План "Б" для України: де США та ЄС шукають гроші, щоб допомогти Києву

Питання надання фінансової допомоги від США може бути вирішено в будь-який день, заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. За його словами, американський Конгрес повернеться до розгляду питання після свят. І результат буде на користь Києва.

"8 січня повертається з канікул Сенат, 9 січня виходить Палата представників, і, без перебільшення, у будь-який наступний день може бути ухвалено рішення", — повідомив Кулеба.

Міністр також не сумнівається, що ЄС зможуть впоратися з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, який блокує надання допомоги для України на суму 50 млрд євро.

"Дискусію щодо грошей продовжено на місяць, щоб уникнути вето Віктора Орбана. Якщо це вдасться зробити, ми отримаємо пакет від 27 країн. Якщо не вдасться, ми все одно отримаємо пакет, але від 26 держав. Тому питання по грошах вирішено, і дата наступного саміту визначена", — сказав Кулеба.

Західні партнери, як пишуть ЗМІ, дійсно шукають можливості, як допомогти Україні. За інформацією джерел Тhe New York Times, адміністрація Джо Байдена веде термінові переговори із союзниками про використання заморожених російських держактивів на випадок, якщо конгресменам не вдасться дійти до спільного знаменника. У Євросоюзі не поспішають погоджуватися, оскільки побоюються відплати РФ.

"Незважаючи на юридичні застереження, політики зважують наслідки використання російських активів на суму 300 млрд доларів для допомоги військовим зусиллям Києва", — пишуть у NYT.

Водночас європейські країни намагаються вирішити питання з вето Угорщини та задіяти план "Б". Для цього можуть використати кошти Європейського стабілізаційного механізму (ESM) у розмірі 80 млрд євро, про що заявив глава центробанку Фінляндії Оллі Рен.

Немає правового механізму

У вересні 2023 року держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що Україна отримає активи, які американці конфіскували у російських олігархів . Йшлося про заарештовані в засновника прокремлівського каналу "Царьград" Костянтина Малофєєва 5,4 млн доларів. Гроші обіцяли спрямувати на підтримку українських ветеранів.

"Хоча 5,4 млн доларів — крапля в морі, це символ того, чого можна домогтися за допомогою судових процесів", — говорив директор оперативної групи американського Мін'юсту Ендрю Адамс.

Новину сприйняли як перший крок до того, що кошти, заарештовані в ЄС і США, в доступному для огляду майбутньому зможуть направити в Україну.

Як відомо, у США заморожено активи російських олігархів та інших осіб на суму понад 1 млрд доларів. А в юрисдикції країн Євросоюзу перебуває приблизно 24,1 млрд євро, що належали російським олігархам. Крім цього, у країнах ЄС і G7 заморожено 300 млрд євро держактивів РФ.

У зв'язку із затримкою допомоги з боку США і ризику, що після американських виборів наступної осені влада у Вашингтоні зміниться, і допомогу Україні скоротять або повністю припинять, Білий Дім намагається знайти варіанти, як допомогти Києву.

"Це не секрет, що діяльність українського уряду частково фінансується США та ЄС. Якщо вдасться конфіскувати 300 млрд євро держактивів РФ і передати їх Україні, нашому уряду буде достатньо фінансової стабільності. І якщо допомогу припинять, ми зможемо хоча б купувати зброю", — говорить Фокусу експерт з питань зовнішньої політики та безпеки Олександр Хара.

Однак є низка причин, чому ці гроші досі не можуть конфіскувати і передати Україні. Оскільки подібних прецедентів не було, західні країни не мають ані законодавства, ані міжнародних угод, які б давали змогу забрати заморожені кошти в однієї країни і передати їх іншій.

"Є кілька моментів, які гальмують вирішення питання. Перше — глобальна економіка залежить від долара і євро. Якщо подібне рішення ухвалять і західні країни зможуть за власною ініціативою конфіскувати активи, інші країни знизять свої операції та внески в різні фінансові структури ЄС і США. Це може знизити вплив ключових американських і європейських фінансових центрів на глобальній карті. Враховуючи, що центр економічної активності переміщується на Схід, у західних партнерів є побоювання", — пояснює Хара.

Побоюються судових розглядів

Друге, про що турбуються на Заході — судові позови, до яких неодноразово вдавалися російські олігархи, чиї активи заарештовані.

Нещодавно Європейський суд загальної юрисдикції в Люксембурзі відхилив позов російського мільярдера Романа Абрамовича, який намагається оскаржити санкції та повернути свої кошти. Однак, за словами Хари, це не означає, що одного разу не знайдеться суддя, який ухвалить рішення на користь такого позивача. Таким механізмом може скористатися РФ, у разі конфіскації держактивів. Тож, щоб конфіскувати заморожені активи і передати їх Україні, західним країнам потрібна правова база і впевненість, що завтра їх не наздожене відплата.

"РФ або російські олігархи можуть користуватися правовою системою демократичних країн, щоб захищати свої інтереси і виставляти претензії за конфісковані гроші. Суди розуміють, що Росія — країна-агресор, але всі процеси мають відбуватися в правовому полі. До того ж кожна країна, що має комерційні активи в Росії, замислюється про наслідки. На території РФ фактично відбувається націоналізація західних компаній. Їхні власники втрачають прибуток, а уряд таких країн побоюється, що якщо ухвалять рішення про конфіскацію російських грошей, компанії, чий бізнес у РФ постраждає, вимагатимуть компенсації за збитки", — продовжує Хара.

За словами політичного експерта Олега Постернака, бізнес ЄС глибоко пов'язаний з російським ринком, а тому побоювання європейських країн не безпідставні.

"Багато західних видань писали, що в РФ процес продажу і виходу західних компаній йде важко. Багато компаній побоюються реакції з боку Росії, якщо уряди ухвалять рішення про конфіскацію активів. Тому виникають перешкоди", — говорить Фокусу експерт.

Без згоди Угорщини

Поки американці намагаються вирішити питання з російськими активами, європейці налаштовані розморозити 50 млрд євро для України, проти яких виступає Угорщина.

"Мене дуже турбує роз'єднаність Європи і вето Угорщини. Більше зволікати не можна, решта 26 країн ЄС повинні швидко скоординуватися і підготувати план "Б" без згоди Угорщини, яка, схоже, хоче йти своїм шляхом", — говорив глава центробанку Фінляндії Оллі Рен.

Як план "Б" пропонують скористатися стабілізаційним механізмом і передати Україні 80 млрд євро.

Хара зазначає, що країни ЄС до останнього мають намір зберігати єдність в ухваленні рішень, зокрема в питанні фінансової допомоги Києву.

"Повномасштабне вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року дало ЄС поштовх. Вони хочуть посилити геополітичний фактор. Це можливо тільки тоді, коли рішення ухвалюються в рамках консенсусу. Тому справа не в тому, що в європейських партнерів немає коштів. Їм необхідно показати, що всі країни підтримують Україну. Це важливо з політичного погляду, тому вони до останнього намагалися переконати Угорщину", — зазначає Хара.

Постернак додає, що Будапешт, який кинув Євросоюзу виклик, змусив його представників шукати інші варіанти. Зокрема, можливість підписати окремі міждержавні угоди між країнами ЄС та Україною без Угорщини.

"Тому Володимир Зеленський на пресконференції висловив упевненість, що допомога буде", — резюмував Постернак.

Фокус раніше писав, що, за словами президент України Володимира Зеленського, для посилення мобілізації потрібно 500 млрд грн. Така сума потрібна, щоб призвати до лав ЗСУ півмільйона осіб, про що просять у Генштабі.

Також Фокус пояснював, навіщо в Україні знову заговорили про швидке відновлення пасажирських авіаперевезень. Експерти вважають, що це сигнали західним інвесторам.