Розділи
Матеріали

Грошей не вистачає, а заводи під обстрілами: чому український оборонпром уперся в стелю

Станіслав Гурко
Українська оборонка не може нарощувати виробництво | Фото: AFP

Українська оборонна промисловість, яка активно розвивалася після початку повномасштабного вторгнення Росії, зіткнулася з обмеженнями, що заважають нарощувати виробництво.

Серед головних проблем — нестача фінансування, кваліфікованих працівників, безпечних виробничих майданчиків і складнощі із залученням інвестицій, пише The Wall Street Journal із посиланням на представників оборонної галузі та військових аналітиків.

За даними видання, фінансування українського оборонно-промислового комплексу розподілене між понад 1300 підприємствами. Через це компанії, які розробляють і виробляють найбільш ефективні зразки озброєння, не завжди отримують достатньо коштів для масштабування.

Зокрема, Україна не може виготовляти власні ракети, як-от "Нептун", у таких обсягах, як Росія. Саме ці ракети використовувалися під час удару по Кримському мосту.

Як зазначає WSJ, значна кількість невеликих компаній, які експериментують із новими розробками, зокрема безпосередньо поблизу лінії фронту, зробили український оборонний сектор гнучким та інноваційним. Водночас внутрішній ринок виявився недостатньо великим, щоб забезпечити можливості для зростання всіх виробників.

Колишній офіцер ВМС США Ніко Вудс, який консультував український уряд із питань оборонного виробництва, пов'язує розпорошення фінансування з особливостями системи закупівель. За його словами, окремі військові командири можуть самостійно замовляти обладнання або отримувати його як пожертви.

"Багато компаній не приносять реальної користі військовим зусиллям… навпаки, вони лише посилюють конкуренцію за обмежені фінансові ресурси", — зазначив Вудс.

Ще однією перешкодою залишаються російські обстріли. Генеральний директор конструкторського бюро "Луч", яке розробляє ракети "Нептун", Олег Коростельов розповів, що підприємству доводиться розосереджувати виробничі потужності, щоб захистити їх від атак.

Водночас виробникам дедалі складніше знаходити кваліфікованих працівників. Один із керівників компанії Ark Robotics пояснив WSJ, що мільйони українців виїхали за кордон або служать у війську.

Проблемою залишається і пошук приміщень для розширення виробництва. За словами представника компанії, власники нерухомості неохоче здають площі оборонним підприємствам, побоюючись, що їхні об'єкти можуть стати цілями російських ударів.

Через складнощі із залученням фінансування та пошуком виробничих майданчиків усередині країни українські оборонні компанії починають активніше шукати можливості за кордоном.

Зокрема, Ark Robotics, яка залучає іноземні інвестиції, перенесла штаб-квартиру до Естонії та налагодила там виробництво безпілотників.

Інші компанії також розглядають можливості виходу на міжнародні ринки:

  • Fire Point розглядає можливість продажу частки в бізнесі, повідомив один із співзасновників.
  • Swarmer у березні вийшла на фондовий ринок у Нью-Йорку, а нині базується в Остіні, штат Техас.

Генеральний директор компанії Uforce Олег Рогінський пояснив, що виробників приваблюють можливості залучення капіталу та доступ до більших ринків.

"Речь йде про доступ до капіталу та більш широких ринків, тоді як вести виробництво в самій Україні стає дедалі складніше", — сказав він.

Попри труднощі, Україна продовжує запускати спільні оборонні проєкти із західними партнерами.

У липні в Парижі створили Антибалістичну коаліцію, яка працює над системою "Фрея". Її розробляють як дешевшу та масовішу альтернативу зенітно-ракетним комплексам Patriot.

Міністр оборони Швеції Пол Йонсон раніше заявляв, що на створення такої системи може знадобитися до двох років.

Водночас співпраця із західними партнерами супроводжується бюрократичними труднощами. Запрошений науковий співробітник Центру державного управління та національної безпеки Королівського коледжу Лондона Кріс Пул у коментарі Al Jazeera звернув увагу на те, що процедури захисту технологій у західних країнах не встигають за темпами війни.

"Цикли ітерацій настільки швидкі, що те, що зареєстровано та захищено, часто вже застаріло", — пояснив експерт.

Нагадаємо, що у квітні президент України Володимир Зеленський повідомив про укладення 10-річних угод із Саудівською Аравією, ОАЕ та Катаром щодо експорту українських дронів та інших оборонних технологій. Також, за його словами, ще низка країн Близького Сходу та Кавказу виявили інтерес до спільного виробництва та розвитку українських безпілотних систем.

Також Фокус писав, що президент Франції Емманюель Макрон на засіданні "Коаліції охочих" оголошував, що Париж додатково передасть Києву ракети Aster та винищувачі Mirage.