Подыгрывает РФ ради дешевого газа? Венгрия может ветировать вступление Украины в ЕС из-за языка

Віцепрем'єр-міністерка Ольга Стефанішина в інтерв'ю Financial Times повідомила, що Україна готова внести поправки до законодавства про національні меншини, якщо це необхідно для врегулювання питань щодо членства в ЄС. Але спочатку необхідно провести переговори з Угорщиною та Румунією, які висувають певні вимоги та застереження щодо прав своїх етнічних меншин в Україні.

Про які саме правки йтиметься, поки озвучено не було. Як відомо, головне роздратування Будапешта пов'язане із Законом про освіту, який Рада ухвалила ще 2017 року. Документ гарантує навчання в українських школах державною мовою, що дуже не подобається угорцям, які наполягають на тому, що етнічні меншини мають здобувати освіту виключно рідною мовою.

Унаслідок довгих дебатів Україна 2020 року запропонувала кілька моделей шкільної освіти для нацменшин. Зокрема, діти, які проживають у прикордонних із Україною та ЄС регіонах, для яких рідною є одна з мов Європейського Союзу, можуть із 1-го до 4-го класу навчатися своєю мовою з вивченням української. Із 5 класу частка державної мови щороку має збільшуватися — з 20% до щонайменше 40% до 9-го класу. У старшій школі щонайменше 60% навчання має вестися українською мовою. Також Україна продовжила дію перехідного періоду на українську мову до 1 вересня 2024 року. Але все це не заспокоїло Угорщину.

Крім мовного питання, Будапешт не згоден і з іншими правовими нормами України, зокрема з новим законом про нацменшини, який Рада ухвалила наприкінці 2022 року. Цей документ був однією з основних вимог Єврокомісії для початку переговорів про вступ України до ЄС. В уряді закон називали рамковим і обіцяли вести державну політику з урахуванням інтересів усіх представників меншин. Однак угорців це не переконало. Вони вимагали внести зміни на їхніх умовах. Віцепрем'єрка Ольга Стефанішина після того, як Венеційська комісія озвучила свої рекомендації щодо документа, сказала, що Київ "не почувається зобов'язаним реагувати або якось діяти у зв'язку з цими рекомендаціями".

Щоб заблокувати переговорний процес щодо вступу України до ЄС, достатньо одного вето Угорщини.

Потрібен консенсус

"Поки різні країни вступали до ЄС, на їхньому шляху виникали проблеми — надумані чи ні. Така практика існує. Що стосується побоювань Угорщини, щоб заспокоїти, насамперед потрібно дійти згоди, що звинувачення України в обмеженні прав нацменшин обґрунтовані. Поки що звинувачення, які пов'язані із законом про мову або законом про освіту, є маніпулятивні", — каже Фокусу голова комітету з питань інтеграції України в ЄС, нардепка Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Народна депутатка нагадала, що Верховна Рада зробила максимум, щоб продемонструвати свою готовність до врегулювання проблеми в правових межах — продовжила перехідний процес навчання на українську мову, а також взяла до уваги рекомендації Венеційської комісії щодо закону про нацменшини.

"Уряд України готовий вести двосторонній діалог, шукати рішення, щоб заспокоїти Угорщину. Головне, щоб це була двостороння дорога. На жаль, часто в конструктивний діалог "додають гостроти" політизовані вимоги Угорщини, які спрямовані на реалізацію політики прем'єр-міністра Орбана та його команди", — додала Климпуш-Цинцадзе.

За словами аналітика Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Володимира Горбача, питання захисту прав нацменшин — один із основних посилів зовнішньої політики Угорщини.

"Це принципове питання для нинішнього уряду, оскільки угорці, які живуть за кордоном, голосують на виборах. Керівна партія прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана "Фідес" робить ставку на цей електорат, оскільки їм критично бракує голосів, щоб отримати абсолютну більшість. Із цієї причини вони продовжуватимуть вимагати [реалізації політики щодо нацменшин на їхній розсуд] із політичних причин", — каже Фокусу Горбач.

За словами експерта, щоб заблокувати переговорний процес щодо вступу України до ЄС, достатньо одного вето Угорщини. Країна неодноразово користувалася такою можливістю в інших питаннях — наприклад, блокувала проведення засідань комісії "Україна-НАТО", виступала проти надання допомоги Євросоюзу для України на 2023 рік на суму 18 мільярдів євро.

Якби Угорщина справді хотіла захищати права етнічних груп, вона б перша виступала за вступ України до ЄС.

"Вони хвилюються через мову, наполягають, щоб у школі навчалися виключно угорською. Румунія та Польща проводять виваженішу політику щодо своїх меншин. Ці країни не проти, щоб етнічні поляки та румуни інтегрувалися в український правовий і культурний простір. Вони розуміють аргументи України про те, що представники нацменшин мають вивчати державну мову, щоб інтегруватися в суспільство. Угорці цього не розуміють і не приймають. На початку 90-х між Україною та Угорщиною було ухвалено угоду про те, що угорці здобуватимуть середню освіту винятково рідною мовою, щоб потім навчатися та працювати [в країні походження]. Коли було ухвалено нову редакцію закону про освіту ще за часів президентства Петра Порошенка, угорці продовжували стояти на своєму", — зазначає експерт.

Політичний аналітик Петро Олещук вважає, що в основі претензій Угорщини може бути не тільки політичний мотив захищати права нацменшин, а й спроба підіграти Росії, щоб вибити преференції.

"Саме євроінтеграція України відкрила б для Будапешта більше можливостей, щоб поставити питання про захист прав етнічних угорців. У них з'явилося б більше важелів впливу на рівні європейських правових структур. Тому, якби Угорщина справді хотіла захищати права етнічних груп, вона б перша виступала за вступ України до ЄС. Але оскільки ситуація прямо протилежна, вважаю, країна використовує це як привід, щоб підіграти РФ і отримати для себе дешевий газ", — міркує в розмові з Фокусом експерт.

Економічна ситуація там погіршується у зв'язку з політикою Орбана, і, якщо їм зменшать фінансування, вони можуть стати лояльнішими.

Підіграють Росії

Олещук згадує, що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не приховує свого ставлення до повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Він неодноразово закликав Київ домовлятися з Росією за будь-яку ціну, щоб зупинити війну, а також критикував стратегію ЄС щодо підтримки України.

"Не секрет, що Угорщина підіграє Росії. Скільки разів влада зустрічалася з керівниками РФ, робила заяви про те, що Україна повинна будь-яким способом домовлятися, жертвуючи своїми інтересами, щоб завершити війну. Це проросійська країна сучасного Європейського Союзу. І тільки вона блокує можливість вступу України до ЄС", — продовжує експерт.

За словами Олещука, у країн-членів Євросоюзу є свої важелі впливу, які можуть бути задіяні за необхідності переконати Угорщину.

"Етнічних угорців, які проживають на території України, не колосальна цифра. За такою аналогією будь-які інші нацменшини можуть звернутися до Києва з подібною вимогою. І це призведе за фактом до зменшення ролі державної мови. Якщо Угорщина налаштована на компроміси, їх необхідно шукати, обговорювати в межах законодавства та Конституції України. Можливо, розглянути варіант із приватними школами, де діти можуть глибоко вивчати угорську мову. Але якщо Будапешт маніпулює своїм правом вето, щоб на замовлення РФ блокувати євроінтеграцію України, нам необхідно залучати західних партнерів. Угорщина — дотаційна країна в межах ЄС. Економічна ситуація там погіршується у зв'язку з політикою Орбана, і, якщо їм зменшать фінансування, вони можуть стати лояльнішими. Німеччина, у першу чергу, як одна з найсильніших економічних країн ЄС може гостро поставити це питання. Тоді Угорщина може змінити свій підхід", — резюмував експерт.

Нагадаємо, лідери Європейського Союзу хочуть приєднати до блоку ще 8 країн. Процес може зайняти близько 7 років.

Також Фокус розповідав про те, що глава МЗС Німеччини Анналена Бербок назвала заплановане розширення ЄС необхідним геополітичним наслідком війни, яку розв'язала Росія.