"Ініціативи охоплюють усе": у Раді представили масштабний план підготовки України до важкої зими

Як пише видання "Судово-юридична газета", проаналізувавши зареєстровані у Верховній Раді законопроєкти №15465–15484, депутати пропонують комплексний пакет змін, спрямований на підготовку держави з настанням холодів.

Зазначається, що законодавчі ініціативи охоплюють одразу кілька ключових напрямів. Один із них стосується посилення енергетичної автономії країни. Зокрема, пропонується запровадити обов'язкові резервні системи енерго- та водопостачання для об'єктів критичної інфраструктури, підтримати ОСББ у забезпеченні енергонезалежності, створити державний резерв енергетичної безпеки громад, а також забезпечити автономну роботу медичних закладів.

Окремий блок законопроєктів присвячений соціальному захисту населення. Серед запропонованих заходів:

• захист громадян від необґрунтованого зростання тарифів і наслідків подорожчання пального;
• запровадження мораторію на відключення житлово-комунальних послуг у зимовий період;
• надання спеціальної державної допомоги сім'ям для проходження холодного сезону.

Водночас депутати пропонують змінити Податковий та Митний кодекси, щоб запровадити пільги на придбання резервних джерел живлення. Очікується, що це стимулюватиме громадян, підприємства та громади активніше інвестувати в генератори, акумулятори й інше обладнання, необхідне для автономної роботи під час можливих перебоїв з електропостачанням.

Крім цього, законодавчий пакет передбачає затвердження комплексного плану підготовки до осінньо-зимового періоду, запуск державної програми забезпечення населення дровами, а також створення регіональних резервів продуктів харчування, медикаментів і пального, які можуть бути використані в разі надзвичайних ситуацій.

У виданні зазначають, що така кількість законодавчих ініціатив свідчить про спробу комплексно підготувати країну до можливих викликів наступної зими. Водночас одночасний розгляд понад двадцяти документів може суттєво збільшити навантаження на профільні комітети Верховної Ради.

За чинним регламентом парламенту кожен законопроєкт має пройти кілька етапів — від реєстрації та розгляду в комітетах до голосування в сесійній залі. Зазвичай лише підготовка висновків комітетів може тривати до місяця, однак для невідкладних ініціатив законодавство передбачає можливість скорочення цих строків. Якщо Верховна Рада визнає документи невідкладними або застосує спеціальну процедуру, їхній розгляд може відбутися значно швидше.

Автор матеріалу також звернув увагу, що окремі законопроєкти мають важливе значення для бізнесу та місцевих громад. Зокрема, йдеться про податкові стимули, підтримку логістичної інфраструктури, спрощення механізмів отримання гуманітарної допомоги, а також створення обов'язкових запасів ресурсів для реагування на кризові ситуації.

Після ухвалення Верховною Радою законопроєкти мають бути підписані Головою парламенту та передані Президенту. Лише після підписання главою держави й офіційного оприлюднення вони набудуть чинності. У "Судово-юридичній газеті" наголошують, що для ефективної підготовки до опалювального сезону критично важливо, аби ці рішення почали діяти якомога швидше — ще до настання холодів.

Нагадаємо, що, як пояснив секретар РНБО Ігор Клименко, російські удари по складах 5 серпня підтвердили, що РФ не відмовилася від планів атакувати енергетичну систему України й лише посилюватиме такі удари з наближенням опалювального сезону. Він наголосив, що держава має використати час до зими для максимального посилення захисту критичної інфраструктури та забезпечення безперебійної роботи систем електро-, тепло- і водопостачання.

Крім того, Фокус писав, що, за словами прем'єр-міністра Сергія Корецького, майбутня зима буде непростою. Він зазначав, що енергетичній галузі України перед початком опалювального сезону необхідно ще близько 650 млн євро міжнародної підтримки.