У Росії загострюється паливна криза: черги на АЗС, бензин дорожчає, а експерти прогнозують удар по бюджету

У Росії продовжують надходити повідомлення про проблеми з пальним. У Telegram-каналах і соціальних мережах жителі різних регіонів публікують фото та відео довгих черг на автозаправних станціях, повідомляють про перебої з бензином і дизельним пальним, а також скаржаться на запровадження обмежень на продаж.

Про погіршення ситуації також повідомляють російські незалежні медіа та офіційна статистика РФ, яка фіксує прискорення зростання цін на пальне.

Що пишуть росіяни в соцмережах

У російських Telegram-каналах користувачі активно публікують фото та відео з автозаправних станцій, повідомляючи про перебої з пальним і багатогодинні черги.

Так, жителька Краснодарського краю назвала ситуацію з бензином "апокаліптичною" та зазначила, що "на коней пересідати не хочеться".

У повідомленнях із Санкт-Петербурга користувачі пишуть про "нові реалії" та "боротьбу за пальне".

У дописах із Москви також повідомляють про значні труднощі із заправкою автомобілів. Один із користувачів написав, що "у водіїв уже здають нерви через паливний колапс".

Крім того, у мережі поширюються відео, на яких, як стверджується, зафіксовано довгі черги на АЗС у різних регіонах Росії.

Бензин дорожчає навіть за офіційною статистикою

За інформацією BBC News, яка посилається на дані Росстату, за тиждень із 22 до 29 червня ціни на бензин у Росії зросли на 1,6%, а дизельне пальне — на 2,2%. Від початку травня бензин і дизель загалом подорожчали майже на 7%.

Найбільше зростання зафіксували в окупованому Севастополі, де бензин за тиждень подорожчав одразу на 30%.

Як зазначає видання, напередодні російські ЗМІ повідомили, що уряд РФ нібито обмежив публікацію статистики щодо цін на пальне. Водночас у Росстаті заявили виданню The Bell, що служба й надалі оприлюднюватиме дані про споживчі ціни на бензин і дизельне пальне.

Водночас ще у травні 2024 року за рішенням російського уряду Росстат припинив публікувати статистику про обсяги виробництва бензину та дизельного пального. Це сталося після початку регулярних ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі РФ. Відтоді експерти оцінюють ситуацію на паливному ринку переважно за супутниковими знімками, інформацією джерел та непрямими показниками.

Попри стрімке подорожчання бензину й дизеля, різкого прискорення інфляції в Росії поки не зафіксовано. За офіційними даними, із початку червня споживчі ціни в країні зросли приблизно на 0,85%.

Водночас, за інформацією ЗМІ, останніми тижнями в різних регіонах Росії дедалі частіше повідомляють про так звану "бензинову кризу" — із довгими чергами на автозаправних станціях, перебоями з постачанням пального та обмеженнями його продажу.

Чому імпорт бензину не врятує Росію

Своєю оцінкою паливної кризи в Росії поділився фінансовий аналітик Віталій Шапран.

За словами Шапрана, Росії буде складно знайти достатні обсяги пального для імпорту, щоб подолати дефіцит. Зокрема, Казахстан навряд чи стане джерелом постачання бензину, адже з травня в країні діє заборона на експорт пального через ситуацію на внутрішньому ринку. Крім того, після повідомлень про можливі поставки казахстанська влада заявила, що не отримувала офіційних запитів від Росії.

Експерт припускає, що одним із можливих варіантів може стати імпорт пального з Індії, де працюють нафтопереробні підприємства за участю російського капіталу. За його словами, Росія може постачати туди нафту, а у відповідь отримувати бензин або дизельне пальне. Водночас такий маршрут є дорогим і тривалим — доставка займає приблизно від 18 до 25 днів.

Шапран також звернув увагу, що наприкінці червня ціни на російську нафту в портах опустилися приблизно до 50 доларів за барель, тоді як бюджет РФ формувався з розрахунку близько 59 доларів за барель. Водночас суттєво зросла і вартість морських перевезень: якщо на початку року фрахт коштував близько 11–12 доларів за барель, то зараз — приблизно 17 доларів.

Водночас, за словами експерта, навіть якщо Росії вдасться частково вирішити проблему дефіциту пального, паливна криза все одно завдасть серйозного удару по її бюджету. Він пояснив, що у квітні-травні зниження експорту нафтопродуктів РФ компенсувала збільшенням експорту сирої нафти, що означає скорочення надходжень від ПДВ, акцизу та податку на прибуток. Крім того, російський уряд скасував 5-відсоткове мито на імпорт пального, яке було закладене до бюджету.

На думку Шапрана, за підсумками червня зростання дефіциту консолідованого бюджету РФ може бути незначним, однак липень і серпень можуть стати одними з найважчих місяців для державних фінансів країни-агресора.

Росія посилює удари по АЗС: за два місяці в Україні знищено понад 150 заправок, бізнес закликає до термінових змін

Тим часом в Україні російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати паливну інфраструктуру. Так, вранці 3 липня під час чергового обстрілу Харкова один із ударів припав по автозаправній станції. За інформацією міського голови Ігоря Терехова, місто перебувало під масованою атакою з самого ранку, також повідомлялося про удари FPV-дронів по житлових багатоповерхівках та постраждалих.

Новий удар став ще одним епізодом серії атак на паливну інфраструктуру. За оцінками учасників ринку, лише за останні два місяці в Україні було пошкоджено або повністю знищено понад 150 автозаправних комплексів.

Паливна інфраструктура стає однією з головних цілей

Колишній міністр інфраструктури та CEO мережі WOG Андрій Пивоварський наголошує, що атаки на паливні об'єкти відбуваються майже щотижня.

"За останні два місяці в Україні згоріло понад 150 АЗК. Майже щотижня атак зазнають нафтобази та інші об'єкти паливної інфраструктури", — зазначив Пивоварський.

Водночас, за його словами, ситуація в Україні суттєво відрізняється від російської. Попри втрати інфраструктури, дефіциту пального в країні не виникло.

"В Україні таких проблем немає. Причина — диверсифікований паливний ринок. У нас десятки постачальників, різні маршрути імпорту, конкуренція та розгалужена логістика. Якщо випадає одна ланка, її підстраховують інші", — пояснив він.

Стійкість ринку має свою ціну

Пивоварський підкреслив, що стабільність забезпечується значними витратами операторів ринку.

"Стійкість коштує грошей. Заправки купують бензин, дизель та газ, а не нафту. Ціни на нафтопродукти залежать від балансу попиту і пропозиції, роботи НПЗ, логістики, запасів, сезонних факторів, воєнних ризиків та валютного курсу", — наголосив експерт.

За його словами, українські оператори вже формують запаси пального на зиму, бронюють логістичні потужності та укладають довгострокові контракти.

При цьому він зазначає, що попри воєнні ризики ціни на пальне вже знижуються.

"На піку дизель коштував близько 92 грн за літр. Сьогодні середня ціна перебуває в районі 76–77 грн. Тому коли хтось стверджує, що ціни не знижуються, просто згадайте, де вони були зовсім недавно", — сказав Пивоварський.

Бізнес закликає перейти на мобільні АЗС

Після чергової хвилі атак представники паливного ринку заявляють про необхідність змінити підхід до роботи заправок у прифронтових регіонах.

Засновник логістичної компанії Prime Дмитро Льоушкін зазначив, що лише за одну ніч було атаковано п'ять АЗС.

"П'ять АЗС за одну ніч. Загиблі, поранені… Скажіть, у когось є думка, що це сьогодні закінчиться і не повторюватиметься? Ні? Тоді чого ми чекаємо?" — написав він.

На його думку, уряд має якнайшвидше дозволити роботу мобільних автозаправних станцій у прифронтових районах.

"Потрібно закривати стаціонарні АЗС у прифронтових районах та переходити на формат мобільних. Потрібні законодавчі зміни та діалог із бізнесом", — наголосив Льоушкін.

Експерт також вважає за необхідне встановлювати антидронові сітки над об'єктами паливної інфраструктури для підвищення їхнього захисту.

Паливна безпека стає питанням національної безпеки

Представники ринку наголошують, що удари по АЗС створюють ризики не лише для бізнесу, а й для забезпечення роботи Сил оборони, екстрених служб, медиків, рятувальників та цивільного населення.

На цьому тлі учасники галузі закликають державу терміново ухвалити зміни до нормативної бази, які дозволять використовувати мобільні АЗС у прифронтових областях та адаптувати роботу паливного сектору до умов постійних атак.

Раніше Фокус повідомляв, що президент РФ Володимир Путін заявив про повну заборону експорту бензину та гасу. Він також фактично визнав наявність паливної кризи та додав, що уряд розглядає обмеження постачання дизельного пального за кордон.