В Україні можуть знести старі "хрущовки" та панельні будинки: деталі
У Верховній Раді пропонують зносити старі аварійні будинки, а їхніх мешканців примусово переселяти або давати їм грошову компенсацію. Законопроєкт можуть ухвалити до кінця року.
Законопроєкт, який дозволить зносити старі житлові будинки, прийняли за основу ще 2022 року, однак після того відправили на допрацювання. У попередній його редакції автори пропонували "оновлювати", тобто реконструювати чи цілком зносити, не лише "хрущовки", а й усе житло старого фонду. Остаточно прийняти законопроєкт у Верховній Раді можуть до кінця цього року, сказала народна депутатка Олена Шуляк в коментарі "Мінфіну".
Проєкт "Закону про здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду" пропонує запровадити механізм, за яким можна буде зносити старі аварійні житлові будинки та будувати на їхньому місці сучасні багатоповерхівки.
У картці законопроєкту зазначається, що у багатьох житлових будинків в Україні збігає строк експлуатації, або й взагалі давно закінчився. За даними Державної служби статистики, станом на 1 січня 2017 року площа застарілого житлового фонду становила 4,33 млн квадратних метрів.
Від органів місцевого самоврядування у 2019 році автори проєкту отримали статистичні дані, за якими в Україні нарахували 30 380 застарілих багатоквартирних будинків. До них увійшли:
- 7 646 збудованих включно до 1919 року (58 із них визнані аварійними);
- 9 693 збудованих у період з 1920 до 1953 року (45 — аварійні);
- 7 192 зведених у 1954-1969 роки (40 визнані аварійними);
- 5 364 збудованих у період 1970-1989 років (24 з них є аварійними);
- 785 будинків, збудованих у 1990-2010 роки.
"Продовження експлуатації таких будинків передбачає не тільки некомфортне існування мешканців таких об’єктів, а й пряму загрозу для їхнього життєвого середовища. Саме такі квартали (мікрорайони) є об’єктом реконструкції й інвестування", — йдеться у пояснювальній записці.
Знесення старих будинків: чого очікувати власникам
Законопроєкт передбачає, що зазначені будинки можуть реконструювати та модернізувати: замінювати вікна, комунікації, інженерне обладнання, утеплювати фасади, робити їх доступними для людей з інвалідністю. Ті будівлі, які реконструкції не підлягають, пропонують зносити та будувати на їхньому місці нове житло. Рішення ухвалюватимуть за результатами енергетичного аудиту та техніко-економічних розрахунків.
Крім того, у проєкті прописано, що "в разі суспільної необхідності" влада зможе примусово відчужувати земельні ділянки для реконструкції мікрорайонів. Тим власникам, які будуть проти, пропонується звертатися до суду.
На час реставрації будинків їхнім мешканцям планують пропонувати "маневрове житло". Під час знесення старого будинку так само мешканців можуть примусово переселяти до маневрового фонду або надавати постійне житло у вже готових будівлях. Водночас розглядається варіант грошової компенсації.
Знесення житлових будинків в Україні: коли можуть розпочати
У першому читанні законопроєкт було прийнято за основу ще 21 вересня 2022 року. Після двох років доопрацювання друге читання та ухвалення проєкту в цілому може відбутися до кінця 2024 року, повідомила голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.
"Триває підготовка проєкту до другого читання, йде складно. Але, сподіваюся, до кінця року ми зможемо подати цей законопроєкт на друге читання", — сказала депутатка.
Нагадаємо, 22 листопада заступниця голови КМДА Ганна Старостенко повідомила, що на Хрещатику знесуть радянську зірку з будинку, де має квартиру Вєрка Сердючка. Крім того, з публічного простору приберуть іще кілька радянських пам'ятників.
У Тимчасовій спеціальній комісії (ТСК) з питань захисту прав ВПО та інших осіб 20 листопада пояснювали, хто з ВПО може розраховувати на компенсацію за зруйноване житло.