Студентам і родичам людей із інвалідністю приготуватися: кого позбавлять відстрочки від служби в ЗСУ
Парламентарії хочуть розширити чисельний склад армії. Якщо ініціативу підтримають, то відстрочку по догляду за особою з першою або другою групою інвалідності отримають далеко не всі. Перекриють і сірі схеми у ЗВО для вікових студентів. Фокус вивчив тонкощі ініціативи та з'ясував, кого відправлять на фронт.
Народні депутати України хочуть позбавити відстрочки від мобілізації студентів, які здобувають другу та третю вищу освіту, а також подружжя людей із інвалідністю і їхніх родичів не першого ступеня споріднення. Законопроєкт уже готують до реєстрації в парламенті, зазначила нардепка від "Слуги народу", заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар'яна Безугла.
Якщо закон ухвалять, на родичів людей із інвалідністю чекає таке:
- зменшиться коло громадян, які мають право на відстрочку з догляду за особою із першою або другою групою інвалідності або такою, що потребує постійного догляду, до членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки та батьки чоловіка (дружини), діти, діти чоловіка (дружини), зокрема всиновлені);
- ухилитися від призову шляхом оформлення фіктивного догляду за людьми з інвалідністю буде неможливо. Зміни в законодавстві передбачають, що право на відстрочку отримають ті, хто доглядає тільки за своїми батьками;
- військовозобов'язані, які мають дружину (чоловіка) з числа осіб із інвалідністю III групи, втрачають право на відстрочку.
Студенти-військовозобов'язані не зможуть уникнути призову до армії шляхом здобуття другої та третьої вищої освіти. Згідно з ініціативою, розшириться і список тих, кого ставитимуть на військовий облік.
Додадуться такі категорії:
- які служили в арміях інших країн до набуття громадянства України;
- засуджені до позбавлення або обмеження волі за кримінальні злочини зі звільненням від відбування покарання;
- які отримали після закінчення ЗВО або військової підготовки військові звання офіцерського складу.
"Законопроєкт створюється з урахуванням пропозицій як народних депутатів, так і Міноборони, військових формувань. Щодо студентів ви знаєте ситуацію — кількість студентів, які отримують другу та третю освіту, збільшилася різко. До того ж непослідовно за логікою їхнього професійного розвитку. Щоб уникнути зловживань, ми й опрацьовуємо всі законодавчі нюанси. На столі в мене лежить понад 160 сторінок", — пояснює Безугла в коментарі Фокусу.
Мета ініціативи, за її словами, полягає у вирішенні проблем, які накопичилися в процесі мобілізації. Це стосується як звуження можливості відстрочки та звільнення, так і розширення військового обліку, додала нардепка.
Коли треба відпускати військових?
Робоча група у Верховній Раді веде дискусії про підготовку не одного, а двох законопроєктів: один регулює право мобілізації, другий — соціальну підтримку та захист військовослужбовців. Жоден документ ще не готовий до реєстрації, пояснює Фокусу народний депутат від фракції "Європейська солідарність" Олексій Гончаренко.
"Проблем накопичилося дійсно багато. Головною з них я вважаю заміну військових, які служать із початку повномасштабної війни. Склалася дивна ситуація: вхід у Сили оборони є, а виходу — немає. Або "трьохсотим", або "двохсотим". Терміну служби не існує, і потрібно його визначити, щоб військові могли піти додому", — розповідає політик.
На думку Гончаренка, військових варто відпускати після 18 місяців служби в лавах ЗСУ.
"Ми тримаємо армію людей із інвалідністю 1 та 2-ї груп, немає права на звільнення в тих, хто повернувся з полону. Є прогалини в законодавстві, коли одна й та ж категорія має право на відстрочку, але не на звільнення. Це стосується усиновителів, так було і з чоловіками, у яких троє та більше дітей", — зазначає депутат.
Студенти й родичі людей із інвалідністю служитимуть? Що кажуть військові та юристи
Депутатська ініціатива справедлива та може прибрати багато корупційних схем, каже Фокусу командир добровольчого розвідувального батальйону "Сонечко" Руслан Каганець.
"Мій знайомий викладає в університеті післядипломної освіти. Коли він приходить до вікових студентів, старших за 25 років, він їх вітає так: "Слава Україні, ухилянти". Збереження держави та знищення ворога все ж таки пріоритетніше за здобуття освіти. Я зараз навчаюся в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі парламентаризму дистанційно завдяки інтернету від Starlink. Водночас я виконую бойові завдання", — наголошує військовий.
Сірих схем ухилення від мобілізації достатньо і у випадку з доглядом за людьми із інвалідністю. Кожен випадок індивідуальний і має бути розглянений окремо.
"Врегулювати деякі питання в плані мобілізації держава повинна, інакше буде хаос. Ухилянтам усе ж таки треба обрізати шляхи. Коли ти в 40 років під час війни раптом усвідомив, що хочеш бути магістром або йдеш вчитися на іншу спеціальність, це не зовсім усвідомлений вибір", — пояснює військовий.
За словами адвоката у сфері військового права Євгена Зурнаджи, чергове звуження мобілізаційного критерію — це політика влади щодо розширення кількісного складу армії для заповнення бойових втрат.
"Процес демобілізації людей, які воюють із самого початку повномасштабної війни, практично не проводиться. Фактично вони воюють майже два роки. Ймовірно, наступним кроком стане мобілізація людей із інвалідністю 3-ї групи. Їх можуть залучити не до бойових дій, а до риття окопів або іншої роботи, згідно з їхньою цивільною спеціальністю", — роз'яснює юрист.
Багато українців справді користувалися лазівками в законодавстві для уникнення мобілізації, зокрема шляхом вступу до аспірантури, додає адвокат.
Фокус раніше писав про те, кого краще призивати в українську армію. Військовий експерт Олександр Коваленко говорив, що до лав ЗСУ не варто набирати людей із вулиці з низькою мотивацією.
В Офісі президента України раніше говорили про необхідність пояснення набору до ЗСУ та процесу мобілізації. Багато мобілізаційних процесів проходитимуть складно, але вони необхідні, впевнені на Банковій.