви захищені, якщо у ворога fpv-дрони, які знищують навіть Abrams. Наш автомобіль розвиває швидкість 110 км на годину. Ми одразу розробляли машину із встановленням систем радіоелектронної боротьби, чого в принципі немає ні в кого на даний момент із тієї техніки, яка постачається в Україні.

Під час війни чи можливо постачати виробникам техніку військову на експорт або ж експорт такий заборонений?

В Україні у 2014 році експорт продукції ВПК був заборонений Указом Президента. Але пізніше заборону скасували. Тобто, експорт був відновлений. І була ухвалена процедура, як саме має відбуватись експорт озброєння. Станом на зараз, з початком повноштовного вторгнення, жодних нормативних документів, які б забороняли експорт продукції ВПК, в Україні не прийнято, тобто він не заборонений. Але коли учасники подають заявки на експорт продукції, то вони просто отримують відмови від Служби експортного контролю. Отже, цей процес зараз регулюється в ручному режимі, адже законодавчої заборони або на рівні постанови уряду немає.

Проте в питанні експорту ВПК є поняття політичної доцільності, адже дуже складно керівництву країни просити в когось військову допомогу для ЗСУ, коли тривають продажі озброєння чи техніки з країни на експорт. З іншого боку, в умовах, коли у нас економічне протистояння, довготермінова війна, а це – також економічне протистояння, і потрібні ресурси для функціонування економіки. Якщо держава не закуповує весь обсяг, вироблений певною компанією, наприклад, безпілотників, то логічно було б дозволити виробнику продати те, що не викупить держава, за контрактами за кордон. Тобто надати дозвіл на експорт, механізм у нас вже є, але питання лише у політичному рішенні.

Сьогодні одним з головних проєктів "УБ" є бронемашина "Новатор". Причому, в липні стало відомо, що бійці Нацгвардії вже отримали першу партію оновлених бронеавтомобілів "Новатор-2", де є також РЕБ. Розкажіть, будь ласка, про цю розробку компанії, коли розпочались роботи, що враховували при створенні нової версії та чи вдалось втілити в "Новатор-2" усі плани?

Novator 2 ми презентували минулого року на виставці в Польщі. Ми презентували цю машину десь в листопаді, в кінці листопада ми пройшли її випробування і до травня нас трохи "пожувала" бюрократична машина, ми проходили процес допуску до експлуатації, паперовий процес, бо фізично машина вже була випробувана до кінця листопада, а от постановка на озброєння, допуск до експлуатації, кодифікація потребували тривалого часу. Але ми вже постачаємо цю машину. Стосовно РЕБ, це не наша розробка, це була вимога Національної гвардії про те, що їм потрібно, щоб машини були захищені, щоб захищали бійців не тільки бронею, а також засобами радіоелектронними. Ми зібрали із ринку всі можливі наявні вироби, провели відбір та обрали компанію Квертус для постачання обладнання РЕБ з подальшим встановленням на наших бронеавтомобилях, тобто, інтегрували обладнання.

Дуже важливо, що коли ми випускаємо автомобіль, то він вже за тиждень на полі бою, тому ми, звичайно, доволі швидко отримуємо зворотній зв'язок, і якщо якісь питання, ми доопрацьовуємо. Ми цим вигідно відрізняємось від пулу постачальників, адже маємо можливість надати швидке сервісне обслуговування, у нас багато виїзних бригад, які готові швидко відреагувати на усі запити наших військових.

Чи буде модель "Новатор 3"?

Буде, ймовірно, інша модель, дивлячись на ситуацію на фронті і на зміну вимог. У нас зараз є лінійка наземний безпілотний комплекс, є автомобіль пікап Сайгак, Новатор, Новатор 2, Варта 2. У нас серйозна вже лінійка, і я думаю, що буде не Новатор 3, а Новатор із різним корисним навантаженням. Наприклад, Хаймарси в Україні доукомплектовувались комплексом Шарк. То комплекс Вільха, що ми робили, як підрядник, з КБ Луч в 2020 році, ми вже передбачали оснащення комплексом спеціальної розвідки для безпілотників. Такі рішення продуктової інтеграції і має бути наступним етапом розвитку наших моделей і нашого виробництва.

На виставці в Польщі компанія представила дистанційно керований наземний робот UGV "Protector". Дуже цікавий проєкт, адже передбачає можливість перевозити та запускає дрони з небезпечного місця, здійснювати евакуацію поранених, перевозити боєприпаси. Чи будете запускати серійне виробництво роботів та чи побачать наші військові таких роботів у дії на фронті?

Ідеї дистанційно керованих машин розроблялись різними виробниками, зокрема, ще в 21 році в Україні представили розробку британсько-еміратської компанії Millanion, ми тоді презентували безпілотну наземну машину Аgema. Проте тоді була проблема — відсутність розуміння концепції застосування (conceptofoperations), що з ним робити, як застосувати його на фронті. Крім того, проблемою була і вартість таких комплексів – 200-300 тис доларів. Тепер ми розробили власний комплекс, який можемо постачати нашим військовим, бачимо, що він дешевше, а у його розробці ми врахували багато важливих питань включно з досвідом застосування, обладнали його такою системою управління, яка б протидіяла засобам радіоелектронної боротьби, врахували дальність наземної платформи, це дуже важливо, на полі бою, наш комплекс може знаходитись на відстані до 15 км.

Застосування в робота доволі універсальне, це мультизадачна платформа, одну із цілей, яку ми, спілкуючись з військовими, хочемо реалізувати, це перевезення інших дронів. Адже є проблема — у військових є багато маленьких дронів, які мінують місцевість дистанційно, та дальність цих маленьких дронів — 1-2 км, а це вже зона ураження, високі ризики для людей. В такому разі корисним був би робот, що перевезе безпілотники, що буде виступати ретранслятором для сигналу, і таким чином БПЛА замінують територію. Інші можливості – це виконання евакуаційних перевезень поранених, перевезення вантажів, крім того, ще і бойові завдання, адже на платформі можуть розміщуватись бойові модулі.

Нещодавно ви виступили з колонкою, де вказали на те, що уряд перекладає бюджетні проблеми на виробників. Ви сказали, що поза увагою залишається реальна ситуація з фінансуванням оборонного сектору, яка на сьогодні є доволі непростою та може призвести до серйозних негативних наслідків як для самого ВПК. Назвіть, будь ласка, сучасні ключові проблемні питання з фінансуванням, а також, як саме і хто міг би допомогти у їх вирішенні?

Ключова проблема зараз — це забюрократизованість процесів. Мається на увазі, що тут багато присутності правоохоронців, перевірок, аудиторів, інших, створені такі рамки стосовно закупівель військової техніки, що процедура стала забюрократизованою, ускладненою. Кожні два місяці якісь нові постанови, плутанина, ми часто самі не розуміємо, що і коли вступає в дію і коли завершується дія. Є окрема проблема у штрафних санкціях за контрактами з Міноборони. Наприклад, протермінування в перший місяцьпоставки це 13% штраф, навіть якщо були ракетні удари по виробництву. Інше питанням – довготермінові контракти йдуть без реєстрації бюджетних зобов’язань. При цьому, в контракті фіксується ціна, але надавати аванс і профінансувати контракт ніхто не збирається. І якщо собівартість росте виробництва, це все не враховується також а це може призвети до збитків. Третє – можливість отримання прибутку виробником чи постачальником лише після виконання контракту, який, як правило, розрахований на 9-12 місяців. Тобто виробники змушені рік чекати на надходження коштів, які могли б вкласти в розвиток виробництва чи нові розробки.

Хто з відомств відповідає за таку забюрократизованість та особливості довготермінових контрактів?

Постанови про закупівлі ухвалює уряд, інціатором є Мінекономіки,. В таких постановах часто вказують такі неоднозначні моменти, як от було з правом виробників ВПК на прибуток, коли аудиторська служба почала вважати, що виробники не мають права на прибуток і почались проблеми, перевірки. Мені здається, що вирішити ці питання може Кабінет міністрів, департаменти координації різних відомств при уряді. Питання не лише в авансування контрактів, а й у зрозумілості усього закупівельного процесу.

Та для покращення виробничих можливостей у підприємств ВПК, що постачають техніку нашій армії, має бути авансування і кредитування. Але другого взагалі немає – банки готові фінансувати під 18% річних, які потім неможливо закласти в ціну продукції, бо Міноборони не враховує залучення коштів у вартості продукції. Нам потрібні нові кредитні програми, потрібно забезпечити ринок ВПК коштами, що дозволить компаніям і планувати, і збільшувати обсяги виробництва техніки та озброєнь.

Якими були загалом ваші виробничі плани на 2024 рік та чи вдалось їх реалізувати, на ваш погляд, або ж перевершити?

В плані постачання боєприпасів ми там значно більше постачаємо, ніж планували, ми розширяємо свої коопераційні зв'язки, в нас дуже багато спільних коопераційних виробництв із західними партнерами, робота іде активно. У нас позитивні враження стосовно зростання компанії порівняно з 2023 роком, в три рази збільшили виробництво бронеавтомобілів.

Які плани компанії на 2025 рік та які ідеї і розробки будете втілювати в життя? Чого чекати від "Української бронетехніки" вже наступного року?

Ми плануємо ввести в експлуатацію новий завод по виробництву боєприпасів наступного року, ми плануємо зробити акцент на збільшенні обсягів виробництва артилерійських боєприпасів і мінометних пострілів.

Щодо автомобілів, то ми точно розвиватимемо нашу лінійку, ми вже представили "Варта 2", яка якраз наступного року піде у серійне виробництво. Тобто зараз ми два місяці її випробовуємо, потім кодифікація, і в 2025 році серійний випуск.