Розділи
Матеріали

Європарламент проти: у резолюції розкритикували забудову Карпат вітряками

Дарина Позняковська
Розвиток відновлюваної енергетики та збереження природи не повинні суперечити одне одному | Фото: скриншот

Європейський парламент у резолюції від 8 липня висловив занепокоєння будівництвом вітрових електростанцій у високогірних природоохоронних районах Карпат, зокрема через плани встановити 30 турбін на полонині Руна.

Про це, як передає видання “Голка”, повідомили у тексті резолюції, яку Європарламент ухвалив за підсумками звіту Єврокомісії щодо України.

У документі наголошується, що вітрова енергетика є безпечнішою та більш сталою альтернативою викопному паливу, однак Україну закликали розвивати її поза межами природоохоронних територій. Також у резолюції зазначено, що розвиток відновлюваної енергетики та збереження природи не повинні суперечити одне одному, адже існують інші території для енергетичної інфраструктури без унікальних природних оселищ і пралісів.

Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів заявила, що резолюція підтверджує обґрунтованість багаторічної роботи журналістів та екологів, які виступали проти забудови високогір'я.

"Країні потрібні вітряки, але не на високогір'ї. Це нищить гори, адже для доставки лопатей на вершини доводиться вирубувати ліси під дороги", — сказала вона.

За словами Федорів, петиція ветерана і біолога Андрія Тупікова із закликом розробити законодавство для захисту Карпат зібрала понад 26 тисяч підписів. Водночас, за її словами, уряд дозволив будівництво на полонині Руна, а в парламенті вдалося не допустити ухвалення законодавчої ініціативи, яка відкривала можливість будувати вітряки в Карпатах — їй забракло одного голосу.

У 2025 році на полонині Руна вже з'явилися фундаменти під майбутні вітряки. Того ж року екологічний та євроінтеграційний комітети Верховної Ради провели виїзне засідання щодо збереження Карпат, а у березні 2026 року петиція про їхній захист набрала понад 26 тисяч підписів менш ніж за тиждень. У травні 2026 року поліція закрила кримінальне провадження проти журналістки Олени Мудрої, яка висвітлювала забудову високогір'я.

Нагадаємо, у 2025 році природоохоронці заявляли про загострення екологічних проблем у Карпатах під час війни. Серед основних загроз вони називали масштабні рубки лісів, інфраструктурні проєкти, будівництво вітрових електростанцій на полонинах та прокладання доріг через праліси.

Зокрема, навесні 2025 року на полонині Руна розпочали будівництво доріг і фундаментів під вітроелектростанцію. За даними екологів, роботи стартували без позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля, а до кінця вересня на висоті 1300–1400 метрів уже підготували 11 майданчиків і залили щонайменше вісім фундаментів.

У травні 2026 року німецьке видання Bild повідомило, що з початку повномасштабної війни майже 32 тисячі українських чоловіків незаконно перетнули кордон з Румунією через Карпати. За словами румунської прикордонниці Юлії Стан, у країні вони отримують притулок і можуть залишитися в ЄС.