Трагедія у 128-й бригаді. Військові ставлять запитання командирам і контррозвідці, хто винен у ракетному ударі
Любов до радянських традицій в армії призвела до масових небойових втрат. Небезпека ракетних ударів по Україні зберігатиметься цілодобово, але командири 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади, мабуть, думали, що їм пощастить. Фокус розбирався, чому на другий рік війни на фронті не дотримуються очевидних правил безпеки.
Військових 128-ї окремої гірничо-штурмової бригади зібрали в прифронтовому селі Запорізької області на честь Дня артилерії на нагородження. Свято в радянському стилі коштувало життя багатьом досвідченим бійцям.
Кількість жертв різниться: спочатку військові говорили про 28 загиблих, але вранці 6 листопада пресслужба 128-ї бригади в першому коментарі про подію повідомила про 19 жертв ракетного удару.
Пізніше стали відомі імена загиблих, серед яких:
- Сергій Кузнєв, ветеран АТО. Брав участь у бойових діях у Херсонській області та Соледарі,
- уродженець Виноградова Закарпатської області Дмитро Мілютін. Захищав Дебальцеве, у 2015 році його нагородили орденом "За мужність" III ступеня. Військкор Андрій Цаплієнко називав Мілютіна одним із найкращих і мотивованих артилеристів в Україні,
- колишній керівник Хмельницького обласного ТЦК Володимир Возний.
"Проводиться ретельна перевірка всіх обставин трагедії. Загинули найкращі наші бійці, обіцяємо помститися за побратимів у 100-кратному розмірі", — заявила бригада.
Міністр оборони України Рустем Умєров доручив Головній інспекції Міноборони провести перевірки. Спікер об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун у коментарі Фокусу заявив, що розслідування встановить усіх винних осіб. На уточнювальні запитання про причину трагедії та відповідальність командирів він відмовився відповідати, пославшись на відсутність права на коментарі.
Питання про провину командирів активно обговорюють і в соцмережах, за "радянщину" в армії пропонують жорстко карати. Волонтер і активіст Сергій Стерненко вважає, що за тими самими стандартами СРСР треба вводити кримінальну відповідальність за такі вчинки.
"Цікаво, чи покарають когось хоч цього разу. Буде як зазвичай. Усім військовим, хто має мої контакти: якщо вас командири будуть тягнути на такі заходи, негайно дайте мені знати. Будемо допомагати їм позбуватися шкідливих звичок", — писав він у Telegram.
Питання до контррозвідки
Опитані Фокусом військові впевнені, що в загибелі особового складу через ракетний удар ЗС РФ винне командування.
"В армії єдиний принцип начальства: хто дав команду, той і відповідає за неї. Питання варто адресувати людині, яка організувала захід і визначила точку збору. Чим він думав і керувався — питання відкрите. Чому над військовими висів БПЛА і ніхто не задався питанням, чий він. Незрозуміло, були взагалі наші сили РЕБ там, чи ні", — коментує Фокусу командир добровольчого розвідувального батальйону "Сонечко" Руслан Каганець.
Особовий склад 128-ї бригади не сповістили про небезпеку і не дали команду розосередитися. У зв'язку з цим Каганець бачить проблему комунікації між підрозділами: дрон могли побачити й інші бригади.
"Є питання і до контррозвідки. Військові могли спілкуватися з місцевим населенням і злити інформацію про нагородження. Це не виправдовує відсутність логіки організації таких заходів у прифронтовій зоні, адже скупчення машин і людей добре помітне", — додав він.
Масові збори військових досі не заборонили, оскільки командирам простіше контролювати особовий склад і тримати на очах великі групи, каже Каганець.
"Не можна ж скасовувати нагородження медалями. Це спосіб мотивації за заслуги перед країною і на другий рік війни він важливий. Не тільки ж штабникам виписувати собі нагороди", — розповів військовий.
Під час активних бойових дій у жодному регіоні України не можна збирати більше десяти осіб. Це правило, написане кров'ю, актуальне для військових і цивільних, сказав Фокусу полковник ЗСУ в запасі, льотчик-інструктор Роман Світан.
"Уся країна під загрозою ракетних ударів, у будь-який момент може прилетіти "Кинджал". А "совкові" заходи в армії просто треба заборонити", — вважає полковник.
На думку експерта, не варто сподіватися на сили РЕБ, оскільки всі дрони вони не зловлять. Безпілотник запустили для коригування вогню, але дані про позиції військових надали ворогові заздалегідь.
Досвідчений командир, як сказав експерт, не повинен постійно збирати особовий склад і стежити за ним. Бойові осередки від трьох до десяти осіб можуть контролювати заступники. Росіяни не стануть витрачати ракету "Іскандер" на таку невелику групу.
Як покарати винних командирів?
Причини поранень і загибелі солдатів під час війни розслідує комісія конкретної військової частини. Спочатку з'ясовуються причини та порушення правил безпеки, зазначає ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.
"За армійськими правилами, якщо є ознаки злочину в загибелі військового — відкривається кримінальна справа. Далі вона йде в Держбюро розслідувань і прокуратуру, а суд виносить вирок", — говорить він Фокусу.
Причетні до трагедії командири можуть не понести серйозного покарання. Найімовірніше, їх усунуть від виконання обов'язків, а Генштаб ЗСУ видасть розпорядження про заборону шикувань в Україні під час війни.
"На жаль, у нас щоб не робити дурниці, має статися біда. Схожа ситуація вже була в селі Гроза, коли на похорон зібралося багато людей. У Чернігові влаштували виставку дронів і теж поплатилися. Майже два роки війни, досі не всі зрозуміли, що можна робити, а що категорично заборонено", — міркує ветеран.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що ракетного удару по воїнах 128-ї гірсько-штурмової бригади можна було уникнути. Багатьом у Силах оборони заважає реалізуватися недбалість, порадництво і жахлива бюрократія, додав він.
Фокус раніше писав, що командувач Сухопутних військ ЗСУ Олександр Сирський у серпні нагороджував бійців штурмової бригади Нацполіції "Лють". Бійці проявили на фронті доблесть, відвагу і героїзм.