Українці масово змінюють життя: економісти оприлюднили нові дані про біженців
Скільки громадян України виїхали через війну? Про що насправді свідчить сповільнений темп міграції? І головне питання: скільки з них повернуться додому після завершення бойових дій? Аналітики представили дані нового дослідження.
Станом на початок 2026 року за межами України перебувають 5,6 млн українських біженців. І хоча частина з них планує повернення, більшість з них змінюють життя, побудувавши його за кордоном. Про це свідчить п’ята хвиля дослідження Центру економічної стратегії (ЦЕС).
Аналітики свідчать, що на рішення українців за кордоном впливає не лише закінчення війни, а й глибші соціально-економічні зміни.
Згідно із результатами аналізу, 4 млн з 5,6 млн громадян покинули Україну через західні кордони. Від початку повномасштабної війни і до кінця 2025 року кордон на виїзд з України перетнули 60,4 млн разів, а на в’їзд — 56,3 разів. Різниця між цими числами показує кількість людей, які виїхали і не повернулися назад.
"Це не враховує тих українців, які вимушені були виїжджати до європейських країн через Росію чи Білорусь", — додають в ЦЕС.
Українці вже не панікують, але їдуть
Водночас 2025 року темпи відтоку українців за кордон почали сповільнюватися. Все менше українців покинуло країну. За даними дослідження, різниця між виїздами і поверненнями скоротилася. Вона виявилася на 34% меншою за минулорічну, що свідчить про зміну характеру міграції.
За песимістичного сценарію додому повернуться лише 1,3 млн українців, а за кордоном залишаться 3,0 млн
За словами дослідників, українці не припинили виїжджати, однак масова панічна хвиля вже позаду. Рішення про переїзд дедалі частіше ухвалюються не під тиском обставин, а з огляду на безпеку, роботу та довгострокові перспективи.
Хто виїжджає зараз: 4 портрети українців за кордоном
На цьому тлі змінюється і портрет самих біженців. Якщо раніше домінували різні вікові групи, то зараз помітний чіткий зсув. Так, молодь виїжджає активніше, тоді як люди середнього і старшого віку частіше повертаються додому. У дослідженні прямо вказано: "Помітною зміною за рік є скорочення частки біженців старше 45 років, що може свідчити про їхнє часткове повернення до України".
Натомість за кордоном формується інша спільнота, більш молода. Сьогодні 56% українських біженців становлять люди до 35 років, а загалом дві третини — це працездатне населення. Така структура має довгострокові наслідки, кажуть аналітики. Україна втрачає не лише кількість, а й якість людського ресурсу — тих, хто формує економіку та відновлення країни.
Серед охочих повернутися до України майже 80% готові повертатися лише після остаточного закінчення війни з підписанням документа, який дасть змогу відновити польоти цивільної авіації над Україною
Проте сприймати біженців як єдину групу теж неправильно. Насправді, як підкреслюють аналітики, їхня поведінка значно складніша: "Українські біженці не є однорідною групою. Вони мають різні мотивації, соціально-економічні обставини та плани щодо повернення".
У межах дослідження виділено чотири основні типи.
- Частину з них дослідники охарактеризували, як "класичних воєнних біженців".
- Також є люди "із сильним зв’язком", які демонструють високу готовність повернутися.
- Інші, зокрема ті, хто вже будує "нову життєву траєкторію" за кордоном, навпаки, поступово інтегруються в новому суспільстві.
- Є й група економічно вразливих, для яких рішення залишатися чи повертатися часто продиктоване не бажанням, а обставинами.
Коли і за яких умов повернуться
Найбільш показовою є поведінка саме "класичних" біженців — тих, хто виїжджав через бойові дії. Серед них і зафіксовано найвищий рівень готовності до повернення.
"63% цієї групи кажуть, що точно або скоріше планують повернутися", — кажуть у ЦЕС.
Попри це загальна динаміка намірів залишається стриманою. Після кількох років падіння готовності повертатися, зокрема, 2025 року цей процес фактично зупинився. Частина тих, хто планує повернення, стабілізувалася.
За розрахунками ЦКС, після закінчення війни до України за середнього сценарію повернуться 1,6 млн біженців. За кордоном (без урахування РФ та Білорусі) за середнього сценарію залишаться 2,7 млн
"Частка біженців, що мають намір повернутися, не змінилася порівняно з попередньою хвилею", — йдеться у дослідженні.
Станом на зараз 43% українців за кордоном розглядають повернення, тоді як 36% не планують цього. Однак вирішальною є інша умова: "Майже 80% готові повертатися лише після остаточного завершення війни".
Як кажуть експерти, питання повернення напряму прив’язане не до економічних стимулів, а до безпеки та відчуття стабільності.
Навіть за таких умов прогнози залишаються обережними.
У ЦЕС моделюють три сценарії, і жоден із них не передбачає масового повернення.
- За песимістичним варіантом до України повернуться приблизно 1,3 млн осіб.
- За базовим 1,6 млн плануватимуть життя вдома.
- За оптимістичним до 2,2 млн громадян відбудовуватимуть Україну після війни.
Це означає, що значна частина громадян залишиться за кордоном незалежно від розвитку подій.
Фактично йдеться про формування нової української діаспори, яка вже не є тимчасовим явищем, а поступово інтегрується в економіки інших країн.
Цей процес лише посилюється через політику ЄС. Ключовим рубежем стане 2027 рік, коли завершиться дія тимчасового захисту. І тут настрої біженців доволі показові: 21% уже мають інші підстави для проживання, ще 26% планують їх отримати, і лише 23% готові повернутися в Україну. Ба більше, 27% людей планують шукати можливості залишитися в інших країнах.
Тож, експерти вважають, що після завершення тимчасового захисту автоматичного повернення біженців не відбудеться. Навпаки, значна частина українців спробує закріпитися за кордоном остаточно.
Не соцвиплати: яким є реальне джерело доходів українських біженців в ЄС
Додатковим чинником стає економіка. Дослідження спростовує поширене уявлення про залежність біженців від соціальної допомоги. Насправді основним джерелом доходів для них уже є робота: 50% становлять зарплата або бізнес, тоді як соціальні виплати — лише 17%. Це свідчить про глибоку інтеграцію у ринки праці країн перебування.
І що довше триває цей процес, то менше стимулів для повернення.
В яких країнах проживає найбільше українських біженців
Географія розселення також має значення, наголошують в ЦЕС. Найбільше українців сьогодні проживають у Німеччині (23%) та Польщі (19,5%), однак ці країни приваблюють різні групи. Молодь частіше обирає Німеччину, тоді як люди середнього віку зупиняються саме в Польщі. Це свідчить про формування різних моделей життя за кордоном — від тимчасового перебування до повноцінної еміграції.
В ЦЕС також зазначають, що міграція українців перестає бути хаотичною і поступово структурується. Частина громадян уже інтегрується за кордоном, а повернення дедалі більше залежить від умов, а не від намірів.
Як підсумовують аналітики, плани повернення залежать від безпеки, економічних можливостей та соціальних зв’язків. А це означає, що після закінчення війни Україні доведеться не просто чекати на повернення своїх громадян, а боротися за них.
Нагадаємо, Європа змінює правила для українців. Фокус вже повідомляв про зміни для українців 2026 року.