Снаряди, міни та трупи окупантів: чому відкриття ринку землі не дає результатів (відео)
Жодної угоди про купівлю землі з початку другого етапу реформи так і не було підписано. Інвестори не вкладатимуть гроші, не маючи гарантій безпеки, зазначає експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Попри початок другого етапу земельної реформи, про який відзвітувало Мінагрополітики, жодної угоди в межах цієї реформи так і не було підписано. Як би не кричали прибічники деяких політичних сил про "повний розпродаж української землі іноземцям", узагалі ніхто нічого не купив. Про це в інтерв'ю Фокусу заявив експерт економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.
Він каже, що передбачає зацікавленість у ринку землі з юридичних осіб, які вже багато років мають земельні паї та обробляють поля, побудувавши агропромисловий бізнес. Можливо, вони згодом і вирішать переоформити саме на себе ці землі, щоб не мати проблем із орендою.
"Сам ринок землі надто чутливий у безпекових питаннях, — акцентує Олег Пендзин. — Поки йде війна, жоден інвестор не ризикне вкладати кошти в землю, яка ризикує опинитися під окупацією ворога".
До тих пір, поки Україна не матиме за своєю спиною комплекту з гарантій безпеки, держава лишатиметься "ціллю номер один" для Росії, а тому інвестувати в агропромисловий комплекс і взагалі в бізнес дуже ризиковано. Така ситуація, на жаль, зберігатиметься ще довгий час, зазначає економіст.
"Не треба перебувати в ілюзіях, що територіальні претензії Росії розповсюджуються тільки на ту територію, яку вона зараз окуповує, — каже Олег Пендзин. — Саме тому Україна дуже залежна від безпекової підтримки західних партнерів".
За словами економіста, через відсутність угод не сформувалися комерційні ціни на землю. Є тільки вартість землі згідно з кадастром, яка не відповідає на думку експерту фактичній вартості. А вартість землі залежить не тільки від природніх умов чи глибини чорнозему, а першочергово від безпекових питань.
"Не має сенсу говорити про економічну віддачу землі, коли вона вся перерита снарядами та замінована, — вважає експерт. — Навіть досі незрозуміло, скільки потрібно грошей, щоб усе розмінувати, а ще зробити санітарні дії щодо тіл окупантів, які залишаються в цій землі".
А ще, зазначає Олег Пендзин, завдяки землі виробляється той чи інший продукт, який купують люди, які так чи інакше перебувають навколо. Будь-який бізнесмен першочергово дбає саме про внутрішній ринок, а лише потім про зовнішній, тому що там багато проблем із ліцензуванням, сертифікацією та логістикою.
"Будьмо відвертими: чи багато сьогодні є споживачів продукції біля Бахмута, Мар'їнки чи Авдіївки? — запитує експерт. — Чи будуть відновлені ці міста й коли? Ці питання не риторичні, а саме питання вартості землі".
Раніше Фокус розповідав скільки коштує земля для ведення сільського господарства в Україні під час війни. Придбати можна різні ділянки в більшості регіонів України, але є обмеження щодо кількості землі на покупця та за регіоном.