Війська РФ атакують позиції ЗСУ хімічною зброєю: як захистити українських солдатів від отруєнь

Російські війська почали застосовувати на війні в Україні нові заборонені боєприпаси з отруйними речовинами. Йдеться про гранати РГ-Ро з хлорацетофеноном всередині. Такі боєприпаси заборонені Женевським протоколом про застосування на війні задушливих, отруйних або подібних газів.

Отруйні гранати вперше застосували проти ЗСУ в грудні 2023 року. Розшифровується назва боєприпасу так: "ручна граната — речовина отруйна". Із цього найменування робиться логічний висновок: граната призначена для ліквідації живої сили противника.

Загалом за грудень минулого року гранати з отруйними речовинами скидали 81 раз, а від початку повномасштабної війни зафіксовано 626 атак із застосуванням хімічних речовин, розповів 25 січня представник Центру досліджень трофейного і перспективного озброєння та військової техніки Андрій Рудик.

Хлорацетофенон являє собою отруйну речовину з групи лакриматорів, сльозогінних речовин. Смертельна доза — 11 міліграм на хвилину, приблизно 70 крапель вистачить для вбивства дорослої людини.

У разі влучання гранати РГ-Ро в приміщення або бліндаж, люди загинуть за 5 хвилин. Фахівці центру не виключають, що Росія дивиться, як світ реагує на атаки і в майбутньому розширить номенклатуру використання хімзброї.

Крім цього, на позиції ЗСУ летять і гранати К-51 із хлорпікрином. Речовина викликає сильне запалення очей, горла, носа і дихальних шляхів. Сльозогінний газ швидко позбавляє людину боєздатності, але у великій концентрації викликає летальний результат. Хлорпікрин не можна використовувати на війні згідно з Конвенцією про заборону хімічної зброї, але ЗС РФ тільки за 29 січня п'ять разів скидали боєприпаси з такою речовиною.

Погода допомагає: як витримати хіматаки росіян?

Хімічні речовини обмежені в радіусі дії, хоча вважаються зброєю масового ураження. Граната з газом не завжди працює за вологої погоди. Хімзброю добре застосовувати в країнах із сухим кліматом, наприклад у Сирії, каже Фокусу ексспівробітник СБУ та експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

"Згадайте історію отруєння "Новачком" Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в британському Солсбері. Одна з версій, чому вони не загинули, полягає в тому, що в день їхнього отруєння був сильний туман і висока вологість. Тому повноцінно отрута не подіяла", — пояснює аналітик.

Вітер на відкритій місцевості також грає на руку українським підрозділам. Отруйні речовини можуть діяти на окупантів.

"В обмеженому просторі такі гранати працювали. Наприклад, під час битви за маріупольські заводи "Азовсталь" і меткомбінат Ільча. Окупанти закидали наші позиції, щоб військові ЗСУ піднімалися на поверхню, а снайпери або кулеметники стріляли по них", — коментує Ступак.

Протигазів на всіх не вистачить. Чи варто боятися отруйних гранат?

Москва підписала з Вашингтоном угоду про знищення запасів хімзброї летальної дії. Йдеться про вашингтонський саміт у червні 1990 року, під час якого президент США Джордж Буш-старший і радянський лідер Михайло Горбачов домовилися про припинення виробництва хімічної зброї. Обидві країни заявили про початок знищення 80% своїх запасів.

США в липні 2023 року оголосили про повну ліквідацію запасів хімічної зброї, загалом у них було 31,5 тис. тонн отруйних речовин, і останні зразки зберігалися в штаті Кентуккі. Росія оголосила про завершення всіх процедур у 2017 році, знищивши до 40 тисяч тонн хімікатів.

Угода Буша-старшого і Горбачова дала початок виробленню Всесвітньої конвенції з хімічної зброї, яка набула чинності 29 квітня 1997 року. За її дотриманням стежить міжурядова Організація із заборони хімічної зброї в Гаазі.

"Усе, що залишилося у РФ — це сльозогінні гранати. Їх скидають безпілотниками, а безпосередньо в боях фіксуються поодинокі випадки застосування. Картин із масовими пусками газів і солдатів, що бігають із протигазами, ви точно не побачите", — говорить Фокусу військовий експерт Михайло Жирохов.

Гранати з хімречовинами використовують у спецпідрозділах МВС, боєприпаси не потрапляють у великій кількості до рук окупаційних угруповань, що діють в Україні.

ЗСУ захищаються від хіматак штатними засобами: протигазами, але їх на всіх не вистачає. Радянські — великі й незручні, а сучасні треба закуповувати. Питання співвідношення масовості застосування хімзброї окупантами і витратами на повноцінний захист ЗСУ залишається відкритим, підкреслює експерт Іван Ступак.

Нагадаємо, росіяни вже застосовували хімічну зброю проти ЗСУ на Куп'янському напрямку. Ймовірно, у такий спосіб вони хотіли полегшити захоплення важливої залізничної розв'язки Куп'янськ-Вузловий.

Українська армія вчиться протистояти хіматакам РФ, профільні підрозділи відпрацьовують розвіддіяльність і деактиваційну обробку техніки та зброї.