Українська енергетика отримає батареї на 400 МВт·год: чи врятують вони від великого блекауту взимку

Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFC) схвалила кредит на 85 млн євро для проєкту систем накопичення енергії найбільшому приватному інвестору енергетичної галузі України ДТЕК. Йдеться про комплекс загальною потужністю 200 МВт та енергоємністю 400 МВт·год, який планують розмістити на шести майданчиках у центральній частині України. Про це повідомив енергетичний експерт, директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

За словами Омельченка, загальна вартість проєкту становить близько 125 млн євро.

"Батареї не замінять генерацію. Але без них сучасна енергосистема не може бути стійкою", — зазначив експерт.

Схвалений DFC кредит є найбільшим кредитним фінансуванням цієї установи в енергетичному секторі України від початку повномасштабного вторгнення.

Як батареї допоможуть енергосистемі

Омельченко виділив кілька основних функцій систем накопичення енергії.

Насамперед вони можуть швидко реагувати на аварійні зміни в енергосистемі. За словами експерта, батареї здатні змінювати режим роботи за лічені мілісекунди. Це дає змогу підтримувати частоту, компенсувати короткочасні дебаланси та зменшувати ризик розвитку аварії після пошкодження генерації або мережевих об'єктів.

Друга функція — додаткова гнучкість системи. Накопичувачі можуть заряджатися у години надлишку електроенергії, а потім віддавати її під час пікового попиту.

"Це особливо важливо для енергосистеми зі значною часткою атомної генерації та поступовим збільшенням сонячних і вітрових потужностей", — пояснив Омельченко.

Третя перевага, на яку звернув увагу експерт, — підвищення стійкості розподіленої енергосистеми. Батареї розмістять на шести окремих майданчиках, тому пошкодження одного об'єкта не означатиме втрату всього комплексу.

Батареї не зможуть замінити зруйновані електростанції

Водночас накопичувачі не виробляють електроенергію самостійно. Омельченко наголосив, що 200 МВт — це потужність, яку система може видавати приблизно протягом двох годин, з огляду на заявлену енергоємність у 400 МВт·год.

Тому такі системи не можуть замінити зруйновані теплові або гідроелектростанції. Також самі батареї не здатні запобігти масштабному блекауту після системного удару по енергетиці.

За словами експерта, накопичення потрібно розвивати одночасно з іншими елементами енергосистеми. Йдеться про розподілену газову генерацію, сонячні та вітрові електростанції, посилення міждержавних перетинів, модернізацію мереж, фізичний захист ключових енергооб'єктів та надійну протиповітряну оборону.

Що означає кредит США для інвестицій

Омельченко також звернув увагу на значення рішення DFC для залучення інвестицій в українську енергетику.

"Рішення американської державної фінансової установи підтримати великий енергетичний проєкт у країні, де триває війна, свідчить про можливість оцінювати й страхувати частину воєнних ризиків", — написав експерт.

Водночас, на його думку, одне рішення про кредитування ще не означає інвестиційного прориву. Для масштабного залучення приватного капіталу, зазначив Омельченко, Україні потрібні прогнозовані правила ринку, зрозуміла модель оплати допоміжних послуг, прозорі умови приєднання до мереж та належний захист прав інвесторів.

"Сучасна енергетична стійкість — це вже не лише кількість встановлених мегаватів. Це здатність системи швидко реагувати на удари, маневрувати, локалізувати аварії та відновлювати роботу", — підсумував експерт.

На його думку, саме в цьому полягає стратегічна цінність систем накопичення енергії для України.

Нагадаємо, за словами народної депутатки від партії "Слуга народу" та голови бюджетного комітету ВР Роксолани Підласи, уряд відклав витрати на підготовку до зими. На кінець року перенесли 39 млрд грн, які мали піти на укриття в лікарнях та школах й на захисні споруди для об'єктів енергетики. При цьому може так статися так, що гроші на це не встигнуть прийти на рахунки до кінця поточного року. Зі слів народної депутатки, ситуація з українським бюджетом "погана".