"Бомба уповільненої дії": РФ може підірвати Курську АЕС для зриву наступу ЗСУ, — експерт
Росіяни реалізували далеко не першу провокацію на атомній станції поблизу кордону з Україною. Ядерні об'єкти в РФ завжди були зоною підвищеного захисту ППО, випадковий проліт дронів майже неможливий. Але якщо через подібні атаки вибухнуть реактори, ефект буде як від подій у Чорнобилі.
РосЗМІ повідомили про атаку безпілотниками по Курській атомній електростанції (АЕС). На місці нібито знайшли три невідомі дрони: перший упав у зоні кінологічного містечка і не вибухнув, другий реактивний БПЛА літакового типу лежав на асфальті, вибухівка також не спрацювала. Третій дрон атакував склад з ядерними відходами, але пошкодив лише фасад будівлі.
Міноборони РФ пізніше звинуватило Україну в запуску дронів 26 жовтня в районі 19:30, 21:00 і 23:50. Чергові засоби ППО перехоплювали БПЛА над територією Курської області в районі міста Курчатов, де розташована Курська АЕС.
Губернатор Курської області Роман Старовойт не коментував атаки. Агентство ТАСС зазначило, що Курська АЕС зараз працює штатно, а постраждалих і руйнувань не було. Російська газета "Известия" пише, що атаки дронами не вплинули на роботу станції.
"Курська АЕС працює в штатному режимі: енергоблоки №2, №3, №4 на потужності, встановленій диспетчерським графіком, енергоблок №1 — у режимі експлуатації "без генерації", — розповіли працівники АЕС.
Цікаво, що новини про атаку дронами поширили після удару дронами-камікадзе Shahed російськими військами біля української Хмельницької АЕС у ніч на 25 жовтня. Через атаку ЗС РФ травми отримали близько 20 місцевих жителів.
На думку військового експерта Дмитра Снєгирьова, російські війська реалізували вже не першу провокацію на Курській АЕС із подальшим звинуваченням Києва.
"Події на Курській АЕС — це продовження шантажу, який ми бачили на ЗАЕС. Росіяни хочуть знизити градус уваги світової спільноти після атаки іранськими БПЛА на Хмельницьку АЕС. Провокації на таких об'єктах вважаються актом міжнародного тероризму", — пояснив він.
Інцидент на Курській АЕС призведе до радіоактивного забруднення території Росії та Європи. Подібні сценарії вигідні Москві, щоб представити Україну в образі країни-терориста, додав Снєгирьов.
Аналітик підкреслив, що ядерні об'єкти в Росії є зонами підвищеного захисту для засобів ППО. Тому вільний проліт дронів малоймовірний.
"Боєприпас уповільненої дії": що дає підрив АЕС під час війни?
Атомні станції входили до військової доктрини СРСР, їх розглядали як "боєприпаси уповільненої дії". Росія із задоволенням перейняла цей досвід, коментує Фокусу військовий експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Ігор Козій.
"У СРСР атомні станції розглядалися як боєприпас уповільненої дії. Підрив АЕС заради зриву наступу противника. Нещодавно ми спостерігали захоплення Запорізької АЕС і постійний шантаж з її підривом. Окупанти не просто так хотіли захопити і Рівненську АЕС. Сценарії розробляло Головне управління військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Росії", — розповів експерт.
Зазначимо, що з початком повномасштабної війни російські війська вважали ЗАЕС однією зі стратегічних точок, яку треба взяти якнайшвидше. Станцію хотіли переключити для роботи на тимчасово окуповані території України, зокрема й для Криму.
Зброю масового ураження, за словами фахівця, можна використати в кількох напрямках: вдарити ядерними боєголовками або за принципом Чорнобильської АЕС.
"Різниці з приводу близькості до РФ чи України немає. Чорнобильська станція вибухнула, відчули в Норвегії, Японії та інших країнах", — зауважив Козій.
"Як було в Чорнобилі": наслідки вибуху Курської АЕС
Реактори на Курській АЕС такі самі, як і на Чорнобильській. На ній стоїть чотири блоки РБМК 1000, сказав завідувач відділення атомної енергетики Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України Володимир Борисенко.
"Кількість палива — до 200 тонн у кожному блоці. Захисного контайнмента (оболонки) вони не мають, як наприклад у реакторах ВВЕР-1000. Умовні наслідки вибуху будуть порівнянні з чорнобильською трагедією, але не думаю, що дрон здатен на таке", — зазначив учений.
Доцільність у такій атаці з боку України, за його словами, зводиться до нуля. Курська АЕС досить близько розташована до українських кордонів.
Активна зона АЕС перебуває за бетонною плитою завтовшки 2,5 метрів і вагою 2 500 тонн, тому не будь-який снаряд може її пробити, додав Борисенко.
Нагадаємо, 11 жовтня ФСБ звинуватила "українських диверсантів" у зупинці одного з енергоблоків на Курській АЕС. Ця станція має потужність 4 ГВт.
Секретар РНБО Олексій Данілов у серпні заявив, що Україна не буде атакувати Курську АЕС, оскільки ця станція не є військовим об'єктом. РФ тиражує велику кількість фейків про нібито напади українських військових, вказував він.