Розділи
Матеріали

НБУ дозволив знімати з рахунків удвічі більше готівки: "А знаєте чому?" — пояснення експерта

Дар’я Денисова
Стало відомо, скільки грошей можна знімати та витрачати з 11 серпня | Фото: колаж Фокус

Нацбанк дозволив знімати з рахунків удвічі більше готівки, а ліміт на оплату за кордоном гривневою корпоративною карткою зріс до 400 тис. грн на місяць. Чому регулятор пішов на таке послаблення і чому воно, за оцінкою фінаналітика, не має створити додаткового тиску на готівковий валютний ринок?

Від 11 серпня українські компанії отримали можливість знімати більше готівки та витрачати більше коштів за кордоном. НБУ також послабив низку валютних обмежень для населення. На Фокусі — пояснення, чому регулятор пішов на таке рішення та чи може воно створити додатковий тиск на валютний ринок.

Національний банк України запровадив черговий пакет пом'якшення валютних обмежень. Від сьогодні з гривневого рахунку в Україні тепер можна зняти до 200 тис. грн на день, а витрачати за кордоном із гривневої корпоративної картки — до 400 тис. грн на місяць.

Регулятор пояснює валютну лібералізацію необхідністю підтримувати економічну активність. Водночас НБУ наголошує, що нові послаблення були враховані в його оновленому макроекономічному прогнозі й не мають створити загроз для валютної стабільності.

Але чому саме зараз НБУ вирішив збільшити доступні суми?

Зміна лімітів на зняття готівки — було/стало
Фото: Фокус

Нові ліміти на зняття коштів: що саме дозволили

Тож, для юридичних осіб Нацбанк збільшив кілька ключових лімітів.

  1. Відтепер з гривневих рахунків в Україні компанії можуть знімати до 200 тис. грн на день. Раніше ліміт становив 100 тис. грн.
  2. Удвічі (зі 100 тис. до 200 тис. грн на день) збільшено і максимальну суму зняття коштів із валютних рахунків в Україні та за кордоном.
  3. Змінилися правила і для корпоративних карток. За кордоном із гривневої корпоративної картки тепер можна знімати до 140 тис. грн на календарний місяць. Раніше діяло обмеження 17,5 тис. грн на тиждень.
  4. Ще більше зріс ліміт на безготівкові витрати. Оплачувати товари, роботи та послуги за кордоном гривневою корпоративною карткою тепер можна на суму до 400 тис. грн на місяць замість 150 тис. грн.

Водночас для аналогічних операцій за кордоном із валютних корпоративних карток встановленого такого ліміту немає.

Чому НБУ послабив обмеження на зняття готівки

Валютні обмеження були одним із інструментів, які НБУ застосував після початку повномасштабної війни для стримування відтоку капіталу та підтримання стабільності валютного ринку.

Під час адаптації економіки регулятор поступово розширює перелік дозволених операцій. Цього разу НБУ збільшив не лише окремі ліміти для компаній, а й можливості населення.

Так, фізичним особам дозволили купувати безготівкову іноземну валюту на 200 тис. грн на місяць замість 50 тис. грн. У межах цієї суми також можна купувати банківські метали та цінні папери іноземних емітентів.

На думку фінансового аналітика Андрія Шевчишина, саме тут виникає головне питання: чому НБУ може дозволити людям купувати значно більше валюти, не очікуючи різкого тиску на готівковий ринок.

"А знаєте чому таке послаблення? Й не буде впливу на готівковий ринок (не очікується). Тому що запущена жорстка система фінмоніторингу та внутрішньобанківського аналізу, яка буде відсіювати операції до 50К грн", — пояснив він.

Тобто, за його оцінкою, збільшення формальних лімітів не означає автоматичного доступу до них для будь-яких коштів. Банки додатково аналізують походження грошей і характер операцій.

"Тобто, якщо гроші офіційні, то купуйте в нових лімітах. А якщо немає офіціозу — то фінмон не пропустить", — каже Шевчишин.

Тому можна сказати, що логіка послаблення полягає не лише в тому, щоби дозволити більші операції, але й контролювати походження коштів, а отже і стримувати використання нових лімітів для непрозорих операцій.

Для чого збільшили ліміти компаніям

Для юридичних осіб зміна правил має передусім практичне значення.

Збільшення ліміту на зняття готівки дає змогу компаніям проводити більший обсяг операцій, для яких потрібні готівкові кошти.

Ще більш суттєво змінився ліміт на розрахунки за кордоном. Замість 150 тис. грн на місяць компанія тепер може оплачувати гривневою корпоративною карткою товари, роботи та послуги на суму до 400 тис. грн. Йдеться, зокрема, про компанії, які мають регулярні витрати за межами України.

Окреме послаблення отримали експортери

НБУ також дозволив українським експортерам переказувати кошти нерезидентам за договорами експорту товарів для сплати штрафів, пені, бонусів, відшкодування витрат та збитків. Але обсяг таких платежів обмежений.

Протягом календарного року їх загальна сума не може перевищувати 10% вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року.

Це дає експортерам більше можливостей виконувати фінансові зобов'язання перед іноземними контрагентами в межах уже укладених зовнішньоекономічних договорів.

Благодійність може збільшити доступний валютний ліміт

Ще один новий механізм стосується компаній, які підтримують українську армію.

До чинного так званого "донатного" ліміту НБУ запровадив і "додатковий" ліміт. Він формується на основі прямих благодійних внесків, здійснених із 10 серпня 2026 року на користь військових частин ЗСУ та Національної гвардії України.

Такі внески мають бути підтверджені відповідними документами та аудиторським звітом однієї з компаній "великої четвірки".

Також "інвестиційний" та "додатковий" ліміти або їх частину можна передавати іншим юридичним особам, які входять до тієї самої бізнес-групи.

"Інвестиційний" ліміт водночас залишається прив'язаним до коштів, залучених із-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємства, починаючи з 12 травня 2025 року.

Які операції залишаються доступними в межах лібералізації

Перелік операцій, які можна проводити в межах стимувальної валютної лібералізації, НБУ не змінював.

Зокрема, йдеться про:

  • репатріацію дивідендів;
  • закриття "старих" імпортних контрактів;
  • повернення передоплати за товари, які надійшли до початку повномасштабного вторгнення;
  • погашення "старих" зовнішніх позик;
  • фінансування закордонних представництв.

Що ще змінив НБУ

Пакет послаблень також передбачає низку інших змін. Серед них слід назвати можливість проводити репатріацію дивідендів у разі зміни організаційно-правової форми бізнесу, повертати гранти державним іноземним грантодавцям та ООН, купувати валюту гарантами й поручителями за валютними банківськими кредитами.

А ще розширено також перелік операцій, за якими банки можуть здійснювати розрахунки за акредитивами, гарантіями та контргарантіями.

Окремо передбачено можливість переказувати кошти для сплати реєстраційних внесків за участь у міжнародних заходах, здійснювати визначені урядом перекази Фондом розвитку інновацій та перераховувати кошти на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, які передбачають покриття політичних ризиків.

Чи створять нові ліміти тиск на валютний ринок

НБУ заявляє, що пакет послаблень не повинен загрожувати валютній стабільності.

За даними регулятора, нові рішення вже враховані в оновленому макроекономічному прогнозі. НБУ очікує, що міжнародні резерви України у 2026 році зростуть майже до 70 млрд доларів.

Тому логіка нового пакета полягає у поступовому послабленні воєнних валютних обмежень там, де це дає змогу ситуація на фінансовому ринку, одночасно зберігаючи контроль за походженням коштів і ризиками відтоку капіталу.

Для компаній найбільш відчутний результат уже з 11 серпня — 200 тис. грн на день на зняття коштів із рахунків і до 400 тис. грн на місяць на оплату за кордоном гривневою корпоративною карткою.

Нагадаємо, голова НБУ Андрій Пишний вже заявляв про збільшення ліміту на придбання населенням безготівкової валюти, банківських металів та цінних паперів іноземних емітентів з 50 тис. грн до 200 тис. За його словами, цей крок зробили для того, щоб "українці мали ширший вибір інструментів для управління власними заощадженнями".

"Водночас наше завдання залишається незмінним — зберігати привабливість гривневих депозитів та ОВДП", — раніше сказав Пишний.

Також у Нацбанку підрахували міжнародну допомогу Україні. Від початку повномасштабної війни Україна отримала майже 200 млрд доларів прямого бюджетного фінансування від партнерів.