Поссорить Киев с Западом: какие цели преследовала РФ в истории с падением "Ил-76"

В Інституті вивчення війни (ISW) проаналізували заяви РФ після падіння військово-транспортного літака "Іл-76" 24 січня в Бєлгородській області. Там дійшли висновку, що російські пропагандисти, звинувативши Україну в знищенні борту з військовополоненими, переслідували кілька цілей, щоб дискредитувати Київ.

Зокрема — намагалися посіяти внутрішнє невдоволення військово-політичним керівництвом країни і підірвати бажання Заходу надавати військову підтримку Україні.

Фокус розбирався, які наслідки можуть бути в історії з падінням "Іл-76" у Бєлгородській області.

Умисні дії

24 січня стало відомо про падіння російського військово-транспортного літака "Іл-76" у Бєлгородській області. Міністерство оборони РФ заявило, що на борту нібито перебували 65 українських військовополонених. Літак, за версією Кремля, прямував на заздалегідь організований обмін на прикордонному пункті пропуску "Колотилівка" і зазнав аварії внаслідок влучання двох ракет. Російська сторона звинуватила в тому, що трапилося, Україну.

Голова комітету Держдуми РФ з оборони Андрій Картаполов закликав призупинити всі обміни військовополоненими на невизначений термін. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв заявив, що в катастрофі винна "внутрішньополітична боротьба" Києва, а міністр закордонних справ Сергій Лавров звинуватив Україну у скоєнні теракту.

У Генеральному штабі ЗСУ 24 січня інформацію про те, що "Іл-76" могли уразити ЗСУ, не підтвердили. Там повідомили, що вивчають обставини справи. У Координаційному штабі з питань поводження з полоненими також заявили, що з'ясовують, чи могли на борту Іл-76, що впав, перебувати українські військовополонені.

Про те, що обмін з РФ цього дня був запланований, але не відбувся, ближче до вечора 24 січня підтвердили в ГУР Міноборони України. За словами речника відомства Андрія Юсова, РФ не інформувала Київ про "необхідність гарантування безпеки повітряного простору в районі міста Бєлгород у певний період часу, як неодноразово робилося в минулому". Також у розвідці повідомили, що не мають достовірної та вичерпної інформації про те, хто перебував на борту Іл-76 і в якій кількості.

"Відомо, що доставлення полонених відбувається як авіаційним, так і залізничним та автомобільним транспортом. Це може свідчити про умисні дії Росії, спрямовані на створення загрози життю та безпеці полонених. Посадка транспортного літака в 30-кілометровій зоні ведення бойових дій не може бути безпечною і в будь-якому разі має обговорюватися обома сторонами, адже в іншому випадку це наражає на небезпеку весь процес обміну", — сказав Юсов.

Пізніше, 25 січня, він додав, що "Іл-76" у день аварії мав перевозити військово-політичних VIP-персон РФ, проте ФСБ заборонила їм сідати на борт в останній момент. У розвідці зазначили, що представників російського МНС не пустили на місце аварії літака.

"Ці факти вказують на можливість умисних дій агресора", — сказав Юсов.

В СБУ Фокусу повідомили, що за фактом падіння літака "ІЛ-76" у Бєлгородській області порушено кримінальну справу. Розслідування здійснюється за ст. 438 Кримінального кодексу України — порушення законів і звичаїв війни.

"Наразі СБУ проводить комплекс заходів щодо з'ясування всіх обставин падіння літака", — додали у відомстві.

Хотіли дискредитувати Київ

За оцінкою політичного експерта Олега Постернака, Кремль переслідував кілька цілей, покликаних дискредитувати військово-політичне керівництво України як усередині країни, так і на міжнародній арені.

"У Москві, ймовірно, розраховували виставити керівництво країни "терористами", з якими неможливо домовитися. Адже готувався обмін військовополоненими, а ЗСУ нібито атакували літак", — каже Фокусу експерт.

Постернак додає, що Кремль за допомогою історії з катастрофою "Іл-76" мав намір посилити розлад між ЗСУ та українським суспільством. Те, що трапилося, мало продемонструвати, що українські військові знищують власних громадян, діють непрофесійно, порушуючи правила ведення війни, а тому потрібно негайно припинити бойові дії.

Крім того, Москва розраховувала вплинути на рішення Заходу про надання подальшої допомоги Києву. У Кремлі припускали, що партнери України припинять постачання озброєння, якщо дізнаються, що ЗСУ нібито атакували літак на території РФ західними ракетами.

"Але через добу вони так і не змогли надати докази ні щодо зброї, ні щодо військовополонених на борту. А це потрібно було зробити відразу протягом перших годин після катастрофи. Якщо на борту було стільки людей, ми б побачили величезну кількість останків, як було у випадку з Малайзійським боїнгом. Це питання, до речі, ставили росблогери та військкори — якщо версія РФ правильна, чому немає доказів? Думаю, це [падіння літака, — Фокус] — спланована акція. Але реакція виявилася не тією, на яку розраховували в Кремлі", — говорить Фокусу політолог Ігор Рейтерович.

Росії ніхто не вірить

Експерти вважають, що жодної з цілей Москви не було досягнуто. Військово-політичне керівництво України виважено і дозовано реагувало на те, що сталося, а комунікацію із суспільством здійснювали в міру надходження нової підтвердженої інформації.

"Щоб влада сформувала своє ясне розуміння того, що сталося, потрібні доповіді військових, іноземних спецслужб. Вважаю, що влада не провалила комунікацію. Навіть з урахуванням того, що ми не можемо залучити міжнародних спостерігачів, скористатися послугами інших держав, щоб з'ясувати обставини того, що сталося", — каже Постернак.

Експерт додає, що якого б розвитку не набула історія з падінням "Іл-76", навряд чи вона зможе серйозно вплинути на ставлення суспільства до керівництва країни та Збройних сил України. Адже за два роки масштабних воєнних дій і постійної інформації про масову загибель людей і воєнні злочини РФ, у населення виробився психологічний імунітет до глибоких потрясінь.

"Так, якщо інформація про військовополонених на борту підтвердиться, буде важко прийняти цей факт, але війна — це низка помилок і пригод, у які потрапляє кожна сторона. У війні не буває ідеальних картинок і чогось привабливого, чим можна насолоджуватися", — додає експерт.

Рейтерович додає, що Україна не може бути винна в цій історії. Адже, з точки зору міжнародного права, відповідальність за життя і безпеку військовополонених несе та сторона, яка тримає їх у полоні.

"Тож навіть якщо історія з військовополоненими підтвердиться, вся відповідальність — на РФ", — зазначає Рейтерович.

Що стосується реакції Заходу на подію, на думку Постернака, там давно не вірять російським наративам, навіть якщо якась частина інформації виявляється правдивою.

"На Заході, навіть якщо РФ говорить правду, все одно не вірять, оскільки пропаганда Кремля занадто багато брехала. Тому будь-які спроби РФ у цьому напрямку здебільшого марні. Хоча за наявності додаткових фінансових медійних ресурсів можна вплинути на частину західного суспільства і виставити ЗСУ "агресорами" і "терористами"", — каже експерт.

Нагадаємо, Адміністрація США стримано відреагувала на катастрофу "Іл-76". У Білому домі повідомили, що беруть до уваги повідомлення, але не мають жодної додаткової інформації.

"Ми бачили ці повідомлення, але у нас немає можливості їх підтвердити", — сказав координатор зі стратегічних комунікацій у Раді національної безпеки (РНБ) при Білому домі Джон Кірбі. Він також додав, що у Вашингтоні "роблять усе можливе, прагнучи отримати більше ясності і більше інформації з цього питання",

Фокус також писав, що у Forbes не вірять, ніби збитий борт "Іл-76" перевозив 65 українських військовополонених для узгодженого обміну. Журналісти збентежені тим, що РФ так і не усвідомила, що Бєлгород розташований поруч із лінією фронту, а використання там літаків є небезпечним.