Українці не йдуть на пенсію: в країні зростає кількість працюючих пенсіонерів, — нардеп
В Україні формально пенсійний вік не підвищується, але українці працюють довше, що також спричинено війною і браком робочих рук на ринку.
Відтак в країні зростає кількість працюючих пенсіонерів. Але підвищення пенсійного віку в Україні все ж таки відбувається де-факто через вимоги до страхового стажу. Таку заяву зробив нардеп, перший заступник голови комітету Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Михайло Цимбалюк в інтерв'ю виданню "Укрінформ".
На його думку, ходити на роботу після досягнення 60 років – це нормальна практика у ЄС та США.
"Якщо людина не має відповідного трудового стажу, вона продовжує працювати далі. Кожен з тих, хто отримує мінімальну пенсію у майже 2 600 гривень – а це до двох мільйонів українців — також намагається працювати. І роботодавці через дефіцит кадрів змушені повертатися до пенсіонерів, які за станом здоров’я ще хочуть працювати", — каже Цимбалюк.
За його словами, Рада цього скликання голосувати за підвищення пенсійного віку на законодавчому рівні не буде. Наразі таке питання навіть не розглядають, адже це було б вкрай непопулярним рішенням в країні.
"Після завершення війни нам потрібно буде ще більше робочої сили. Чи зможуть роботодавці платити зарплату на тому рівні, на якому захочуть демобілізовані військові — це теж питання", — заявив Цимбалюк.
Нагадаємо, що Рада спростила підтвердження стажу. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування щодо підтвердження страхового стажу" ухвалила Верховна Рада 9 квітня. За нього проголосували 242 народні депутати, написав у Telegram парламентарій Олексій Гончаренко.
Закон спрямований на вдосконалення правових механізмів підтвердження страхового стажу та спрощення процедур призначення і перерахунку пенсій для осіб, у яких відсутні необхідні документи через втрату архівів, ліквідацію підприємств, тимчасову окупацію територій тощо.
Також 169 тисяч українців не отримують пенсії, серед причин складні процедури та відсутність взаємодії між державними реєстрами. Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.