Дані відкриються поліції і ДПС: Кабмін хоче створити реєстр банківських рахунків, деталі
Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції до Європейського Союзу розгляне законопроєкт, який передбачає створення реєстру банківських рахунків фізичних осіб. Документ також пропонує нові правила фінансового моніторингу та розширення доступу державних органів до інформації про банківські рахунки.
Йдеться про законопроєкт №14327 від 23 грудня 2025 року, підготовлений Кабміном. Документ приводить українські правила фінансового контролю у відповідність до норм Європейського Союзу, повідомили у "Судово-юридичній газеті". Така адаптація є необхідною передумовою для подання офіційної заявки України на приєднання до Єдиної зони платежів у євро — SEPA.
Однією з найбільш дискусійних норм документа є створення реєстру рахунків та індивідуальних банківських сейфів фізичних осіб. У цьому реєстрі фіксуватимуться дані про те, у якому банку і коли громадянин відкрив рахунок або орендував банківський сейф. При цьому інформація дозволятиме державним органам швидко визначити, до якого банку потрібно направляти запити.
Законопроєкт також передбачає суттєве розширення доступу до інформації про рахунки. Отримувати дані з реєстру зможуть не лише податкова служба та Держфінмоніторинг, а й НАБУ, ДБР, СБУ, Національна поліція, органи прокуратури, виконавча служба та приватні виконавці. Передбачається, що це дозволить таким органам отримувати інформацію з реєстру в автоматизованому режимі.
Окрім цього, банки повинні будуть надавати Міністерству фінансів інформацію про рахунки, операції та залишки коштів осіб, які претендують на державні виплати або вже отримують їх. Законопроєкт також вводить реєстр кінцевих бенефіціарних власників трастів та інших подібних структур.
Документ також вводить нове поняття — "викривач у сфері запобігання та протидії легалізації доходів". Такі особи отримають трудовий імунітет: роботодавець не зможе звільняти їх або застосовувати дисциплінарні заходи за повідомлення про підозрілі фінансові операції. Якщо викривач заявляє про тиск з боку роботодавця, то саме роботодавець повинен буде довести, що його рішення не було пов’язане з повідомленням про порушення. Статус викривача зможуть отримати не лише працівники компаній, а й кандидати на посади або колишні співробітники, якщо вони дізналися про порушення під час співбесіди чи роботи.
Водночас експерти Головного науково-експертного управління Верховної Ради вказали на низку суперечностей у законопроєкті. Найбільше зауважень викликала ідея створення окремого інституту викривачів у сфері фінансового моніторингу. Деякі юристи вважають це ризикованим, оскільки без попереднього обґрунтування позовів суди можуть отримати велику кількість безпідставних справ.
Нагадаємо, що у Верховній Раді обговорюють можливість запровадження додаткових обмежень за СЗЧ та ухилення від служби. Серед пропозицій – фінансові та адміністративні санкції. Зокрема це обмеження банківських операцій, отримання кредитів або доступу до окремих адміністративних послуг.
Раніше ми також інформували, що в Україні посилили фінансовий моніторинг банківських операцій. Через це фінансові установи активніше перевіряють клієнтів, особливо підприємців. Банки можуть зупиняти підозрілі транзакції та вимагати документи, якщо операції виглядають нетиповими.