Офіцер без вищої освіти: як позначаться на фронті зміни в законі про військову службу

У вівторок, 18 липня, президент України Володимир Зеленський підписав закон, що дозволяє під час воєнного стану присвоювати офіцерські звання сержантам, які мають бойовий досвід від пів року, але не мають спеціальної вищої освіти. Крім цього, у тих, хто претендує на звання офіцера, не повинно бути непогашених дисциплінарних стягнень.

Раніше офіцерське звання присвоювали тільки захисникам зі спеціальною вищою освітою. Під час дії особливого періоду, наприклад, воєнного стану, підставою могла бути вища освіта не нижче бакалавра з проходженням курсу військової підготовки, що відповідає профілю службової діяльності.

Законодавці зберегли обов'язок проходження теоретичного курсу військової підготовки для офіцерів без вищої освіти, тільки навчатися вони будуть вже після війни.

Також згідно з пояснювальною запискою до закону, ініціатива спрямована на те, щоб запобігти дискримінації солдатів, які фактично, але без звання, займають офіцерські посади, але не отримують відповідних виплат.

"У країнах НАТО вища освіта та офіцерські звання не пов'язані між собою, важливий бойовий досвід. Ідея вищої освіти для офіцерів виникла в СРСР і ввів її Брежнєв, тоді ж і з'явилася нова проміжна посада — прапорщик. До вже наявної первинної військової освіти додали дисципліни технічних наук, і здобуття такої освіти затягнулося до 5 років", — говорить Фокусу військовий експерт Інституту ЄвроАтлантичного співробітництва Ігор Козій.

При цьому збільшилося і навантаження на бюджет — більше грошей виділялося на військові училища. За словами експерта, новий закон спрямований ще й на те, щоб переспрямувати бюджет із військово-освітніх закладів на більш ефективні військові напрями.

"Війна вимагає якнайшвидше готувати тих, хто буде направляти війська. Але неправильно думати, що офіцерський склад у ЗСУ закінчується і саме тому ухвалили закон. Такий метод застосовувався і у Велику вітчизняну війну, коли за 6 місяців готували офіцерів, економили час. Рішення влади в цьому питанні зрозуміле, але потрібно враховувати, що якість офіцерів при цьому не збільшиться", — вважає Козій.

Безперечно, бойовий досвід військовослужбовця дуже важливий і солдати охочіше підуть за тим, хто воює на фронті не перший рік, ніж за тим, хто п'ять років вивчав тактику ведення бою, але не застосовував її на ділі. Але за словами експерта, теорія і вивчення військових дисциплін здатні вберегти солдатів від фатальних помилок на фронті.

"Хто на сьогодні із випускників, молодих лейтенантів, може мені відповісти на просте запитання: чи потрібна йому вакуумна зброя для проходження першої та другої ліній оборони? Навряд чи велика кількість зможе відповісти правильно. А цього вчать, і подібні знання здатні вберегти життя солдатів і вести ефективні бойові дії", — каже Козій.

Має існувати теоретична підготовка військових, і зокрема вивчення основ про перспективи зброї, їхнє нове застосування та принципи роботи з боєприпасами сучасного зразка. За словами експерта, вчасно отримані знання здатні вберегти життя солдатів, які здобувають їх на практиці в бою.

"Це все одно що балерину готувати в залі важкої атлетики. Я не кажу, що вища освіта військового в умовах нинішньої війни є вкрай важливою, але важливо, щоб в офіцерського складу були теоретичні знання, здатні вплинути на перебіг воєнних дій. А чи можна такі отримати в повному обсязі за місяць? Навряд чи", — вважає Козій.

Фокус раніше писав про те, що 30 червня Володимир Зеленський підписав закон, що стосується виплат військовим. Згідно з документом, зарплати підвищили строковикам, курсантам та інструкторам. Крім того, закон збільшив тривалість відпусток для військовослужбовців.

Також, 29 червня стало відомо, що депутати Верховної Ради розширили список призовників на службу у 2023 році. Зміни торкнулися тих українців, під опікою яких перебувають родичі з інвалідністю першої та другої груп.