Чи призведуть спека та удари РФ до блекаутів: експерт окреслив три сценарії для України цього літа

В інтерв’ю виданню "Телеграф" директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко пояснив, що ситуація в енергосистемі влітку формуватиметься під впливом двох ключових чинників — тривалості спеки та інтенсивності атак на енергетичні об’єкти.

За його словами, наразі можна виділити три сценарії розвитку подій. Зокрема, найсприятливіший передбачає відносно спокійну безпекову ситуацію та нетривалу спеку. У такому разі дефіцит потужності становитиме до 1 ГВт і виникатиме переважно у вечірні години — з 18:00 до 23:00. За цих умов енергосистема зможе працювати стабільно або з мінімальними обмеженнями для споживачів.

Базовий сценарій, який експерт вважає найбільш імовірним, передбачає поєднання помірної спеки та періодичних ударів по енергетичній інфраструктурі. У такому випадку можливе запровадження графіків відключень у години пікового споживання, передусім у вечірній час. Їх тривалість, за оцінками, становитиме орієнтовно 2–3 години.

Натомість песимістичний сценарій передбачає одночасний вплив тривалої спеки та масштабних пошкоджень ключових об’єктів енергосистеми — від підстанцій до генеруючих потужностей. У такій ситуації відключення можуть сягати в середньому близько 4 годин на добу, а в окремих випадках — бути ще тривалішими.

Також Омельченко звернув увагу на те, що саме спека суттєво збільшує навантаження на енергосистему. Якщо за комфортної температури рівень споживання становить близько 12 ГВт, то під час спеки понад +28…+30°C він зростає до 14 ГВт. Додаткові близько 2 ГВт формуються переважно за рахунок масового використання кондиціонерів, холодильного обладнання та іншої кліматичної техніки.

Водночас найбільш уразливими до можливих перебоїв залишаються Харківщина та інші прифронтові регіони, де енергетична інфраструктура вже зазнала пошкоджень. Окремо експерт виділяє Одеську область, де тривають відновлювальні роботи після атак на підстанції. Крім того, підвищені ризики зберігаються й для Києва — як найбільшого споживача електроенергії в країні з обмеженою часткою власної генерації.

"І, мабуть, місто Київ: з одного боку, це найбільший споживач країни, з іншого — власна генерація покриває не більше 20% потреб міста", — пояснив він.

Також експерт додав, що нинішні оцінки вже враховують поточний стан енергосистеми після попередніх ударів. Основний же фокус енергетичного сектору нині спрямований не на літні піки, а на підготовку до опалювального сезону — зокрема ремонт атомних блоків, відновлення теплової генерації та посилення мереж передачі.

"Механізм відключень відрізняється: взимку основний тиск — це опалення й освітлення, влітку — кондиціонери й охолоджувальне обладнання. Але результат у найгіршому разі може бути порівнянним", — зауважив Володимир Омельченко.

Важливу роль у стабільності системи можуть відіграти й самі споживачі. Експерт радить переносити використання потужних електроприладів — пральних машин, бойлерів і посудомийок — на нічні або денні години, щоб зменшити навантаження у вечірній пік з 18:00 до 23:00.

"Що стосується кондиціонерів — разом із промисловим холодильним обладнанням вони здатні додати до 2 ГВт навантаження в спекотну погоду. Це суттєво, і саме тому розумне користування кліматичною технікою справді має значення для всієї системи", — уточнив фахівець.

Раніше директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко пояснював, що влітку в Україні можуть знову запроваджувати погодинні відключення електроенергії у разі різкого зростання температури та пікового навантаження на енергосистему. За оцінками експертів, у найскладніші періоди обмеження можуть тривати до чотирьох годин на добу.

Також Фокус писав, що через кондиціонери споживання електроенергії здатне наблизитися до зимових піків. Навіть без нових масштабних атак у системі може виникнути дефіцит, а у разі обстрілів і тривалої спеки кількість черг відключення зросте до чотирьох одночасно.