Ударні дрони чи виробництво боєприпасів? Як ЗСУ подолати "снарядний голод"

Запаси артилерійських снарядів на полі бою з кожним днем виснажуються. Надії на допомогу Євросоюзу, який обіцяв виробити мільйон боєприпасів, не виправдалися. Захід сам відчуває нестачу виробничих потужностей. США з початку великої війни відправили Україні понад 2 млн снарядів калібру 155 мм, але через дефіцит на складах почали видавати касетні боєприпаси.

Росія тим часом нарощує виробництво боєприпасів: будує нові заводи і налагоджує поставки з Ірану та Північної Кореї. Військове виробництво в РФ розподілили між державними заводами, державно-приватними партнерствами і цивільними підприємствами подвійного призначення.

Київ знайшов свій вихід у ситуації, що склалася: компенсувати дефіцит артилерійських снарядів дронами. Заступник міністра оборони Іван Гаврилюк усе ж таки визнає, що така ідея не вирішить проблему дефіциту боєприпасів. Чиновник обіцяє налагодження виробництва снарядів "практично всіх номенклатур колишнього СРСР" і калібру 155 мм разом із західними компаніями.

"Очікується, що наступного року українська оборонна промисловість виробить достатньо снарядів, щоб покрити різницю між тим, що потрібно на передовій і тим, що можуть дати партнери", — сказав він в інтерв'ю ВВС.

Спільне виробництво боєприпасів в Україні обговорювали на переговорах з американськими компаніями під час грудневого візиту президента України Володимира Зеленського до США. У 2024 році Київ сподівається разом з американськими партнерами виготовити ракети для ЗРК С-300 і "Бук", зазначив Гаврилюк.

Чи коректно порівнювати роботу артилерії і дронів?

Безпілотні апарати чудово доповнюють роботу артилерії, але точно не замінюють її. Перший фактор — це погодні умови: безпілотники не можуть літати під час опадів і якщо дме сильний вітер. Друга проблема — російські станції РЕБ і антидронові рушниці з широким спектром можливостей, пояснює Фокусу військовий експерт Павло Нарожний.

Крім цього, у дронів вкрай мала потужність вибухівки, її вага доходить до 3 кілограмів. Водночас західний снаряд калібру 155 мм важить 47 кілограмів і несе 15 кілограмів вибухівки — уп'ятеро більше.

"Артилерія стріляє не болванками, які падають у землю. Корпус снаряда під час вибуху розлітається на безліч металевих осколків розміром до 1 мм із вражаючим ефектом до 500 метрів. Ці осколки прошивають бронежилети. Завдання артилерії — не вбити, а поранити якомога більшу кількість живої сили противника", — пояснює Нарожний.

Співвідношення ефективності дронів і боєприпасів до артилерії в різних бойових операціях доходить до 1:15. Коли відстань до цілі понад 30 кілометрів, працювати можна лише артилерією.

Якщо гаубиця здатна прикрити ділянку фронту радіусом 15 кілометрів, розвертатися і бити по групах ворога зі швидкістю до 4 пострілів за 30 секунд, то FPV-дрон так не зробить.

"Гармата відпрацьовує по одній цілі, розвертається і стріляє вже по інших групах. Як працює дрон FPV? Оператор веде його до цілі до 20 хвилин, увесь цей час він керує лише одним БПЛА, який може не влучити в ціль, або його посадять установки РЕБ", — каже експерт.

Ударний безпілотник більше підходить для добивання цілей після прильотів артилерії. Якщо танк зазнав пошкоджень від вибуху боєприпасу, але не загорівся, по ньому можна вдарити дроном і тоді ефект буде якіснішим.

Скільки дронів у Росії та України?

Порівнювати військові ресурси Росії та України неможливо, адже у першої є потужний оборонно-промисловий комплекс і перевага в людських ресурсах, підкреслює заступник міністра оборони Іван Гаврилюк.

Росія досить давно накопичує БПЛА, зокрема масово завозить іранські дрони-камікадзе Shahed. Найголовнішим показником запасів ударних дронів в окупантів є інтенсивність нанесення ударів по Україні. Вночі 25 листопада ЗС РФ запустили 75 ударних дронів "Shahed", що стало рекордною кількістю за час великої війни.

Крім цього, у ЗС РФ є цілий спектр баражувальних боєприпасів типу "Ланцет".

Ураження цілі одним дроном — це велике навантаження на його оператора. За один бойовий день оператор успішно запускає максимум п'ять дронів, а група розрахунку артилерії з трьох осіб вражає цілі противника без обмежень, додає директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.

Інше питання стосується необхідної кількості боєприпасів калібру 155 мм. Міністерство оборони Естонії раніше публікувало звіт під назвою "Військова стратегія для перемоги України і поразки Росії", в якому йдеться, що ЗСУ потрібно щонайменше 200 тисяч снарядів на місяць, щоб утримувати локальну вогневу перевагу над ЗС РФ. Але тоді запаси Євросоюзу та США повністю спорожніють у 2024 році.

"Якщо ми бачимо такі цифри щодо боєприпасів, то запаси дронів мають бути щонайменше в таких самих межах. З огляду на те, що їхня потужність розриву і дальність польоту менші, відповідно доводиться вираховувати додаткові розтрати", — наголосив Згурець.

Міністерство оборони Естонії також зазначає, що 2023 року виробництво в РФ і оновлення запасів снарядів завдяки таким країнам, як Північна Корея, зросло втричі, сягнувши 3,5 мільйона. Наступного року цифра може сягнути 4,5 мільйона.

Нагадаємо, в американському Інституті вивчення війни попереджали про ризик стримування майбутніх контрнаступальних операцій ЗСУ через боєприпаси до артилерії та затримки поставок допомоги Заходу.

Фокус раніше писав про плани британського оборонного концерну BAE Systems збільшити виробництво боєприпасів до 1,5 млн штук на рік. Для цього компанія використовуватиме потужності нового заводу Washington.