Жінок — у ТЦК, ув'язнених — в окопи: як можуть посилити мобілізацію

Представники українського істеблішменту дають зрозуміти, що посилення мобілізації уникнути не вдасться. У пошуку рішень, де знайти резерв, на суд суспільства представляють неоднозначні пропозиції. Так нардепка СН Мар'яна Безугла заявляла, що у Верховній Раді розглядають можливість змінити порядок військового обліку для жінок. Імовірно, зробити його обов'язковим для ширшого переліку спеціальностей, ніж сьогодні.

Мобілізувати українок після постановки на військовий облік будуть тільки в тилові частини або на оборонні підприємства. У Генштабі ЗСУ, за словами Безуглої, ініціативу не схвалюють. Не отримала вона підтримки й серед українок. На запитання Безуглої, чи згодні жінки стати на військовий облік, щоб у перспективі вирушити на службу, більшість відповіли негативно.

Проте серед політиків ідея отримала певний відгук. На думку нардепки Інни Совсун, якщо для оборони країни потрібно мобілізувати жінок, відповідні законодавчі ініціативи можуть бути розглянуті. Однак розпорядження має надійти від Головнокомандувача ЗСУ або Верховного Головнокомандувача.

Жінки в ЗСУ

Станом на жовтень 2023 року понад 62 тисячі жінок є частиною Збройних сил України — це 7,3% від загальної кількості військ. Такі цифри навели в Military Media Center. 43 479 жінок є військовослужбовицями — 5,3% від загальної чисельності. 18 583 жінок — цивільний персонал, який становить 48,2% від усього складу. У районі бойових дій перебувають понад п'ять тисяч жінок. Статус учасника бойових дій отримали 13 487 військовослужбовиць.

На сьогодні військовий облік більшості жінок відбувається на добровільній основі. Це положення регулює закон, підписаний президентом у жовтні 2022 року. Він стосується українок, чия професія відповідає військово-обліковій спеціальності, список яких затверджено указом Міноборони у вересні 2020 року. У переліку є як зенітниці та снайперки, так і бухгалтерки та бібліотекарки. Придатними для проходження військової служби вважаються жінки віком від 18 до 60 років, які підходять за станом здоров'я. Обов'язковим є облік медиків і фармацевтів.

Із січня 2023 року в Україні діє порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів. Відповідну постанову уряду від 30 грудня 2022 року №1487 опублікували 3 січня 2023 року. Цим документом влада додатково врегулювала військовий облік для жінок.

У бесіді з Фокусом експерти пояснювали, що, згідно з постановою, всі жінки, навіть українки, які мають медичну спеціальність, можуть обходитися без обов'язкової постановки на облік до 2026 року. Новий порядок не передбачає механізму мобілізації жінок.

Однак, судячи із заяв нардепів, у Верховній Раді хочуть змінити це положення. За словами нардепки Інни Совсун, для підготовки законопроєкту про мобілізацію жінок, якщо таке розпорядження надійде від Головнокомандувача ЗСУ або Верховного Головнокомандувача, знадобиться створення робочої групи при Міністерстві оборони. Потрібно зрозуміти, який на практиці матиме вигляд процес, зокрема, на яких посадах будуть жінки, чи є для них форма та забезпечення, чи мобілізовуватимуть жінок із дітьми, чи заборонять їм виїжджати за кордон.

"Ще є примітивне, але важливе питання, а центри територіального комплектування зможуть потягнути?" — сказала Совсун.

Низка заяв Мар'яни Безуглої про те, що жінок потрібно взяти на військовий облік, викликала широкий резонанс. Політикиня провела кілька опитувань, де різними формулюваннями поцікавилася, чи згодні українки з такими змінами. Більшість висловили незгоду. Зокрема, на запитання, чи готові українки відмовитися від громадянства, щоб не ставати на військовий облік, більшість відповіли, що так, позитивно.

Подібну думку висловили й чоловіки, яких Безугла запитала, чи готові вони відмовитися від громадянства, щоб уникнути мобілізації.

Після цього Безугла здивувалася "хайпу" навколо можливої мобілізації жінок, повідомивши, що після взяття на військовий облік на українок чекає не поїздка на фронт, а служба в тилу на позиції бухгалтера в ТЦК у Львові за 20 тисяч грн.

Під час пресконференції 19 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що не підтримає мобілізацію жінок.

"Мобілізацію жінок — не підпишу", — сказав гарант.

За словами ветерана АТО, військового експерта Євгена Дикого, у його оточенні військові ніколи не розглядали можливість мобілізувати жінок.

"Наскільки мені відомо, це особиста ініціатива Безуглої. Це зараз не опрацьовується ні в парламентському комітеті, ні на рівні фракцій чи груп. Безугла просто озвучила публічну думку, а документа не існує. Я від жодної людини у формі в житті не чув про те, що потрібно мобілізувати жінок. Військової потреби в цьому не існує. Навпаки, якби ввели військовий облік жінок і обмежили для них виїзд за кордон, це сильно вдарило б по моральному духу захисників, які воюють, щоб бути спокійними за свої родини", — говорить Фокусу Дикий.

Якщо не жінки, то ув'язнені?

Слідом за військовим обліком жінок, актуалізувалася тема мобілізації ув'язнених. Ідею підтримав заступник командира 3-ї ОШБр Максим Жорін.

"Абсолютно нормально ставлюся, але потрібно розуміти, що це складний людський ресурс. Там є свої особливості, які потрібно враховувати. Це складна в плані управління й дисципліни історія, але це ресурс. Замість того, щоб витрачати на них гроші у в'язницях на тлі проблем з економікою, вони могли б хоч якусь користь принести на фронті. За правильного підбору офіцерів для управління це могла б бути ефективна історія", — заявив Жорін.

За даними Міністерства юстиції України, станом на початок 2022 року в місцях позбавлення волі перебувало близько 50 тисяч осіб. Не всі з них засуджені за тяжкі злочини, але багато хто виявляв бажання захищати Україну зі зброєю в руках.

У березні 2022 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, що вносить зміни до Кримінального кодексу. Документ визначив перелік засуджених за злочини, яких можна випускати з в'язниць для проходження служби під час дії воєнного стану. Згідно із законом, мобілізації не підлягають засуджені за умисне вбивство, насильство, розбещення неповнолітніх, організовану злочинність, розбійні напади й держзраду.

У Мін'юсті України Фокусу повідомили, що у 2022 році указом президента України було помилувано 363 людини. Усі вони виявили бажання приєднатися до лав ЗСУ. У більшості випадків мобілізація торкнулася засуджених військових. Зокрема — з батальйону "Торнадо".

Однак механізм не набув масового застосування, і з часом про мобілізацію ув'язнених забули, на відміну від російської армії, куди зеків вербували тисячами.

За словами полковника запасу ЗСУ Олега Жданова, сенс у тому, щоб вербувати ув'язнених до лав ЗСУ є, але питання непросте.

"Завжди важливо розуміти, навіщо злочинець потрібен армії, чи є в нього бойовий досвід, наскільки тяжкий злочин він скоїв. Щоб потім не вийшло, що рецидивісти, убивці та ґвалтівники потрапили в ЗСУ та виникли такі самі проблеми, як у РФ", — каже Фокусу Жданов.

У жовтні народний депутат і член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін говорив, що військові мають самі вирішити, чи потрібно їм поповнювати лави ЗСУ ув'язненими. Політик зазначив, що для деяких військових колишні засуджені — люди, які входять до групи ризику. Нардеп згадав, що в одну з бригад мобілізували людину, яка певний час перебувала в місцях позбавлення волі. З ним виникли проблеми, оскільки він вживав наркотичні засоби й одного разу під впливом наркотиків поранив двох військовослужбовців.

Напруга в суспільстві

Серед механізмів, здатних посилити мобілізацію, звучала також пропозиція відмовитися від категорії обмежено придатних військовозобов'язаних. Нардепка Мар'яна Безугла заявляла, що положення буде у великому законопроєкті, який досі перебуває на стадії доопрацювання.

За словами експертів, із якими поговорив Фокус, радикально це рішення не вплине на мобілізацію. У теорії військово-лікарські комісії продовжуватимуть фіксувати інформацію про стан здоров'я військовозобов'язаного. Якщо в нього немає серйозних захворювань, його визнають придатним і направлять на службу відповідно до фізичних можливостей. На практиці — не можна виключити, що після того, як людина потрапить до військової частини, її з різних причин — наприклад, під час зміни керівництва частини або за гострої нестачі мобресурсів — не переведуть із роботи в штабі на бойові завдання.

Полковник Жданов зазначає, що пропозиції, які останнім часом артикулюють політики, створюють напругу в суспільстві.

"Таке відчуття, що це робиться спеціально замість того, щоб опублікувати готовий законопроєкт для обговорення й інформування суспільства. У нас існує проблема з рівнем професіоналізму тих, хто пише закони. Цей рівень дуже низький", — каже експерт.

За словами політолога Олега Постернака, будь-які пропозиції, пов'язані з посиленням мобілізації, ніколи не сприйматимуться в суспільстві як популярні. Однак військово-політичне керівництво країни має виходити з потреб країни під час війни, а не бажання спекулювати на темі, щоб збільшити впізнаваність і заробити додаткових балів.

"Я б не рекомендував військово-політичному керівництву обговорювати питання мобілізації з суспільством. Натомість варто навести лад у цифровому обліку та припинити рейди по торгових центрах і спортзалах. Увесь цей галас, який здійнявся навколо мобілізації, буде вирішено помірними змінами в законі. Вони не будуть такими агресивними, як їх анонсують деякі політики. Але гратися з темою мобілізації я б не рекомендував", — міркує Постернак у розмові з Фокусом.

На думку експерта, нардепка Мар'яна Безугла, вкидаючи чутливі теми для обговорення, працює на власний імідж, підвищуючи так власну впізнаваність.

"Вона робить це грамотно — використовує вірусний контент, який травмує та зачіпає, викликає агресію. Завдяки реакції суспільства, збільшується кількість переглядів її сторінки. Водночас вона виконує певне замовлення оточення президента. Вони хочуть дистанціювати тему військових дій від іміджу президента й "пристебнути" її до Генштабу", — додає Постернак.

Фокус раніше писав, як нардепи планують покарати тих, хто ухиляється від мобілізації.

Також Фокус зазначав, що великий законопроєкт про мобілізацію торкнеться українських студентів, науковців і працівників ВНЗ. Сховатися від військомів за університетською лавою буде складніше.