Ловлять ухилянтів у Telegram: як військкомати в Україні збирають особисті дані чоловіків
Творці "антимобілізаційних" Telegram-каналів у Львівській області зізналися у співпраці з ТЦК. Передача особистих даних без згоди особи незаконна, але адміністратори чатів прикриваються 65-ю статтею Конституції України, яка зобов'язує громадян захищати країну під час війни. Фокус вивчав, чи будуть юридичні наслідки за такі вчинки.
Адміністратори Telegram-каналів, де публікували дані про видачу повісток військовозобов'язаним у Львівській області, зізналися у співпраці з військкоматами. Вони передали ТЦК особисті дані підписників.
Дані передали до військкоматів після того, як чати набрали велику кількість підписників. Цікаве обґрунтування такого вчинку: адміністратори пішли на правопорушення, прикриваючись статтею 65 Конституції України, яка зобов'язує громадян захищати країну.
"Наразі ваші контактні та особисті дані передано до районного ТЦК і СП. Слава Україні, ми переможемо", — йдеться у зверненні до читачів.
Львівський обласний ТЦК у розмові із Фокусом спростував наявність зв'язків з адміністраторами чатів, де публікували інформацію про видачу повісток у Львівській області.
"Ні, нам не передавали [особисті дані підписників пабліків]. Ми не знаємо, про які пабліки йдеться і хто там що веде. У ТЦК є офіційна сторінка у Facebook — там звертаються. Хто і звідки знаходить інформацію, мені невідомо", — розповів один із працівників центру.
Співробітники ТЦК запевнили, що не співпрацюють з адміністраторами пабліків.
В'язниця чи штраф? Чи реально покарати анонімних адмінів
Відповідно до Закону "Про захист персональних даних", за поширення особистих даних без згоди особи можна отримати штраф до 34 000 гривень. А за статтею 182 Кримінального кодексу України за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконну зміну такої інформації, передбачено покарання у вигляді виправних робіт до двох років, арешту до шести місяців або обмеження волі до трьох років.
Керівний партнер адвокатської компанії "Ілляшев та Партнери" Михайло Ілляшев розповів Фокусу, що перед збором і надсиланням особистих даних передплатника потрібен документ, що підтверджує, як ці дані зберігатимуть і використовуватимуть. Необхідно проаналізувати і роботу конкретного Telegram-каналу. Можливо, під час підписки є користувацька угода, в якій зазначено, які права і для яких цілей можуть передаватися особисті дані передплатників.
"В іншому випадку особисті дані можуть передаватися тільки за законними запитами правоохоронних органів. Потрібно з'ясовувати, що за Telegram-канал, хто його власник і що робила людина, яка на нього підписалася. Чи розміщена публічно інформація, як вони використовують дані. Часто ці канали анонімні й неможливо знайти інформацію, кому пред'являти претензії", — пояснив юрист.
З іншого боку, як вказує фахівець, людина сама відкрито розміщує особисті дані шляхом реєстрації в месенджері.
"Якщо цей канал дійсно створили для виявлення тих, хто ухиляється від мобілізації, адміністратори повинні інформувати про це заздалегідь. Треба дивитися, чи немає в публічній площині інформації про збір, обробку та передачу даних на розсуд адміністратора/власника каналу", — додав Ілляшев.
Фокус раніше писав, що українські військкоми приносять повістки за місцем проживання військовозобов'язаних. Чоловіки призовного віку часто отримують повістки на вулицях.
На думку прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, Захід хоче, щоб Україна воювала до останнього солдата і для цього надсилатиме гроші та зброю.